Справа № 212/12777/25
2/212/6931/25
іменем України
10 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.., за участю секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача Цвинди Владислава Володимировича про закриття провадження в справі за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
03.11.2025 представник позивача АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» Ющенко В.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі основного боргу 4351,13 грн., 241,86 грн- плата за абонентське обслуговування, 803,60 грн - інфляційні втрати, 3% річних - 218,59 грн., 265,96 грн. - пеня, а також стягнення судового збору.
Представником позивача Цвиндою В.В. через електронний суд надано заяву про закриття провадження у справі у відповідності до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Заяву мотивує тим, що відсутній предмет спору. Також, у своїй заяві представник позивача просить суд повернути позивачу з державного бюджету судовий збір.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Суд, дослідивши матеріали справи, документи надані представником позивача, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20).
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 (провадження №12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 (провадження №61-2018св19); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19 (провадження №61-1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) відступив від висновку, сформульованого у зазначених постановах, конкретизувавши його таким чином: закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
У цій справі АТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.
У заяві про закриття провадження у справі представник позивача не вказує коли саме він встановив, що відсутній предмет спору.
Суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з його відмовою від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки після відкриття провадження у справі та за відсутності доказів факту відсутності спору до дати пред'явлення позову неможливо закрити провадження із підстав відсутності предмету спору.
Заява представника позивача не усуває того факту, що між сторонами існував предмет спору та, відповідно, не існувало перешкод для розгляду по суті заявлених позовних вимог, а тому зазначені обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч.3 ст.7 Закону у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на вказане, клопотання представника позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» про повернення судового збору слід задовольнити частково, тобто 50 відсотків сплаченого судового збору, - у розмірі 1514 грн.
07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за №1888/43233. Даним наказом змінено механізм повернення судового збору у випадках, визначенихстаттею 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до нового Порядку, органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого судом, який розглядав справу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 142, 255, 256, 259, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника позивача Цвинди Владислава Володимировича про закриття провадження в справі за позовом Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії-задовольнити.
Провадження у справі за позовом Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між цими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.
Заяву представника позивача Цвинди Владислава Володимировича про повернення судових витрат задовольнити частково.
Повернути Акціонерному Товариству «Криворізька теплоцентраль» з Державного бюджету України 1514 (одна тисяча чотирнадцять) гривень судового збору, сплаченого за подання позову Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до платіжного доручення № 13274 від 17.10.2025 року, які сплачені на рахунок Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № UA 048999980313151206000004648.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Л. В. Шевченко