Справа №402/1089/25
"12" грудня 2025 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Ясінського Л.Ю.
секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Анікєєнко Євгенії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 402/1089/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №95 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі,-
Короткий зміст заявлених вимог.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 402/1089/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №95 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закриття провадження у справі, стягнути з ТЦК на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 29.10.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови 95 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закриття провадження у справі- задоволено, однак судом не вирішено питання щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн., про стягнення яких було заявлено у позовній заяві від 29.08.2025 року та надано відповідні докази на підтвердження понесених витрат.
Посилаючись на статтю 139 КАС України, представник позивача просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач надіслав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.139 КАС України- при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи те, що подання відповідних доказів про понесені витрати на правничу допомогу протягом встановленого законом строку не були надані суду, така заява підлягає залишенню без розгляду.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 02.12.2025 прийняв до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, розгляд заяви призначив на 12.12.2025 року, запропонував відповідачу надати заперечення.
09.12.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо відмови у задоволенні заяви представника позивача.
12.12.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали та повісток в електронні кабінети сторін, що підтверджується матеріалами справи. Кореспонденція отримана сторонами завчасно.
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд враховуючи повідомлення учасників про розгляд заяви, заяву представника позивача, вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності учасників справи згідно з частиною третьою статті 252 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд встановив, що Благовіщенський районний суд Кіровоградської області рішенням від 29.10.2025 року позов ОСОБА_1 до ТЦК задовольнив, скасував постанову начальника ТЦК № 95 від 05.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП-закрив. Стягнув на користь позивача судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Позивач у позові заявив, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу складає 7 000 грн.
22.08.2025 адвокат Анікєєнко та Проданчук Е.Ю. уклали договір про надання професійної правничої допомоги (а.с. 33-оборот), відповідно до якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правову допомогу та сплатити адвокату гонорар.
З акту приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2025 року (а.с.35) вбачається, який вид послуг був наданий адвокатом та час витрачений на кожну послугу.
Загальна кількість часу 5.5 год., вартість вказаних послуг складає 7 000 грн. аналогічний перелік робіт та обсяг часу наведено в детальному описі робіт.
Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера від 29.08.2025 року (а.с.35-оборот), вбачається, що адвокат Анікєєнко Є.О. прийняла від ОСОБА_1 7000,00 грн. за надання правової допомоги.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами другою п'ятою, сьомою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас відповідач не заперечував щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу (про подання заяви та призначення її до розгляду повідомлений належним чином).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23).
При цьому суд враховує, що докази на підтвердження факту надання правової допомоги та їх розміру мають надаватися у такому об'ємі та формі, яка б надавала змогу встановити дійсний зміст виконаних робіт (наданих послуг) та їх обсяг.
Суд вважає, що позивач, разом із позовною заявою, надав достатні докази на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу та їх розміру.
Обставин неспівмірності розміру витрат на правову допомогу або не пропорційності до предмету позову суд не встановив, а тому розмір заявлених до стягнення витрат визнається обґрунтованим.
Суд, під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу з територіального центру комплектування, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21 (предметом розгляду якої було стягнення витрат з територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення. Суд касаційної інстанції погодився з висновком судів про стягнення з територіального центру комплектування судових витрат.
Висновки за результатами розгляду заяви
Суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволення, а тому з відповідача підлягає стягненню 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 2, 132, 139, 143, 241, 242, 248, 250, 252, 255, 292 КАС України, суд
1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Анікєєнко Євгенії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.Ю.Ясінський