Справа № 207/4334/24
2/212/5226/25
11 грудня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.
за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення права власності на нерухоме майно, третя особа : Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради Дніпропетровської області,-
25.08.2025 року до суду за підсудністю, визначеною ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2025 року, надійшла вищезазначена цивільна справа.
Позов уточнено 06.10.2025 та обґрунтовано тим, що вона все життя я разом із сім'єю проживала в Донецькій області у м. Соледар, але після 24.02.2022 року у зв'язку із початком військової агресії російської федерації проти народу України її сім'я були вимушені покинути свої домівки та переїхати в більш безпечну частину країни подалі від лінії фронту. Будинок за адресою : АДРЕСА_1 , в якому вони проживали перебуває у приватній власності на підставі приватизації житлового будинку 08.09.1997 року. Підтвердженням права власності на будинок є : державний акт на право приватної власності на землю серія І-ДН № 004339 від 23.06.1999 року; технічний паспорт на житловий будинок приватного житлового фонду; домова книга для прописки громадян. Будинок позивач отримала після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будинок позивача було знищено внаслідок влучання снаряду і з ціллю реалізації своїх прав на компенсацію за втрачене майно або отримання житла від держави позивач намагалась внести відомості про руйнування свого житла у застосунок «ДІЯ» втрачене майно, але при вчиненні цих дій стало відомо що вищевказана будинок не значиться в державному реєстрі прав на нерухоме майно. Без внесення відомостей в реєстр прав на нерухоме майно позивач не зможе реалізувати своє законне право на компенсацію за втрачене житло. Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позов було залишено без руху.
06.10.2025 від позивача надійшов уточнений позов.
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 12.11.2025 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12.11.2025 закрито підготовче судове засідання, призначено судове засідання на 11.12.2025.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просить ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Представника третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Положеннями ч. 2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту, довідкою від 23.05.2022 ВПО та домовою книгою (а.с. 5, 6, 14-18). 10.11.1973 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_3 , після чого перейшла на прізвище чоловіка (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8). Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДН № 004339, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).
Згідно технічного паспорту, який було складено 08.09.1997 р. та підписано начальником КП Виконкому Артемівської міської ради народних депутатів Донецької області, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 (а.с.10-13).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 367902895 від 29.02.2024 р. право власності, інші речові права іпотеки, обтяження на будинок за адресою АДРЕСА_1 у Реєстрі права власності за вказаними параметрами запиту відомості відсутні (а.с.20).
Згідно відповіді КП «Бахмутське БТІ» від 29.04.2024 № 1073, встановлено, що інформація стосовно реєстрації права власності на житловий будинок, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 - відсутня (а.с.22).
Позивачка звернулась до Донецького обласного державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, які 20.06.2024 надали відповідь № 278/01-12, та повідомили, що видати копію заповіту, свідоцтва про право на спадщину, виданих на ім'я позивачки виявилось неможливим, оскільки всі документи за період з 1997 -2001 залишились у м. Донецьк, доступ до яких відсутній (а.с. 23).
06.06.2023 позивачем подано заяву в електронній формі через портал «ДІЯ» щодо пошкодженого майна, а саме домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.21).
Оцінка суду.
Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який набув чинності 1 січні 2004 року, передбачено, що такий ЦК застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.
За ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Отже, право власності на житловий будинок набувалось в порядку, який існував на час його придбання, тобто 08.08.1997 року про що є відмітка у технічному паспорті будинку за адресою : АДРЕСА_1 , та підписано начальником КП Виконкому Артемівської міської ради народних депутатів Донецької області. Так, суд дійшов висновку, що речове право позивачки на нерухоме майно є дійсним.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 дійшла висновку, що передбачене статтею 392 Цивільного кодексу України правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає доведеним факт належності позивачу ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це підтверджується дослідженими судом доказами.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, беручи до уваги, що у позивачки відсутні відповідні документи у зв'язку з їх знищенням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , оскільки це не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивачки.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Соледарська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, Код ЄДРПОУ - 44737080, місцезнаходження за адресою : 49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47.
Третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, Код ЄДРПОУ - 20268696, місцезнаходження за адресою : 49000, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр.Василя Стуса, 10/12.
Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