ЄУН 932/8548/25
Провадження № 2/932/2893/25
12 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христюк М. В.,
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Савко В. В.,
відповідач: ТОВ «Авансар»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов М. О.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого вказала, що згідно з виконавчим написом, вчиненим 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. за реєстровим № 68141, з неї на користь ТОВ «Авансар» стягнуто заборгованість в сумі 22025,69 грн. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М. О знаходиться виконавче провадження № 66927161 з примусового виконання виконавчого напису. Вважає виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки жодних правовідносин з відповідачем у неї не було та вона не має заборгованості перед іншими фінансовими установами, ніяких повідомлень від стягувача, що він став правонаступником, вона не отримувала, також не отримувала письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача ні від нотаріуса, а тому не визнає розмірів заборгованості.
Крім того, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного нотаріального напису не врахований той факт, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі втратили чинність на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, а саме визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». З метою ефективного захисту своїх прав, просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. за реєстровим № 68141, про стягнення з неї на користь ТОВ «Авансар» заборгованості в сумі 22025,69 грн. за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню та стягнути на її користь понесені судові витрати.
Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Сторони до судового засідання не з'явилися, повідомлені відповідно до ЦПК про час та місце розгляду справи.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
Треті особи до судового засідання не з'явилися з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством, про причини неявки суд не повідомили.
Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
На підставі ухвали суду від 24.07.2025 задоволена заява позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим листом.
24.07.2025 на підставі ухвали судді відкрите провадження у справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначено на 15.09.2025, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третім особам - пояснення (заперечення).
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Відповідно до виконавчого напису № 68141, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., зареєстрованого в реєстрі 28.05.2021, з позивача на користь відповідача, запропоновано стягнути заборгованість, якому ТОВ «Фінансова Компанія «ФАГОР» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення права вимоги (Договору Факторингу) № 3 від 22.05.2016, якому в свою чергу ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на підставі Договору відступлення права вимоги № 1104 від 11.04.2016 відступлено право вимоги за Кредитним договором № 2469042 від 03.03.2016, укладеним між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» та позивачем на загальну суму 22025,69 грн з яких: - 8322,31 грн заборгованість за тілом кредиту; - 11953,38 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; - 900 грн заборгованість за пенею; за вчинення виконавчого напису.
На підставі виконавчого напису № 68141 від 28.05.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М. О винесена постанова 24.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66927161 з примусового виконання виконавчого напису.
V. Оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на підставі документів, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Вчинення виконавчих написів, крім того, врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮУ від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 гл. 16 розділу II Порядку, вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.
Відповідно до п. 2.3 Порядку, боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
При цьому суд враховує постанову Верховного Суду від 30.09.2019 по справі № 357/12818/17.
Судом не встановлено, що відповідачем вживалися заходи для інформування позивача про необхідність сплати заборгованості та дострокове повернення боргу.
При цьому, пункт 2 (розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин») Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172, було доповнено постановою КМУ від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». В частині щодо доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, яка набула законної сили 22 лютого 2017 року, була визнана незаконною та нечинною.
У зв'язку з цим, вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, яким цей Перелік було доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, що була визнана судом незаконною та нечинною, є неправомірним, винесеним незаконно та не підлягає виконанню.
При цьому суд враховує п.п. 77-95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021, справа № 910/10374/17.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку і Переліку.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн за заяву про забезпечення позову та в сумі 1211,20 грн за подання позовної заяви, всього 1816,60 грн.
Згідно ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Також, суд зазначає, що, відповідно до положень ст. 14 ПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016, №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. При цьому суд враховує п.п. 35-37 постанови КАС ВС від 16.04.2020, справа № 727/4597/19.
За матеріалами справи позивачем надана платіжна інструкція АТ «КБ «Приватбанк» за змістом якої ОСОБА_2 перерахував власні кошти ОСОБА_3 . Жодних підстав переказу коштів платіжна інструкція не містить.
Враховуючи викладене, суд не вважає вказаний документ належним та допустимим доказом щодо оплати професійної правничої допомоги позивачем адвокату Савку В. В. за Договором № 0407 про надання правової допомоги від 04.07.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Савко В. В.
Таким чином, суд вважає, що витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, ст. 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 137, 141, 142, 259, 263-265, 280-284, 288, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації якої: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», ЄДРПОУ: 40199031, місцезнаходження за адресою: вул. Січових стрільців, буд. 21/27, офіс 405, м. Київ, 04053, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження за адресою: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5 м. Київ, 01001; , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, місцезнаходження за адресою: вул. Сімферопольська, буд. 2Н, прим. 263-265, м. Дніпро, 49005 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим № 68141, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості в сумі 22025,69 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» на користь держави судовий збір в сумі 1816 (тисяча вісімсот шістнадцять),60 грн.
У стягненні витрат, пов'язаних з правничою допомогою в сумі 10000 грн, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.12.2025.
Суддя І. В. Петунін