Справа № 229/8886/24
Провадження № 2/211/2668/25
іменем України
08 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Топчийова Євгена Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Адвокат Топчийов Є.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 20.12.2024 року звернувся до Дружківського міського суду Донецької області із позовною заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №21033, вчинений 21.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 20 784 грн. 93 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у позивача був відкритий рахунок у банку ПУМБ. Також позивачем була відкрита віртуальна картка (кешбек) для отримання коштів за програмою «Зимова підтримка». 16.12.2024 року картка була заблокована. Цього ж дня позивач звернулася до відділення банку ПУМБ, де їй повідомили, що картка заблокована на підставі постанови про арешт рахунків. 16.12.2024 року у застосунку «Дія» з'явилося повідомленняпро відкриття виконавчого провадження №68636207 від 15.02.2022 року на підставі виконавчого напису №21033 від 21.12.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» про стягнення заборгованості у сумі 20784, 93 грн. Позивач не згоден з сумою заборгованості і не був повідомлений про дії відповідача, ані від приватного нотаріуса, ані від державного виконавця. Крім того зазначає, що у порушення вимог чинного законодавства нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та безспірності характеру правовідносин сторін. Посилаючись на численні норми ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», усталену судову практику щодо розгляду справ цієї категорії просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24.12.2024 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні №68636207, відкритого на підставі виконавчого напису №21033, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. від 21 грудня 2021 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» (а.с. 25-26).
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 25.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження (а.с. 28).
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.08.2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження (а.с.36-37).
15.08.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді шляхом призначення процедури медіації (а.с.55-57). Зважаючи на заперечення з боку сторони позивача на призначення цієї процедури, ухвалою суду від 01.10.2025 року відмовлено у призначенні процедури врегулювання спору за участю судд (а.с. 70).
Позивач та його представник правом на участь у судовому засіданні не скористалися, від останнього через модуль підсистеми «Електронний суд» надійшла заява, в якій він просив позовні вимоги задовольнити та справу розглянути за його та позивача відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.
Представник Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль В.С правом на участь у судовому засіданні не скористався, через модуль підсистеми «Електронний суд» направив заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., в судове засідання не з'явилася, правом на подання письмових пояснень не скористалася, про розгляд справи повідомлялася неодноразово у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за заявою ТОВ «Фінансова компанія управління активами» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №21033, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 20784, 93 грн. (а.с. 44).
Зі змісту виконавчого напису слідує, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №SAMDN50OTC002790151 від 27 січня 2014 року, укладеним з АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , на підставі договору факторингу №РВ-2021-26/10 від 26 жовтня 2021 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», як первісним кредитором. Нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_3 за період з 25.10.2021 року по 21.12.2021 року включно суму заборгованості у розмірі: 6964, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13770, 93 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50, 00 грн. - плату за вчинення виконавчого напису. Загальна сума становить - 20784, 93 грн. (а.с.45).
Постановою державного виконавця Бахмутського віділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.02.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №68636207 з примусового виконання виконавчого напису №21033 від 21 грудня 2021 року, стягувачем визначено ТОВ «Фінансова компанія управління активами», боржником - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.46).
15.02.2022, 30.04.2024, 26.07.2024 державним виконавцем Бахмутського віділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль В.С. винесені постанови про про арешт коштів боржника щодо не виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 20784, 93 грн. (а.с. 48-50).
16.12.2024 року державним виконавцем Бахмутського віділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль В.С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо не виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 20784, 93 грн. (а.с. 51).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними. У порушення вимог чинного законодавства нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та безспірності характеру правовідносин сторін.
Надаючи оцінку таким доводам позивача та обґрунтованості пред'явлених вимог, суд виходить з наступного.
За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст.87 цього Закону.
При прийнятті постанови від 22 лютого 2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Відомості про нотаріальне посвідчення договору, за яким з ОСОБА_1 стягнута заборгованість, в матеріалах справи відсутні.
Суд приймає до уваги доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, тому не підлягає примусовому виконанню.
З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.ст.141, 142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, звільненого від сплати судового збору за пред'явлення позову, з огляду на визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, тому уважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України 50 відсотків судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали суду від 24.12.2024 року в силу ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку. При цьому суд зауважує, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8 ст.158 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Топчийова Євгена Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21033, вчинений 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 20784, 93 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Застосовані ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24 грудня 2024 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні №68636207, відкритого на підставі виконавчого напису № 21033, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. від 21 грудня 2021 року, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд.98а, каб. 70 - продовжують діяти протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Топчийов Євген Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4189 від 28.12.2011 року, видане Донецькою обласною КДКА, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-а, офіс 203.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бахмутський відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 34776850, юридична адреса: проспект Воскресенський, буд.24, м. Київ.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, адреса робочого місця: АДРЕСА_4 .
Суддя В.О. Лебеженко