Єдиний унікальний № 946/6180/25
Провадження № 1-кп/946/457/25
про продовження строку тримання під вартою
11 грудня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020002626, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тузли Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 .
Суть питання, що вирішується
1.Прокурор звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме на те, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості покарання, що йому загрожує, перебуваючи на свободі, зможе незаконно впливати шляхом залякування, підкупу, шантажу та погроз на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, у зв'язку з тим, що він, будуючи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, вбачає за можливе грубе порушення військової дисципліни, як одного із основних принципів будови Збройних Сил України.
Встановлені судом обставини
2.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 .
3.Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому захисник ОСОБА_5 зазначив, що прокурором не доведені заявлені ризики, просив відмовити у клопотанні прокурора, а у випадку його задоволення просив визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави, пославшись на те, що прокурором на доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також не доведено наявність ризиків. Зокрема, захисник послався на те, що ризик впливу на свідків значно зменшився, оскільки залишився недопитаним лише один свідок, який знаходиться в іншій області, у зв'язку з чим у ОСОБА_3 буде відсутня можливість звернутися до нього з урахуванням правового режиму проїзду через прикордонну зону в Одеській області. Захисник також послався на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має родину у складі матері, брата та сестри, при чому батько помер, брат та сестра проходять військову службу в лавах Збройних Сил України під час правового режиму воєнного стану, у зв'язку з чим він може бути єдиним утриманцем своєї матері на сьогоднішній день. Крім того, він зазначив, що згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) від 07.10.2025., ОСОБА_3 з липня 2025 року не має будь-яких грошових доходів, що свідчить про його незадовільний майновий стан.
4.Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 25.06.2025 відносно ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 15.12.2025. Так, при застосуванні запобіжного заходу була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачений може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
5.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.
6.За змістом ч. ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
7.Що стосується посилання захисника на недодавання прокурором до клопотання доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, то суд звертає увагу на те, що прокурором надані всі письмові докази у цьому провадженні, а також забезпечена участь майже всіх свідків обвинувачення, які були допитані судом. Додавання до клопотання аналогічних доказів є недоцільним.
8.Крім того, хоча наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого, за змістом глави 18 розділу II КПК, є однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, але з урахуванням положень вітчизняного кримінального процесуального законодавства на цій стадії кримінального провадження (судовий розгляд) суд позбавлений можливості робити висновки про наявність або відсутність обґрунтованої підозри до ухвалення остаточно рішення у справі в нарадчій кімнаті. Також висловлення судом думки щодо наявності або відсутності обґрунтованої підозри без ухвалення вироку суперечитиме загальним засадам кримінального провадження. Тому в цій частині щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину суд повністю покладається на висновки, зроблені слідчим суддею під час вирішення ним питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
9.Крім того, на вказані особливості також була звернута увага захисника й Одеським апеляційним судом в ухвалі від 30.10.2025.
10.При оцінці же продовження існування ризиків, які були підставою для застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з того, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
11.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
12.При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд оцінює тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, вік та стан здоров'я обвинуваченого (39 років, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); суд також враховує відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зав'язків, у тому числі те, що він, хоча й одружений, але з дружиною спільно не проживає більше трьох років, у зв'язку з її перебуванням закордоном, у нього також відсутні утриманці (як наявність матері, повнолітніх братів та сестер, так і перебування ОСОБА_3 на утриманні своєї матері не може свідчити про саме міцні соціальні зв'язки), у зв'язку з чим ОСОБА_3 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, невідворотність кримінальної відповідальності, маючи значний військовий досвід, використовуючи наявні у нього засоби та можливості, знайомства з іншими співробітниками правоохоронних органів Одеської області, може отримати відповідні паролі для безперешкодного проходження пунктів пропуску та здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території, а отже з метою уникнення покарання має можливість та може переховатися від суду з урахуванням наведених обставин, у тому числі на території інших держав, тобто в даному випадку прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Про продовження існування цього ризику також свідчить і ті обставини, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, згідно відкритих даних, не контролюється орієнтовно 15 - 20 % території України, що створює додаткові можливості для залишення території України, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
13.Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризику того, що обвинувачений може незаконно вплинути на свідків, то враховуючи, що хоча судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені розпочатий і більша частина свідків вже була допитана, але залишився недопитаним ще один свідок обвинувачення, у зв'язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не заслухані його показання. А з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, останній, перебуваючи на свободі, все ж може застосувати спроби незаконно вплинути на цього свідка з метою ухилення від покарання, що загрожує йому у випадку визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Як судом було вище наведено, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи значний військовий досвід, використовуючи наявні у нього засоби та можливості, знайомства з іншими співробітниками правоохоронних органів Одеської області, може отримати відповідні паролі для безперешкодного проходження пунктів пропуску та здійснити виїзд за межі Одеської області, у тому числі за місцем знаходження недопитаного свідка, місцезнаходження якого прокурором було оголошено в судовому засіданні.
14.Також, враховуючи, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні у період воєнного стану тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, то, на думку суду, прокурором доведено, що він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується або може вчинити інше подібне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, або з метою полегшити уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується у цьому провадженні, тобто прокурором доведено продовження існування також і ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
15.Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого обвинуваченого, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинуваченого значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
16.Саме тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про не доведення прокурором продовження існування раніше встановлених ризиків у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .
17.Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме запобіжний захід у виді тримання під вартою.
18.Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_3 , а також того, що судовий розгляд ще не завершений та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 та запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а тому суд вважає за необхідне продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 09 лютого 2026 року.
19.При цьому, з урахуванням вказаних обставин, що враховані судом при продовженні застосування запобіжного заходу відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК, на підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає недоцільним визначати ОСОБА_3 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, ст.ст. 332, 370 - 372 КПК, суд -
постановив:
1.Клопотання прокурора задовольнити.
2.Продовжити застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утримання в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» на строк до 09 лютого 2026 року, без визначення розміру застави.
3.Строк дії наявної ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою закінчується 09 лютого 2026 року.
4.Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
5.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
6.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1