Справа № 183/12546/25
№ 1-кс/183/2057/25
10 грудня 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора-стажиста на посаді прокурора Самарівського відділу Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 04 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047350000269 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
До слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання прокурора-стажиста на посаді прокурора Самарівського відділу Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03 грудня 2025 до Самарівського РВП надійшло повідомлення про те, що на стаціонарному блокпосту в с. Піщанка Самарівського району було зупинено легковий автомобіль марки Деу Нексія реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , який надав працівникам поліції посвідчення водія на своє ім'я з ознаками підробки.
03 грудня 2025 року слідчим Самарівського РВП проведений огляд місця події, під час якого громадянин ОСОБА_4 , добровільно, у присутності понятих надав для огляду посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_2 , яке поміщено до спец. пакету CRI 1138831 та вилучено до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
04 грудня 2025 року посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 з номером НОМЕР_2 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12025047350000269 від 03.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Інші учасники судового розгляду також в судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що добровільно видане гр. ОСОБА_4 , посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , 03 грудня 2025 року, яке поміщено до спец. пакету CRI 1138831 та вилучено до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області,відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є речовими доказами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказам і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 110, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора-стажиста на посаді прокурора Самарівського відділу Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 04 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047350000269 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування майном на добровільно видане ОСОБА_4 03 грудня 2025 року , а саме на: посвідчення водія, серії НОМЕР_2 .
Виконання ухвали покласти на слідчого.
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внесеному 04 грудня 2025 року дол Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025047350000269 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1