Справа № 216/5349/25
провадження 2/216/2547/25
іменем України
20 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні місцевого суду в місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визначення прізвища дитини,-
встановив:
Представник позивача, адвокат Страх В.О., звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 29 квітня 2022 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб. У сторін наявна спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб було розірвано рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року, яке набрало законної сили в установленому законом порядку. Після розірвання шлюбу, до спливу десяти місяців з дати його припинення, позивач вступила у нові стосунки, в результаті яких завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку. Народжена дитина не має жодного біологічного зв'язку з відповідачем. Після народження дитини позивач звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану з метою отримання свідоцтва про народження, однак у проведенні державної реєстрації народження дитини їй було відмовлено. У наданій письмовій відповіді фахівців відділу ДРАЦС зазначено, що підставою для відмови є відсутність спільної заяви батьків щодо державної реєстрації народження дитини та визначення прізвища - батька, матері або подвійного прізвища. У даному випадку спільна заява батьків дитини є неможливою через те, що відповідач відмовляється звернутися до відділу ДРАЦС, хоч і не є батьком новонародженої дитини, однак вважається таким через народження до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу, а біологічний батько не має офіційно встановленого статусу в правовому полі до моменту реєстрації народження та подальшого визнання батьківства. У зв'язку з цим працівниками органу ДРАЦС надано рекомендацію щодо звернення до суду з даним позовом. Зазначені обставини порушують не тільки права позивача, а й народженої нею дитини, рішення суду про присвоєння прізвища при державній реєстрації народження дитини необхідно позивачу для отримання свідоцтва про народження дитини.
Позивач належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явилася, її представник надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відділу РАЦС надала заяву про розгляд справи без участі представника відділу.
Представник органу опіки та піклування до суду не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав. У зв'язку з чим, зі згоди позивача, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідача відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 квітня 2022 року сторони по справі зареєстрували шлюб, в період якого у них народився син - Витягловський ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.09.2024, яке набрало законної сили 18.10.2024 шлюб між сторонами розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила дитину жіночої статі, що підтверджується медичним висновком №1234-A849-CMCT-E4A8 КП «КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ №1» КМР.
Позивач звернулась до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо державної реєстрації народження дитини на підставі ст. 133 СК України. Проте отримала письмову відповідь за підписом начальника відділу РАЦС, якою позивачу було відмовлено у реєстрації дитини та зазначено, що при різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері. У разі якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника», яку батько дитини, з невідомих причин, не має змоги особисто надати до відділу, або надіслати поштою. В інтересах малолітньої дитини та необхідності проведення державної реєстрації народження, відділ ДРАЦС рекомендує звернутися для вирішення питання до органів опіки та піклування або до суду.
Таким чином рішення суду про присвоєння прізвища при державній реєстрації народження дитини необхідно позивачу для проведення державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження.
Пунктом 2 Глави 1 Розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 з послідуючими змінами Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено для державної реєстрації актів цивільного стану подаються заява, документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.
Пунктом 21 Правил передбачено, якщо батьки мають спільне прізвище, це прізвище присвоюється і дітям.
У разі різних прізвищ за згодою батьків, що підтверджується спільною заявою про державну реєстрацію народження, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності.
У разі присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають у заяві про державну реєстрацію народження, з якого прізвища (батька чи матері) має починатись прізвище дитини.
У разі якщо мати та/або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, її та/або його письмова згода про присвоєння прізвища дитині, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчено, може бути подана через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство.
Стаття 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікована Постановою Верховної Ради №789-XII від 27.02.91 свідчить, що дитина реєструється відразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Статтею 145 СК України передбачено, що прізвище дитині визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Судом встановлено, що позивач намагалась зареєструвати народження дитини у відділі ДРАЦС, але їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що для реєстрації народження дитини, батьки якої мають різні прізвища, необхідно подати спільну заяву батьків про присвоєння дитині прізвища батька чи матері.
Однак подача спільної заяви неможлива, оскільки місце знаходження відповідача невідоме.
Відсутність реєстрації народження дитини порушує її особисте немайнове право на ім'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 абз. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено законом або договором.
У зв'язку з неможливістю реєстрації народження дитини в органах РАЦС без спільної заяви батьків, що мають різні прізвища, ефективним способом захисту особистих немайнових прав малолітньої доньки позивача на ім'я, є визначення судом прізвища дитини за прізвищем матері - « ОСОБА_5 ».
Враховуючи викладене, а також ті обставини, що відповідач у добровільному порядку відмовляється звернутися до органів РАЦС та мати й батько мають різні прізвища, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визначення прізвища дитини при державній реєстрації народження дитини за прізвищем матері є обґрунтованими та підлягають задоволенню, крім цього, визначення прізвища новонародженої дитини за прізвищем матері не буде суперечити її інтересам та не порушує прав відповідача.
Поряд з цим, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 968,96 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 141, 144, 145 СК України, ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визначення прізвища дитини - задовольнити.
При державній реєстрації народження дитини жіночої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР, визначити прізвище за прізвищем матері - « ОСОБА_5 », громадянство України за прізвищем матері - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, у вигляді судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
- третя особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 3355984, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 45;
- третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міського районної у місті ради, код ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