11.12.2025
ЄУН 337/6120/25
2/337/3242/2025
11 грудня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
20.11.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який мотивує тим, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 17.02.2018. Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюбні відносини з відповідачем припинені. Після припинення шлюбних відносин син проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини регулярно не надає, хоча зобов'язаний та може це робити, оскільки він здоровий, працездатний, інших утриманців не має.
Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, і до повноліття.
Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу з 17.02.2018, однак на даний час шлюбні відносини припинені, сторони проживають окремо.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після припинення шлюбних відносин між сторонами проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову у випадку визнання позову відповідачем за наявності для того законних підстав.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає позов ОСОБА_1 законним та таким, що підлягає повному задоволенню.
При цьому, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позовні вимоги. Таке визнання не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Так, судом достовірно встановлено, що сторони мають малолітнього сина, обов'язок утримання якого до досягнення повноліття покладається на батьків. Після фактичного припинення шлюбних відносин між батьками дитина проживає з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 , у зв'язку з чим з відповідача ОСОБА_2 як батька дитини, що проживає окремо, слід стягнути аліменти у визначені позивачкою спосіб та розмірі, а саме, 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
Суд вважає, що вказаний розмір аліментів визначений позивачкою з урахуванням обставин, передбачених ст.182 СК України, є справедливим та розумним.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Згідно з ст.141,142 ЦПК України, враховуючи, що позивачка в силу закону звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову до суду, а саме 605,60грн. (1211,20грн. / 100% х 50%).
Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.
Керуючись ст.7,180-184 СК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,142,206,259,263-265,430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.11.2025 і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 605,60грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Мурашова