Справа № 753/3695/24
провадження 2/216/434/25
іменем України
11 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Борейко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 41755,60 грн., з яких:
- за Кредитним договором № 2744191 в розмірі 41755,60 грн., з яких:
8400 - сума заборгованості за основною сумою боргу;
33355,60 грн. - сума заборгованості за відсотками;
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що між первісними позикодавцями та відповідачем був укладений кредитний договр, за яким відповідач отримав грошові кошти у кредит та взяв на себе зобов'язання повернути їх позикодавцям у строки, обумовлені договороми, а також сплатити проценти за користування грошовими коштами. Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У подальшому, між первісним позикодавцем та позивачем були укладені договори факторингу, за умовами яких позивач отримав право вимоги до відповідача. Оскільки заборгованість відповідачем наразі не погашена, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії .
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 08 квітня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18 вересня 2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів .
18 вересня 2024 року ухвалою суду, клопотання представника відповідача задоволено , витребувані докази у ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».
24 вересня 2024 року до суду від ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» по справі надійшли витребувані докази.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міьського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року визначено головуючого суддю у справі Цимбалістенко О.В. Підставою проведення повторного автоматизованого розподілу стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Цимбалістенко О.В. прийнято справу до свого провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
На виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» 23 квітня 2025 року надійшли витребувані докази.
Зважаючи на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
27 12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю « ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ( далі -ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2744191, який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Згідно п.1.2 Договору сума кредиту складає 8400,00 грн. Строк кредиту 360 днів . Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів ( п.1.3 Договору ).
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та засосовується в межах цього строку кредиту , вказаного в п.1.3 цього Договору . Знижена процентна ставка становить 0,7% в день ( п.1.4.1 Договору).
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки ) № НОМЕР_1 . (п. 2.1.Договору)
Згідно п.2.2 Договору , суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом трьох днів з моменту кладення цього Договору.
Детальні терміни повернення (дати ) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ( далі іменується - Графік платежів ), що є Додатком 1 до цього Договору від 27.12.2021.
Паспорт споживчого кредиту містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит , а саме сума кредиту - 8400,00 грн; строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту - споживчі (особисті ) потреби ; процентна ставка , відсотків річних ( стандартна преоцентна ставка ) - 1,99 % в день , що становить 726,35,00 % річних ; знижена процентна ставка 254,22 % річних.
11 серпня 2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників .
Згідно розрахунку заборговності за кредитним договором №2744191 від 27.12.2021, за період з 11.08.2023 по 31.01.2024, станом на 31.04. 2024 , заборгованість у ОСОБА_1 складає 41755,60 ГРН.
Відповідно до Рестру боржників від 11.08.2023 до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2744191 в сумі 41755,60 грн, з яких: 8400,00 грн-сума заборгованості за основною сумою боргу; 33355,60 грн-сума заборгованості за відсотками.
Як свідчить інформація з АТ КБ « ПриватБанк» від 23 квітня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Крім того з виписки по рахунку № НОМЕР_2 вбачається, зарахування коштів на суму 8400 грн. 27.12.2021 року.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2744191 у загальній сумі 41755,60 грн.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі статтями626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст.639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договір укладено за допомогою електронного підпису відповідача Е92227.12.2021.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.
Отже, відповідач уклав з ТОВ « ЛІНЕУРА УКРАЇНА» електронні договори та підписала такі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1ст. 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредит за вищевказаним договором, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договорами, кошти в повному обсязі не повернув. Термін повернення кредитів у повному обсязі настав, а заборгованість за договорами у встановлений строк не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Оскільки відповідачка в порушення умов договорів, а також положень чинного законодавства свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитами у встановлених договорами порядку та в строки, то у неї утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн , відповідно до платіжної інтсрукції, згідно ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12,13,76-81,141,247,259,263-265,274,279 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну заборгованість за кредитним договором № 2744191 у сумі 41755 ( сорок одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн 60 коп., з яких: 8400 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 33355,60 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування ( ім'я ) сторін :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.№ 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО