Справа № 357/7736/25
Провадження № 2/357/3840/25
05 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Сомок О. А. ,
при секретарі - Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 16 вересня 2017 року вони з відповідачем уклали шлюб, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 54.
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб позивача з відповідачем виявився невдалим. Спільне життя не склалося через розходження поглядів на сімейне життя, різні підходи до вирішення побутових проблем, що у свою чергу спричинило втрату почуття любові. Сторони разом не проживають з листопада 2024 року, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету та спільних сімейних витрат, тобто сім'я фактично розпалася. У зв'язку з цим подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та є недоцільним.
Відповідач звернувся до суду з відзивом, в якому просив надати сторонам у справі шестимісячний строк для примирення.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів роз'єднано та виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 травня 2025 року справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
26 травня 2025 року ухвалою судді було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання 05 червня 2025 року о 09 год.45 хв..
05 червня 2025 року позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, направила до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутності та не заперечувала, щодо клопотання відповідача про надання строку для примирення терміном на шість місяців.
05 червня 2025 відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, направив до суду відзив на позовну заяву в якому просив надати подружжю строк на примирення терміном шість місяців, щоб зберегти шлюб та налагодити відносини з дружиною.
05 червня 2025 року ухвалою судді було задоволено клопотання позивача, надано сторонам строк на примирення терміном шість місяців та зупинено провадження у справі до 05 грудня 2025 року.
05 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій зазначила, що примирення між нею та відповідачем не відбулося, у зв'язку з чим остання наполягає на задоволенні позовних вимог та розірванні шлюбу. Розгляд справи просила проводити без її участі. Також, просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » та судові витрати у справі стягнути з відповідача.
05 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 вересня 2017 року громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, про що 16 вересня 2017 року складено відповідний актовий запис за №54; прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 ; місце державної реєстрації: Виконавчий комітет Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області. Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 16 вересня 2017 року (а.с.8).
Сторони є батьками двох малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09 липня 2019 року, актовий запис №1628 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20 серпня 2024 року, актовий запис №1390 (а.с. 9-10).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з п. 10, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Аналіз викладених вище норм вказує, що шлюб носить добровільний характер, примушування жінки та чоловіка до шлюбу є неприпустимим, а рішення про розірвання шлюбу ухвалюється, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Суд, беручи до уваги те, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше збереження шлюбу та спільне життя суперечить інтересам позивача, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню повністю.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити за собою шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » про що вона зазначила у своїй заяві.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Звертаючись до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути із відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 16 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області (актовий запис № 54) розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у сумі 1 211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 05 грудня 2025 року.
Суддя О. А. Сомок