Справа № 952/681/25
№ провадження 2/624/504/25
11 грудня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача, адвокат Каніщева В.С. звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька ніхто не прийняв, так як мати позивача з батьком були розлучені, а позивач проживала в м. Харкові, а потім у зв'язку з постійними ракетними атаками м. Харкова була вимушена виїхати за кордон з метою збереження свого та дітей життя та здоров'я. Також позивач не зверталася до нотаріуса через тяжку хворобу, що потребувала лікування та хірургічного втручання. Також позивач зазначає, що про смерть, батька який проживав окремо в с. Мажарка, їй через хворобливий стан та побоювання за її здоров'я не повідомили, що спричинило пропуск строку для прийняття позивачем спадщини. На початку липня 2025 позивач звернулася до Зачепилівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено. Тому позивач змушена звернутися до суду з цим позовом. Причиною неприйняття своєчасно спадщини батька позивач зазначає: необізнаність про смерть батька та наявність заповіту, згідно відмітки прикордонної служби у закордонному паспорті позивач перетнула кордон та тривалий час не мала роботи; був відсутній зв'язок з нею так як не мала мобільного пакету для зв'язку із закордону з сім'є; мати позивача у зв'язку з цим не могла повідомити про смерть батька, а потім не повідомляла через психічний стан позивача, та значним погіршенням станом здоров'я через початок бойових дій на території України.
Справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області за підсудністю на підставі ухвали Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.09.2025, відповідно до ст.31 ЦПК України.
Ухвалою суду від 06.10.2025 справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03.11.2025 задоволено клопотання про витребування доказів, зобов'язано Зачепилівську державну нотаріальну контору Харківської області надати до суду копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Каніщева В.С., подала заяву про розгляд справи без її та позивача участі. На задоволенні позовних вимог наполягають, просять їх задовольнити.
Відповідач Кегичівська селищна рада подала заяву про розгляд справи без участі його представника. У вирішенні спору покладається на розсуд суду та за наявності законних підстав не заперечує проти задоволення позову.
Третя особа Зачепилівська державна нотаріальна контора надіслала заяву про розгляд справи без участі її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 14.01.2021 Кегичівським районним відділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_2 як між батьком та дитиною підтверджені копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 28.02.1983 Мажарською сільською радою Кегичівського району Харківської області, копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00051962474 від 24.06.2025.
За життя батьку ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №561433 виданого 10.05.2007.
ОСОБА_2 19.03.2010 склав заповіт, яким заповів все своє майно дочці ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та проживав сам в с. Мажарка Берестинського району Харківської області, що підтверджується копією довідки Мажарського старостинського округу Кегичівської селищної ради від 17.06.2025 №181.
З матір'ю позивача шлюб був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 від 15.07.1994.
Зі спадкової справи ОСОБА_2 №237/2025 вбачається, що справа заведена за заявою позивача ОСОБА_1 від 03.07.2025. Відомості про наявність інших спадкоємців відсутні. Нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено. Відмова оформлена постановою від 03.07.2025. Причиною відмови став пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини.
Відповідно до копії закордонного паспорта позивач з 09.03.2022 по 17.10.2025 перебувала за кордоном.
Відповідно до копій виписок із медичних карток стаціонарного хворого, медичного висновку, позивач мала проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим зверталась за медичною допомогу, перебувала у відповідний період на лікуванні з відповідними діагнозами.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини в шестимісячний строк не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для цілей спадкового законодавства місцем постійного проживання особи є зареєстроване відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини як за заповітом так і за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилається на те, що вона хворіла, перебувала на лікуванні та за кордоном.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.
Судом, на підставі належних та допустимих доказів, було встановлено, що позивач мала проблеми зі здоров'ям, тривалий час перебувала на лікуванні, також перебувала за кордоном, що на думку суду є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, що викликали труднощі у оформленні спадщини, суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та визнає причину пропуску строку для її подання поважною.
Про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Мажарка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_4 виданий 26.10.2004 Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Каніщева Віта Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2656 від 26.03.2019, ордер серії ВІ №1326979, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Кегичівська селищна рада, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, 64003, Код ЄДРПОУ 04396963.
Третя особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, буд. 57/13, с-ще Зачепилівка, Берестинського району, Харківської області, 64401, код ЄДРПОУ 02893634.
Суддя Т.В. Богачова