Справа № 345/6524/25
Провадження № 2/345/3076/2025
12.12.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву відповідачки ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
на розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказана позовна заява.
02.12.2025 відповідачка подала до суду заяву, в якій повідомляє суд, що на даний час вона перебуває на військовій службі та є безпосереднім учасником бойових дій під час воєнного стану. Оскільки вона зайнята захистом суверенітету держави в якості військовослужбовця Збройних Сил України, відповідно, позбавлена можливості реалізовувати свої процесуальні права в межах даної справи, в тому числі ознайомитися з матеріалами справи, брати участь в засіданнях, заявляти під час засідань заяви, клопотання тощо. Водночас, процесуальний закон визначає не право, а обов?язок суду зупинити провадження до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України, або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, що є гарантією держави забезпечення процесуальних прав таких осіб. Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами законодавства України просить зупинити провадження у цивільній справі до припинення перебування її у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Дослідивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналіз пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та просить про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.
Окрім того, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі.
До такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
Враховуючи викладене, оскільки відповідачкою не надано жодного доказу, що містить інформацію про те, що вона перебуває на військовій службі, в тому числі, беручи до уваги те, що нею не долучено, як до відзиву на позовну заяву, так і до заяви про зупинення провадження зазначених в них додатків, а саме: копій посвідчення УБД та довідки ОК-5, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідачки про зупинення провадження у цивільній справі, у зв'язку з недоведеністю факту перебування останньої у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: