справа № 638/7765/25
провадження № 6/619/64/25
іменем України
11 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
стягувача ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Скребця О.М.,
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича про визначення частки майна боржника та звернення стягнення на майно боржника,
стягувач: ОСОБА_1 ; боржник: ОСОБА_3
встановив:
До Дергачівського районного суду Харківської області звернувся приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. з поданням, в якому просить:
- визначити частку боржника ОСОБА_3 у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме у квартирі АДРЕСА_1 ;
- звернути стягнення на частку боржника ОСОБА_3 у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування подання зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження, в межах якого об'єднані виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики та судового збору. За даними Пенсійного фонду України відсутні дані про місце роботи та отримання доходу боржником. За даними ДФС України у ОСОБА_3 наявний рахунок в банківській установі АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк». За даними ДПС України інформація про боржника ОСОБА_3 відсутня. За даними МВС України за ОСОБА_3 не зареєстровані транспортні засоби. З банківських рахунків боржника стягнуто 5 466,35 грн, з яких на користь стягувача перераховано 3 516,89 грн. В ході виконавчого провадження виконавцем встановлено, що в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у спільну власність квартиру АДРЕСА_1 . На даний час власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 14.07.2020, який судовим рішенням визнано недійсним. На час звернення приватного виконавця з поданням рішення суду боржником не виконано. З огляду на те, що фактично квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, стягнення відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження» повинно бути звернено на частку боржника у майні, що вирішується судом за поданням виконавця.
Адвокат Скребець О.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 надав до суду заперечення у яких зазначив, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 з 14.07.2020. З 25.02.2009 квартира належала ОСОБА_2 по 14.07.2020. Відповідач у справі ОСОБА_3 ніколи не мав відношення до вказаного майна. Квартира станом на 22.04.2025 зареєстрована у встановленому Законами та Конституцією України порядку. Тому не є незареєстрованим за боржником майном, тому не може бути предметом розгляду вказаної справи. Крім того приватний виконавець позбавлений права звертатися до суду з питання визнання прав власності на майно, право на яке вже зареєстроване за особами, які не є боржниками у виконавчому провадженні. Так, у даному випадку намагається позбавити права власності ОСОБА_4 на майно яке зареєстроване за нею на підставі вимог Закону. Обраний приватним виконавцем Цимбалом С.В. спосіб захисту в межах виконавчого провадження є неналежним, так як: потребує перерозподілу часток майна подружжя, що можливо виключно у справах позовного провадження. Вказана квартира була придбана ОСОБА_2 за власні кошти, та є її особистою власністю, а не сумісним майном подружжя. Вказаний факт підтверджено нотаріально та зафіксований письмово у шлюбному договорі від 03.07.2017. На вказану квартиру не може бути накладене будь яке стягнення, так як вона ніколи не належала ОСОБА_3 та у відповідності до ст. 73 СК України не виділена з неї частка у натурі будь якій особі. Виконавче провадження 62661924 зареєстроване 27.07.2020 року на підставі виконавчого листа у справі №619/3558/18. На час звернення до суду станом на 28.04.2025 минув термін 4 роки 7 місяців, що робить будь які матеріальні звернення державного виконавця за межами процесуальних строків давності у три роки незаконними та безпідставними. За таких обставин, застосування строків є самостійною підставою для відмови у задоволенні будь яких вимог виконавця. Просить у задоволенні подання ОСОБА_5 відмовити.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання приватного виконавця, просив задовольнити.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся неодноразово шляхом надіслання на його адресу судових повісток.
Адвокат Скребець О.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні подання приватного виконавця з підстав, викладених ним у запереченнях.
Суд, проаналізувавши доводи викладені в заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надані в обґрунтування заяви, дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області перебуває зведене виконавче провадження в межах якого об'єднані виконавчі провадження:
- № 62661924 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 15.03.2017 в розмірі 418 278,00 грн, що є еквівалентом 15 000,00 доларів США; процентів за користування позикою в розмірі 88 927,04 грн на підставі виконавчого листа, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 24 липня 2020 року у справі № 619/3555/18;
- № 62662774 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 22 827, 56 грн, на підставі виконавчого листа, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 24 липня 2020 року у справі № 619/3555/18;
- № 67938957 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за період з 28.08.2018 по 25.01.2021 та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 141 810, 49 грн, на підставі виконавчого листа, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 14 грудня 2021 року у справі № 619/2061/21 (а.с. 8,9,10).
