Справа №705/6976/25
3/705/2807/25
10.12.2025 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.11.2025 серії ВАД № 141793 ОСОБА_1 11.11.2025 близько 09.00 години по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та фізичного характеру, а саме перешкоджав своїй дружині ОСОБА_2 зібрати особисті речі, штовхався, що викликало у ОСОБА_2 відчуття тривоги та апатії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.11.2025 серії ВАД № 141794 ОСОБА_1 11.11.2025 близько 09.00 години по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та фізичного характеру відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перешкоджав зібрати особисті речі та штовхався, що викликало у ОСОБА_3 відчуття тривоги та апатії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.11.2025 серії ВАД № 141792 ОСОБА_1 11.11.2025 близько 09.00 години по АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис серії АА 493599 від 10.11.2025 із забороною в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_4 та вступив з останньою в усний контакт, при цьому перешкоджав ОСОБА_2 зібрати особисті речі, що викликало відчуття тривоги та апатії у останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
ОСОБА_5 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак усуд не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення та клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.
За таких обставин, ураховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та відповідно до ст. 268 КУпАП, за змістом якої участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173-2, 173-8 КУпАП, при розгляді справи не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, доходжу до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка також інкримінована ОСОБА_5 , настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Таким чином, адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства відносно неповнолітньої особи настає виключно у випадку, якщо внаслідок умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру обов'язково настали наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю докази допустимими і достовірними, доходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 11.11.2025 серії ВАД № 141793, від 11.11.2025 серії ВАД № 141794 та від 11.11.2025 серії ВАД № 141792; рапортом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 11.11.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 від 11.11.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 493599 від 10.11.2025 та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст. ст. 33, 284, 287 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Єщенко