Справа № 183/10599/25
№ 1-кп/183/2394/25
10 грудня 2025 рокум. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025042350000989відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, про продовження строків тримання під вартою, зазначив, що ризики не доведенні, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 , обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків та потерпілу з метою зміни ними показів в суді.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то про його наявність свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим, в останній раз 09.10.2023 року до 5 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений 04.10.2024 року умовно-достроково, на невідбутий термін 1 рік 11 місяців, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_5 , продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченомуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, продовжити дію раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 06 лютого 2026 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
Повний текст ухвали оголошено 12 грудня 2025 року о 08.20 годині.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1