Справа № 344/10715/25
Провадження № 1-кс/344/4495/25
08 грудня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, заявник зазначає, що на підставі ухвали слідчої судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі №344/12948/24 зареєстроване кримінальне провадження (дата реєстрації 02.08.2024).
30.08.2024 року старшим дізнавачем Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківські області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження.
У вересні 2024 року процесуальним керівником, прокурором Окружної прокуратури міста Івано- ОСОБА_6 скасовано постанову дізнавача ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 30.08.2024.
23.09.2024 процесуальним керівником, прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_7 надано вказівки у кримінальному провадженні №12024096010000638, зокрема і щодо додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 та встановлення очевидців даної події.
30.09.2024 (після 7 днів від дати надання вказівок) дізнавачем СД Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю події. Свою постанову дізнавач ОСОБА_8 мотивує тим, що не виявлено фактів, які вказували б на подію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
14.10.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/17933/24 скасовано постанову дізнавача.
31.12.2024 дізнавачем знову винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю події, оскільки не виявлено фактів, які вказували б на подію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Заявник вважає постанову про закриття кримінального провадження від 31.12.2024 незаконною та такою що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заявник зазначає, що дізнавачем ОСОБА_8 не було досліджено усіх обставин даного кримінального провадження, зокрема: не допитано основного свідка ОСОБА_9 , яка бачила всі події в той день, зокрема і факт нанесення заявнику тілесних ушкоджень; не долучено медичні документи заявника, як на підтвердження факту отримання тілесних ушкоджень; не проведено слідчого експерименту.
На думку заявника, постанова дізнавача ОСОБА_8 фактично дублює по змісту та підставі закриття, що і постанова дізнавача ОСОБА_5 , що вказує на формальний підхід дізнавачів до проведення досудового розслідування. Дізнавачем ОСОБА_8 передчасно закрито кримінальне провадження.
Заявник з твердженням дізнавача про закриття кримінального провадження за відсутністю події не погоджується, вважає, що подія відбулась, також про цю подію зазначали і свідки у своїх показах, а також те, що в експертизі йому встановили факти пошкодження. Таким чином, заявник вважає, що подія мала місце, а відтак закривати кримінальне провадження через відсутність події неправильно. Лише даний факт вказує на те, що дізнавач ОСОБА_8 не провів усіх необхідних слідчих (розшукових) дій для повного та неупередженого досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, заявник вважає постанову дізнавача ОСОБА_8 такою, яка є необґрунтованою та передчасною, в якій відсутній належний аналіз здобутих доказів та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування. У постанові не викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, не зазначено відповіді на порушені нею питання та обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.
За наведених обставин заявник просить скасувати постанову старшого дізнавача СД Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024096010000638 від 02 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 18 червня 2025 року дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2025 року зобов'язано Івано-Франківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надати до суду матеріали кримінального провадження № 12024096010000638 від 02 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
14 листопада 2025 року заявником подано до суду письмові пояснення по справі, в яких вказує, що постанова від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема дізнавачем не було досліджено усіх обставин кримінального провадження. Зокрема не допитано основного свідка ОСОБА_9 ; не долучено медичних документів, як на підтвердження факту отримання тілесних ушкоджень; не проведено слідчого експерименту, обмежено право на ознайомлення з матеріалами справи; не допитано всіх свідків, які б могли бачити факт нанесення йому шкоди, тощо. Таким чином дізнавачем передчасно закрито кримінальне провадження. Вважає, що постанова дізнавача є необґрунтованою та передчасною. Просить постанову дізнавача скасувати.
Заявник ОСОБА_3 та представник заявника - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали вимоги скарги на підставах, викладених у скарзі, просили скаргу задовольнити у повному обсязі.
Дізнавач ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, надаючи пояснення у попередніх судових засіданнях, пояснив, що максимально були вжиті необхідні слідчі та процесуальні дії; проведені усі заходи для допиту свідка ОСОБА_9 ; потерпілий відмовлявся від проведення медичної експертизи та надання картки амбулаторного хворого; потерпілий вказав, що були завдані тілесні ушкодження в область голови, проте експерт виявив тілесні ушкодження в іншій частині тіла; ніхто зі свідків не вказує про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а тим паче про умисне; проведення комісійної експертизи є недоцільним, бо не доведена суб'єктивна сторона кримінального правопорушення; вважає постанову про закриття кримінального провадження обґрунтованою, просив у задоволенні скарги відмовити, а постанову залишити без змін.
Вислухавши заявника, представника заявника, дізнавача, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, матеріали кримінального провадження №12024096010000638 від 02 серпня 2024 року за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Постанову дізнавача від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження, як зазначає заявник у клопотанні про поновлення строку, заявником отримано 05 червня 2025 року поштовим відправленням.
Даних про отримання заявником копії оскаржуваної постанови раніше матеріали справи та матеріали кримінального провадження не містять.
18 червня 2025 року заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
За вказаних обставин та за відсутності інших даних в матеріалах перевірки і обґрунтованих заперечень дізнавача, слідчий суддя вважає, що слід поновити заявнику ОСОБА_3 строк звернення до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року зобов'язано уповноважену посадову особу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області у строк, визначений частиною першою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене в заяві ОСОБА_3 , що прийнята Івано-Франківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області 20 травня 2024 року.
23 вересня 2024 року прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська дані вказівки у порядку пункту 4 частини другої статті 36Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні №12024096010000638 старшому дізнавачу сектору дізнання Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року скасовано постанову дізнавача СД Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 30.09.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024096010000638 від 02 серпня 2024 року.
31 грудня 2024 року дізнавачем сектору дізнання Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 кримінальне провадження, зареєстроване 02 серпня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12024096010000638, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що при проведенні досудового розслідування дізнавачу, слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
За змістом статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень частини другої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).
У пункту 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 був допитаний 29 серпня 2024 року та 29 жовтня 2024 року.
За наявності розбіжностей у показаннях свідків та показаннях потерпілого, дані розбіжності жодним чином не були усунуті.
У своїх показаннях ОСОБА_3 посилається на завдання ударів в область голови, висновок експерта № 628 від 26 листопада 2024 року не виявив тілесні ушкодження в цій частині тіла, натомість у даному висновку зазначено, що вирішити питання про наявність черепно-мозкової травми ОСОБА_3 від 19.05.2024 буде можливим при проведенні комісійної судово-медичної експертизи.
Однак дані про проведення експертизи для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, матеріали кримінального провадження не містять.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що в оскаржуваній постанові не обґрунтовано в повній мірі спростування доводів заявника, при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчим не наведено фактичних обставин та відповідних їм доказів, які дозволяють зробити однозначний висновок, який не залишає місця сумнівам про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження та які спростовують посилання скаржника про неповноту дослідження всіх обставин даного провадження.
Відсутність у постанові про закриття кримінального провадження належної мотивації висновків про необхідність закриття кримінального провадження призводить до того, що сторона позбавляється можливості обґрунтувати свою позицію під час оскарження вказаної постанови до суду, а суд перевірити належним чином правильність таких висновків та наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Також слідчий суддя вважає, що закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретною особою, на яку у передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання дізнавачем вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, а тому вказана постанова є передчасною, тому підлягає скасуванню, а під час досудового розслідування слід усунути вказані вище недоліки і після їх проведення прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, приходить до висновку про задоволення вимог скарги.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 306-307, 309, 372, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача СД Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024096010000638 від 02 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 12 грудня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1