"12" грудня 2025 р.
Справа №-642/5893/25
Провадження №-2-а/642/59/25
12 грудня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Бородіної О.В., за участю секретаря Брус М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
позивач звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №5737581 від 16.09.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16.09.2025 р. інспектором 2 взводу 3 роти 3 бат. Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Ніколаєнко Владиславом Вадимовичем складена відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 5239009 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5737581за порушення п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Із вказаною постановою позивач не погоджується та вважає, що вона підлягає скасуванню, а справа закриттю з тих підстав, що при винесенні було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, за відсутності особи відносно якої вона складена.
В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Позивач не був присутній при розгляді адміністративної справи та не був обізнаний про дату та місце розгляду адміністративної справи. Також вказує, що у зв'язку із порушенням порядку розгляду справи він не мав можливістю скористуватися правовою допомогою.
Крім того, позивач вказує, на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, адже керування транспортним засобом повинно бути підтверджено належними доказами. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. До постанови додано відеозапис про рух транспортного засобу, але він здійснений не портативним реєстратором, у відповідності до Інструкції від 18.12.2018 №1026, а з телефону без дати та часу її здійснення. Так, в п. 7 оскаржуваній постанові зазначено, що до постанови додається відеозапис з телефону iphone 15 pro. У зв'язку з тим, що відеозапис про рух транспортного засобу був здійснений на телефон та на ньому не відображено дати та часу здійснення зйомки відеозапису, а також не відображено, хто був за кермом транспортного засобу, такий відеозапис не може бути допустимим доказом.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 01.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року задоволено клопотання представника відповідача та продовжено строк на подання відзиву на адміністративний позов.
11.10.2025 року через «Електронний суд» було подано представником відповідача відзив на позов, у якому проти задоволення позовних заперечували та вказали наступне.
16.09.2025 о 17:39 за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 18 водій в особі ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX-5 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування рішенням Холодногірського районного суду міста Харкова від 10.03.2025 у справі № 642/7221/24 терміном на 1 рік, чим порушив вимоги пункту 2.1а ПДР України.
16.09.2025 о 16:45 на спеціальну лінію екстреного виклику поліції «102» надійшло повідомлення від невідомого громадянина про те, що біля магазину «АТБ» чоловік (водій) транспортного засобу MAZDA CX-5 державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору керує з порушенням правил дорожнього руху, а саме в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з надходженням цієї інформації та з метою встановлення фактичних даних обставин, поліцейськими екіпажу 3102 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції здійснено виїзд на вказану адресу: м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 18.
Знаходячись на значній відстані від вказаної заявником адреси, вищезазначеними екіпажом було повідомлено орієнтування транспортного засобу іншим екіпажам поліції, оскільки, прибувши на місце, вказаний автомобіль, на який вказав заявник виявлено не було. Зупинку автомобіля було здійснено на підставі пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» екіпажем 3101 УПП в Харківській області ДПП, а саме: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, правопорушення. кримінального чи адміністративного Таким чином, подальші дії працівників поліції здійснювалася у межах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», зокрема перевірки інформації, яка надійшла на екстрену лінію 102 та була повідомлена іншим екіпажам.
Поліцейський підійшов до водія, ним виявився ОСОБА_1 та пояснив причину зупинки транспортного засобу, даний факт було зафіксовано відеозаписами розгляду справи поліцейського. В ході проведення повної та всебічної перевірки з'ясувалося, що відповідно до відомостей бази Інформаційного порталу Національної поліції, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами Постановою Холодногірського районного суду міста Харкова від 10.03.2025 у справі № 642/7221/24 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На момент виявлення вчиненого правопорушення апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 10.03.2025 у справі № 642/7221/24 розглянута Харківським апеляційним судом та прийнята Постанова від 16.04.2025, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 10.03.2025 у справі № 642/7221/24 без змін. Таким чином, станом на 16.09.2025, а саме на момент зупинки працівниками поліції Городнійчука А.А., строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами не сплив, а отже, Позивач був позбавлений права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 було повідомлено, що буде розпочато розгляд справи, однак останній, намагаючись уникнути відповідальності свідомо покинув місце зупинки транспортного засобу, таким чином, проігнорувавши запрошення для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача зазначає, що за результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейськими встановлений факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕНА № 5737581 від 16.09.2025. При винесенні цієї постанови, поліцейський керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з вищевказаним вважають, що позовна заява ОСОБА_1 , щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕНА № № 5737581 від 16.09.2025 винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Також представник відповідача вважає безпідставними доводи позивача щодо порушення порядку розгляду справи, адже у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Щодо доводів позивача стосовно відсутності належних доказів керуванняним транспортним засобом, представник відповідача звертає увагу на те, що основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, вчинення якого підтверджено відеоматеріалами з портативного відеореєстратора 70 МАІ, який встановлений в службовому транспортному засобі. На відеозаписах чітко вбачається рух автомобіля MAZDA CX-5 державний номерний знак НОМЕР_1 синього кольору, який здійснює паркування, поруч багатоквартирного будинку, згодом відчиняються водійські двері з яких виходить Позивач, зачиняє автомобіль, інших осіб в салоні транспортного засобу не зафіксовано.
