Справа №705/6765/25
3/705/2724/25
04.12.2025 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 серії ЕПР1 № 497445 ОСОБА_1 29.10.2025 о 13 год. 50 хв. в м. Умань, вул. Залізняка керував т.з. ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, координації рухів, почервоніння очей, повільна реакція. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду. Працівникам поліції повідомив, що висадить пасажирів із автомобіля, а тоді пройде огляд. Також у судовому засіданні надав акт № 806 хіміко-токсикологічних досліджень КНП «ЧОНД ЧОР» від 11.11.2025, відповідно до якого згідно направлення КНП «Уманська центральна міська лікарня» л. Єдина Г.В. від 29.10.2025 лікарем лаборантом лабораторії по визначенню наявності алкоголю й інших запаморочувальних речовин у біорідинах людини ЧОНД ОСОБА_2 11.11.2025 проведено хіміко-токсикологічне дослідження сечі, забраної 29.10.2025 та доставленої в лабораторію 31.10.2025. В результаті дослідження сечі тести на опіати, метадон, марихуану, амфетамін негативні. Просив закрити відносно нього справу про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки від огляду не відмовлявся та у стані наркотичного сп'яніння автомобілем не керував.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння за п. 4 розділу І Інструкції є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як передбачено п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Оскільки поліцейським було встановлено, що у ОСОБА_1 є ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, почервоніння очей, повільна реакція, останньому було запропоновано пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
У судовому засіданні був переглянутий відеозапис з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-диску, який був долучений до матеріалів адміністративної справи, з якого вбачається процес спілкування працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_1 . Працівник поліції роз'яснює права водієві та неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, проте останній відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Такі дії ОСОБА_1 цілком обґрунтовано розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, суд відкидає, оскільки із відеозапису місця події вбачається, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, в медичному закладі, пропонувалось пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, проте останній відмовився.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні зазначеного діяння підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 серії ЕПР1 № 497445, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 29.10.2025; відеозаписом події, що мала місце 29.10.2025, який міститься на DVD-диску, доданому до матеріалів справи.
Невизнавальні пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення можливої відповідальності в разі доведення вини у вчиненому, адже санкція статті передбачає безальтернативно суворе покарання. Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Категоричну невизнавальну позицію ОСОБА_1 суд оцінює як обраний спосіб самозахисту, який є виключно голослівним, оскільки жодним доказом не спростовано встановлених обставин, та свідчить про намагання у такий спосіб уникнути відповідальності. Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор, який оформлював протокол, має упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, або що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи помилки при встановленні обставин справи, або що він зацікавлений у результатах розгляду справи. Отже, підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд не бере до уваги наданий ОСОБА_1 акт хіміко-токсикологічних досліджень КНП «ЧОНД ЧОР» від 11.11.2025 та зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його вину у вчиненому повністю доведено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст. ст. 33, 284, 287 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І.Єщенко