27.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 62661924 та № 62662774, про що повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с. 24, 25, 26, 27).
17.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 67938957, про що повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с. 30,31).
В ході примусового виконання зазначених виконавчих проваджень, перевірено майновий стан боржника, а саме: направлено запити до ПФУ, ДФСУ, ДПСУ, МВСУ, ДМСУ, отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
За даними ДФС України № 250397855 від 10.02.2025 у ОСОБА_3 наявний рахунок в банківській установі: АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.12).
За даними ДПС України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників-фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником -фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму уточненого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами) та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою-підприємцем, інформація щодо ОСОБА_3 відсутня (а.с. 11).
За даними Пенсійного фонду України № 250397858 від 10.02.2025 інформація щодо ОСОБА_3 відсутня (а.с. 14).
За даними МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с. 13).
Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 12.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом С.В. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 742187, 32 грн (а.с. 18. 19).
Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 30.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 , код валюти 980; НОМЕР_2 , код валюти 980, НОМЕР_3 , код валюти 980 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 583335, 86 грн, про що було повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с. 20,21).
Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 27.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 583035, 86 грн (а.с. 22,23).
З метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3 21.04.2025 встановлено, що на час виїзду приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. за адресою: АДРЕСА_4 , перевірити майновий стан боржника ОСОБА_3 не виявилося можливим через відсутність мешканців квартири (а.с. 48).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.02.2009 ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1320 (а.с. 16).
За договором дарування від 14.07.2020 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 , від імені якої діє батько ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 446 (а.с. 15).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 14.07.2020 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 446 (а.с. 17).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2024, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20.02.2025 та постановою Верховного Суду від 05.11.2025 позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано недійсним шлюбний договір від 03.07.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А., зареєстрований в реєстрі за №2574. Визнано недійсним договір дарування від 14.07.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловою О.М., зареєстрований в реєстрі за №446.
Ухвалюючи дані судові рішення, суди встановили, що квартира АДРЕСА_5 набута подружжям у спільну власність та у період спільного проживання, а тому вона є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин п'ятої-шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
У статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Згідно із частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У даній справі судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Іншого рухомого чи нерухомого майна, яке б належало боржнику і на яке можна було б звернути стягнення, виконавцем в рамках примусового виконання рішення виявлено не було.
Відповідно до частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Вирішуючи питання щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд керується положеннями статей 368, 370 ЦК України та визначає частку боржника у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 1/2.
Отже, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить співвласникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частинах суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визначення частки ОСОБА_3 у вищевказаному нерухомому майні у розмірі 1/2 частини квартири.
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Оскільки боржник ОСОБА_3 є власником частини квартири АДРЕСА_1 , разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення вимога приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника підлягає задоволенню.
Враховуючи засади обов'язковості судових рішень, встановивши, що судові рішення боржником не виконані, а також встановивши, що приватний виконавець діє у передбачений законом спосвб та в межах наданих йому повноважень, суд дійшов висновку про задоволення подання приватного виконавця.
Визначення частки боржника у майні та подальше звернення стягнення на останню забезпечить належне виконання судових рішень, які перебувають на виконанні у приватного виконавця.
Доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Скребця О.М. про те, що квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_2 є неспроможними з огляду на приписи статті 70 Сімейного кодексу України, крім того спростовуються рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 та постановою Харківського апеляційного суду від 20.02.2025 у справі № 638/15043/20.
Боржник не спростував належними та допустимими доказами вищевказані обставини, а також відсутність у нього іншого майна, на яке можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження.
Спір щодо належності майна до спільної сумісної власності у даному випадку відсутній, а тому заперечення адвоката Скребця О.М. щодо неможливості розгляду справи у визначеному у ст. 443 ЦПК України безспірному порядку - є безпідставними.
Інші доводи адвоката Скребця О.М. є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні подання приватного виконавця.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подання слід задовольнити, визначивши частку боржника у спільній сумісній власності та звернувши на неї стягнення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 76-81, 89, 443 ЦПК України, ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 355, 366, 368, 370, 371 ЦК України, ст. 1, 5, 10, 11, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ухвалив:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича про визначення частки майна боржника, що перебуває у спільній власності та звернення стягнення на майно боржника - задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Звернути стягнення на частку боржника ОСОБА_3 у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 11.12.2025.
Суддя О. В. Пруднікова