Стосовно доводів, що фіксація розгляду справи відбувалася за допомогою мобільного телефону інспектора поліції, що здійснював розгляд справи, то зазначають, що під час несення служби в поліцейського розрядилася акумуляторна батарея нагрудної камери, в результаті чого інспектором було прийнято рішення здійснювати відеофіксацію розгляду справи на власний мобільний телефон. На думку Відповідача, відсутність фіксації послідовності складення постанови у справі про адміністративне правопорушення саме на нагрудній камері поліцейських, не тягне за собою незаконності рішення суб'єкта владних повноважень через недотримання відповідних процедур. Наявність такої фіксації на особистий мобільний телефон, за відсутності можливості фіксувати процес на нагрудну камеру, у виключних випадках може бути визнана судом допустимою, якщо здійснено для недопущення відсутності фіксації розгляду справи взагалі, при тому, що сам факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення був зафіксований на портативний відеореєстратор 70 МАІ, який встановлений в салоні службового автомобіля та на якому відображається дата, час та назва пристрою, який здійснює відеозапис.
Стороною відповідача також вказано, що вони не погоджуються із доводами позивача з приводу того, що йому не забезпечено право скористуватися правовою допомогою. Зазначеним твердженням ОСОБА_1 не обґрунтував той факт, що він вчиняв дії, спрямовані на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу чи намагався отримати правову допомогу засобами телефонного зв'язку, а поліцейський перешкоджав реалізації цього права. Такі твердження позивача також спростовуються відеозаписами розгляду справи, на яких зафіксовано телефонну розмову Позивача з його адвокатом.
Сторона відповідача вважає зауваження позивача, як підстави для скасування оскаржуваної постанови, викладені в позові, не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер та свідчать про намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищевказаним вважають, що позовна заява ОСОБА_1 , щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки оскаржена постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Сторона позивача правом на подання відповіді на відзив не скористалась.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.
В судове засідання представник Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі -ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зп. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно дост. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно дост. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання посадовою особою суб'єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 11 ч. 1ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 3 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Згідно ст.31 Закону «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що 16.09.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX-5 державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, долученими відповідачем до відзиву, та на які є посилання у постанові серії ЕНА № 5737581.
Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов'язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Відповідачем, за результатами перевірки відповідної бази даних осіб, які позбавлені права керування транспортними засобами, встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови Холодногірського районного суду міста Харкова від 10.03.2025 у справі 642/7221/24, яка набрала законної сили 16.04.2025 після розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Отже, на час винесення оскаржуваної постанови 16.09.2025 позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем.
Згідно матеріалів справи, інспектором 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Ніколаєнко В.В. винесено постанову Серії ЕНА № 5737581 від 16 вересня 2025 року, згідно якої 16.09.2025 о 17:39 за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 18 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX-5 державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР «керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом. Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Отже, факт порушення пп. "а" п. 2.1ПДР України, а саме 16.09.2025 керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який, позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік, є доведеним, а тому відповідачем правомірно притягнуто позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності .
Доводи позивача про відсутність належних доказів керування транспортним засобом, спростовуються наявними в справі доказами.
Також, суд зазначає, що доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи яка не надала можливості скористатися правовою допомогою ґрунтується на помилковому трактуванні положень ст.268 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Однак у цьому випадку суд зауважує, що відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а тому подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що поліцейський згідно із законодавством, лише ознайомлює особу з її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб.
З наданого відеозапису не встановлено обставин, що поліцейський перешкоджав реалізації цього права ОСОБА_1 .
Вказаними обставинами спростовуються доводи позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 16.09.2025 прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.
Із врахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 5737581 від 16 вересня 2025 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 20 400 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 20, 241-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.12.2025 року.
Суддя О.В. Бородіна