Справа № 377/246/25
Провадження № 2/357/3970/25
10 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
У березні 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі - «позивач») через систему «Електронний суд» звернулося до Славутицького міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 18283,76 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини.
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №9125935, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 4000 грн., строком на 30 днів, проценти за користування кредитом 1500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування крадитом.
Відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «Мілоан» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 4300 грн.
25.07.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9125935.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 4300 грн., яка складається з 4000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 300 грн. заборгованості за комісією.
Крім того 23.02.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 було договір кредитної лінії № 555168164677, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 11500 грн., строком на 45 днів, тип процентної ставки-фіксована, знижена процентна ставка, фіксована 990,00% річних, стандартна процентна ставка, фіксована 990,0% річних.
Відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 13983,76 грн.
18.12.2023 р. між ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555168164677.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13983,76 грн., яка складається з 11500 грн. заборгованості по тілу кредиту, 2483,76 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами у сумі 18283,76 грн. та понесені судові витрати.
18.04.2025 ухвалою Славутицького міського суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромпередано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду для розгляду по суті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
09.07.2025 ухвалою суду прийнято до впровадження та відкрито провадження у справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.124-125).
23.07.2025 відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.127).
29.07.2025 директором ТОВ «Факторинг Партнерс» подано до суду заперечення проти заяви про зупинення провадження у справі (а.с.139-141).
10.09.2025 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання прозупинення провадження у справі (а.с.157-159).
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 7, зворот).
У судове засідання відповідач не з'явився про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.(а.с. 138,160).
Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволеннювиходячи з такого.
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №9125935, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 4000 грн., строком на 30 днів, проценти за користування кредитом 1500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування крадитом.
Відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 4300 грн.
25.07.2024 р. між ТзОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9125935.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 4300 грн., яка складається з 4000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 300 грн. заборгованості за комісією.
Крім того 23.02.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 було договір кредитної лінії № 555168164677, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 11500 грн., строком на 45 днів, тип процентної ставки-фіксована, знижена процентна ставка, фіксована 990,00% річних, стандартна процентна ставка, фіксована 990,0% річних.
Відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 13983,76 грн.
18.12.2023 р. між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555168164677.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13983,76 грн., яка складається з 11500 грн. заборгованості по тілу кредиту, 2483,76 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, здійснивши переказ коштів на суму 4000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 , призначення платежу перерахування коштів згідно договору №9125935 від 26.01.2022, ОСОБА_1 ), що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» від 23.01.2025 (а.с.41, зворот).
ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, здійснивши переказ коштів на суму 11500,00 грн. на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 139923594, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2024 (а.с.43, зворот).
Вищевказані докази суд вважає належними та допустимими, які підтверджують факт укладення договору, та його умови, а також факт виконання ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» своїх зобов'язань за договором.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договорами належним чином не виконує.
Як вбачається з Розрахунків заборгованості наданих ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №9125935 від 26.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 складає 4300 грн, з яких: 4000 грн заборгованість по тілу кредиту; 300 грн заборгованість за комісією, заборгованість за договором № 555168164677 від 23.02.2022 ОСОБА_1 складає 13983,76 грн, з яких: 11500 грн заборгованість по тілу кредиту; 2483,76 грн заборгованість за відсотками.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що первісні кредитори ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов'язання за договорами виконали у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №9125935 від 26.01.2022 та договором № 555168164677 від 23.02.2022 належним чином не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням результату вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Окрім того, звертаючись до суду з цим позовом, позивач у позовній заяві зазначив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої зазначеної статті встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано такі документи: Договір про надання правової допомоги № 02-09/2024-5 від 02 вересня 2024, укладений ТОВ «Факторинг Партнерс» з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; Заявку на надання юридичної допомоги № 17 від 01.02.2025; Витягом з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025; тарифи на послуги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Отже, з вказаних вище документів вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» отримав послуги у ФОП ОСОБА_2 у сумі 9000,00 грн.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надав позивачу послуги з правничої допомоги, як адвокат.
За таких обставин, суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу не є судовими витратами в розумінні ст.137 ЦПК України і тому відсутні підстави для відшкодування зазначених витрат відповідачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами № 9125935 від 26.01.2022, №555168164677 від 23.02.2022 у розмірі 18283,76 гривні (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят три гривні 76 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК