Справа №:755/22305/25
Провадження №: 2/755/15714/25
про повернення позовної заяви
"11" грудня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.
Підставами для залишення позову без руху визначено відсутність підтвердження про зарахування судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, до спеціального фонду Державного бюджету України, що встановлено перевіркою через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3».
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 06 грудня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача - 06 грудня 2025 року о 02-00 год.
Таким чином, ухвалу про залишення позову без руху вручено позивачеві 06 грудня 2025 року.
08 грудня 2025 року (вхід. від 11 грудня 2025 року № 75371) до суду від представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Лазарєвої М.С., надійшла заява про усунення недоліків.
У заяві представник зазначив, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано до суду платіжну інструкцію від 19 серпня 2025 року № 76042, судовий збір було сплачено за належними реквізитами. Реквізити, зазначені в офіційному розділі «Судовий збір» на сайті суду, повністю співпадають із реквізитами платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042, судовий збір сплачено у встановленому законом порядку та підтверджено належними доказами.
З огляду на викладене заявили клопотання про витребування доказів, а саме просили витребувати у Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо підтвердження зарахування коштів у сумі 2 422,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042.
Водночас, суд враховує, що підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, до заяви не додано. Іншого документу про сплату судового збору також не надано.
Вивчивши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає таке.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
До позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» додано платіжну інструкцію від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн до Державного бюджету України.
При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом з'ясовано, що станом на 05 грудня 2025 року інформація про зарахування коштів за платіжною інструкцією від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн у справі
№ 755/22305/25 за подання позовної заяви відсутня.
За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі
№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10, від 30 квітня 2025 року по справі № 754/6846/24.
До поданої заяви про усунення недоліків позивачем не додано підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вимоги статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд повторно вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 2 422,40 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від
19 серпня 2025 року № 76042 до Державного бюджету України.
При цьому, через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3» судом встановлено відсутність підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 2 422,40 грн, який сплачено відповідно до платіжної інструкції від 19 серпня 2025 року № 76042 до спеціального фонду Державного бюджету України по справі № 755/22305/25.
Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви по справі № 755/22305/25.
Суд також враховує, що дата формування квитанції про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, що долучено позивачем до матеріалів справи, а саме 19 серпня 2025 року, значно передує даті звернення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Дніпровського районного суду міста Києва, що мало місце 14 жовтня 2025 року.
Як уже зазначалося раніше, вказана квитанція від 19 серпня 2025 року № 76042 також не містить зазначення за яку саме позовну заяву до ОСОБА_1 чи певний кредитний договір сплачено судовий збір, що не виключає імовірності повторного використання такої квитанції при зверненні з різними позовами до одного відповідача до Дніпровського районного суду міста Києва.
При цьому, шляхом моніторингу відомостей відкритого порталу даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що у вересні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справа № 755/16869/25. Через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3» встановлено, що до вказаної позовної заяви позивачем також додано платіжну інструкцію від 19 серпня 2025 року № 76042.
Верховний Суд в ухвалі від 05 лютого 2024 року по справі № 759/1911/19 вказав: «Додана до касаційної скарги квитанція від 29 грудня 2023 року на суму 3 073,60 грн за подану 05 січня 2024 року касаційну скаргу, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 11 січня 2024 року повернуто, не є підставою для його зарахування за подання касаційної скарги 23 січня 2024 року. Оскільки за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.».
Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 19 серпня 2025 року № 76042 про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви від 14 жовтня 2025 року по справі № 755/22305/25.
Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року не виконало, недоліки позовної заяви не усунуло.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.
Згідно з вимогами пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас, слід врахувати, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
Правила подачі доказів встановлено статтею 83 ЦПК України.
Водночас, частиною першою, другою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином, процесуальне право позивача звертатися до суду з клопотанням про витребування доказів обумовлено необхідністю здійснення доказування обставин, що входять до предмета доказування, тобто, обставин, що підтверджують заявлені позовні вимоги.
Водночас, судовий збір (court fees) - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом; метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Тобто, документи про сплату судового збору та підтвердження про зарахування сплаченого стороною судового з бору до спеціального фонду Державного бюджету не слід обожнювати із поняттям доказів у цивільному судочинстві, оскільки вони не стосуються саме предмета доказування у справі.
Суд звертає увагу позивача, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено порядку витребування інших документів, окрім, доказів, у розумінні статті 76 ЦПК України, у порядку передбаченому статтею 84 ЦПК України.
Поряд з цим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не було позбавлено права самостійно звернутися до розпорядника інформації із запитом щодо надання підтвердження про зарахування судового збору. Про неможливість такого звернення товариство не зазначає, доказів неможливості не надає, з клопотанням про надання додаткового строку для вчинення дій не зверталося.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати такою, що не подана та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова