Справа № 367/5626/25
Іменем України
10 грудня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Незалежні фінанси" і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2885943. 04 вересня 2024 року між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "ФК "Незалежні фінанси" було укладено договір факторингу № 04092024, відповідно до якого право вимоги, зокрема за договором № 2885943 від 06 травня 2024 року, перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП". За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн, строком кредитування 340 днів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом - 11 квітня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 19524 грн; денна процентна ставка складає 1.15%; орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11734.74% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 24524 гривні. Комісія за надання кредиту 575 грн, яка нараховується за ставкою 11.50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з договором проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 18949 гривень. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти. У разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн за кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів. Вказаний кредитний договір було укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та штрафами відповідно до умов договору. У зв'язку із зазначеними порушеннями заборгованість відповідача станом на 04 вересня 2024 року становить 18445 грн 20 коп., з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом, 7970 грн 20 коп. - заборгованість за нарахованими процентами, 575 грн - заборгованість за комісією, 4900 грн - заборгованість за пенею (штрафами). З урахуванням вказаних обставин просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2885943 у розмірі 18445 грн 20 коп. та відшкодувати судові витрати.
За ухвалою судді від 12 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв'язку з неотриманням копії ухвали, відповідач відзив на позов суду не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 06 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Незалежні фінанси" і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2885943, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн; кредит надається загальним строком 340 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 06 травня 2024 року (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) - 11 квітня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 19524 грн; денна процентна ставка складає: 19524.00 грн (5000 грн / 340 днів * 100% = 1.15%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11734.74% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 24524 грн; комісія за надання кредиту 575 грн, яка нараховується за ставкою 11.50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Нараховані згідно з договором проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 18949 гривень. (а.с. 21-27, 29-39, 40-41, 42, 43, 133)
З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідач ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту на користь ТОВ "ФК "Незалежні фінанси" не сплачував. (а.с. 18-20)
04 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Незалежні фінанси" укладено договір факторингу № 04092024 року, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2885943 від 06 травня 2024 року. (а.с. 89-105, 64-88, 44, 28)
Відповідно до реєстру прав вимог № 1, ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" отримало право грошової вимоги до відповідача у розмірі 18445 грн 20 коп., з яких 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7970 грн 20 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 575 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4900 грн - неустойка (штраф, пеня, проценти за порушення). (а.с. 78)
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов за кредитним договором № 2885943 від 06 травня 2024 року, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу за кредитним договором в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13545 грн 20 коп., з яких 5000 грн - заборгованість за основою сумою боргу, 7970 грн 20 коп. - заборгованість за відсотками, 575 грн - заборгованість за комісією.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану у та тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб і дію якого продовжено по цей час.
Згідно з розрахунком позивача, ним визначено розмір пені (штрафу) за кредитним договором у розмірі 4900 гривень.
Однак, враховуючи, що період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання припадає на період дії воєнного стану, то суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії акту прийому-передачі наданих послуг від 03 березня 2025 року, договору про надання правової допомоги № 012-25 від 03 березня 2025 року, детального опису робіт (наданих послуг) на виконання умов договору про надання правової допомоги, додатку №1 до договору про надання правової допомоги, відповідно до яких витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 7000 гривень. (а.с. 47-65)
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4000 гривень.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" підлягає частковому задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1778 грн 88 коп., виходячи з розрахунку: 13545 грн 20 коп. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) / 18445 грн 20 коп. ( сума заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530, адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10) заборгованість за договором про споживчий кредит № 2885943 від 06 травня 2024 року у розмірі 13545 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1778 (одну тисячу сімсот сімдесят вісім) гривень 88 копійок та на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000 (чотири тисячі) гривень.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 грудня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО