Справа № 177/2944/25
Провадження № 2-о/197/69/25
10 грудня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Широке цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява мотивується тим, що відповідно до паспорта громадянина України заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповнений 06 серпня 1980 року на російській мові на " ОСОБА_1 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 , та серії НОМЕР_2 заповнення 15.02.1985 року, теж " ОСОБА_2 ". В подальшому вже вказували " ОСОБА_3 ". У зв'язку з вказаними розбіжностями та виправленнями в написанні дати народження та прізвища в паспорті громадянина України та в трудових книжках серії НОМЕР_1 і серії НОМЕР_2 , у заявниці виникли ускладнення при оформленні на пенсію за віком, оскільки вказані розбіжності у написанні по батькові були виявлені працівниками управління Пенсійного фонду України в Сумській області та по цій причині в неї не були прийняті документи для оформлення пенсії. У зв'язку з вищевикладеним, заявниця просить встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 06.08.1980 та трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена 15.02.1985 на російській мові на " ОСОБА_1 ", з виправленням по батькові на українській мові на " ОСОБА_3 ", належить заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 дану цивільну справу було передано до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.
Ухвалою суду від 11.11.2025 було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Заявниця у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, вказавши, що неточності виникли через переклад з російської на українську мову, що перешкоджає належно реалізувати її майнові права.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що вона працювала разом з ОСОБА_1 в колгоспі, та підтвердила що в трудовій книжці ОСОБА_1 вказано невірно по батькові російською мовою " ОСОБА_2 ", замість " ОСОБА_5 ". Також підтвердила, що вказані трудові книжки належать саме заявниці - ОСОБА_1 , а інших осіб, окрім як заявниця у вказаному колгоспі за вказаний період не працювало.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що вона працювала разом з ОСОБА_1 в колгоспі та підтвердила, що трудові книжки видані на ім'я ( ОСОБА_7 -дівоче прізвище) ОСОБА_1 заповнені російською мовою на " ОСОБА_1 " та " ОСОБА_1 " належать одній особі - ОСОБА_1 , та вказала, що при заповненні трудової книжки виникли розбіжності при перекладі по батькові ОСОБА_8 .
Суд, заслухавши сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення" (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму № 5 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до місцевого представництва Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком, після розгляду якої, на підставі рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 17 вересня 2025 року № 047150023182 (а.с.4), в її задоволенні останній було відмовлено з посиланням на відсутність у неї необхідного страхового стажу. Орган ПФУ, за результатами розгляду наданих йому документів встановив, що страховий стаж ОСОБА_1 - 26 років 10 місяців 5 днів. Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці запис по батькові ОСОБА_2 (російською) не відповідає даним паспорту НОМЕР_3 виданого 09.09.2007 ОСОБА_5 (російською), долученого до заяви про призначення пенсії 27.07.2023 та даними архівних довідок про періоди роботи в колгоспі № 477-Л-21-2/069.2, № 478-Л-21-/069.2, 479-Л-21-/069.2 від 26.06.2023 в яких зазначена особа по батькові ОСОБА_5 (російською) та підтверджено правильність видачі довідок актами перевірок від 04.04.2024 № 0400-011004-1/7844, № 0400-011004-1/7845, № 0400-011004-1/7846, в яких зазначена особа по батькові ОСОБА_5 (російською).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 19 вересня 1963 року, актовий запис № 103, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 04.09.2007, виданого виконавчим комітетом Розилюксембурзької сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ) зареєстрували шлюб 04 вересня 2007 року, актовий запис № 07 (а.с. 26).
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 20.10.2020 виданого Виконавчим комітетом Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (а.с. 27), ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 65.
Відповідно до свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_7 виданого 20.12.2011 Пенсійним фондом України зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_8 виданого 01.09.2025, орган що видав 1228, по батькові зазначено " ОСОБА_3 ", дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 06 серпня 1980 року на російській мові вказано " ОСОБА_11 ", та на іншій стороні цієї трудової книжки українською мовою вказано " ОСОБА_11 ", також наявний внесений запис про зміну прізвища ОСОБА_7 на ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 04 вересня 2007 року.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 15 лютого 1985 року на російській мові вказано " ОСОБА_9 ", дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З метою практичної реалізації вказаних завдань стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. При цьому, згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає також справи і про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно роз'яснень пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті у зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
При цьому, згідно роз'яснень, що містяться в п. 12 даної постанови Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до п. 3 та п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи я паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788- XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерви.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 1 Порядку № 637 зазначає про те, що основним документом, що підтверджує загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 26 Порядку № 637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з іменем, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Дослідивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви повністю, виходячи з наступного.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 "Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Наведена правова позиція суду узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року по справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року по справі №750/9847/18, від 18 листопада 2020 року по справі №554/3600/19, від 25 листопада 2020 року по справі №636/4087/19, від 03 лютого 2021 року по справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року по справі №643/6447/19, від 15 вересня 2021 року по справі №733/324/21, п.12 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
На переконання суду, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2018 року по справі №545/1472/17.
У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 р. по справі №938/792/21 суд касаційної інстанції дійшов правового висновку, що законом чітко передбачено порядок заповнення трудової книжки, внесення до неї відповідних записів та змін, а саме всі необхідні дії щодо трудової книжки вчиняє роботодавець, тому лише у тому разі, коли роботодавець не виконав свого обов'язку щодо ведення трудової книжки працівника належним чином, або відмовив у зміні записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження, то у такому випадку у суду виникнуть підстави для захисту порушеного права в судовому порядку.
Як встановлено судом, в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненої 06 серпня 1980 року на російській мові вказано " ОСОБА_11 ", та на іншій стороні цієї трудової книжки українською мовою вказано " ОСОБА_11 ", також в трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненої 15 лютого 1985 року на російській мові вказано " ОСОБА_9 ".
Отже з вищезазначеного вбачається що наявні помилки у написанні прізвища заявниці є обставиною, котра перешкоджає заявниці з реалізацією її права на пенсію.
Оскільки метою встановлення факту, що має юридичне значення, є забезпечення можливості реалізації заявником гарантованого Конституцією України права на пенсійне забезпечення, а також те, що іншого порядку та можливості встановити факт, окрім судового, не існує, суд дійшов висновку про належність вказаних документів заявникові, тому наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки в позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючих документів неможливо, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право на призначення пенсії, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 19, 23, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_7 ), заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ: 21108013) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що трудова книжка НОМЕР_1 , заповнена 06 серпня 1980 року та трудова книжка НОМЕР_2 , заповнена 15 лютого 1985 року російською мовою на " ОСОБА_13 ", належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 12.12.2025.
Суддя М.В. Панчук