апеляційне провадження №22-ц/824/12993/2025
справа №759/999/25
10 грудня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Єросової І.Ю., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У грудні 2024 року КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.
Вимоги позову мотивує тим, що позивач з 01 травня 2018 року є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 року у зв'язку із зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Вказує, що на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачем на основі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року.
Квартира АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, отже відповідачка є споживачем послуг, наданих позивачем.
Відповідачка у встановленому законом порядку від надання послуг централізованого опалення та/або централізованого гарячого водопостачання не відмовлялась.
Зазначає, що відповідачка у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення / централізованого постачання гарячої води та з теплової енергії / постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 листопада 2024 року складає 156 185,79 гривень: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 22 176,23 гривень, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 62 589,10 гривень, за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 472,47 гривень, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 41 521,10 гривень.
Окрім цього, відповідачка має заборгованість із сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у період до 31 жовтня 2021 року у розмірі 0,00 гривень, за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2,07 гривень.
За період з 01 листопада 2021 року заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 146,65 гривень, заборгованість із постачання гарячої води у розмірі 1 278,17 гривень.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року №602-18, укладеного між ПАТ "Київенерго" та КП (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 гривень та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 гривень.
З посиланням на положення статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказує, що із відповідачки підлягає стягненню пеня за невиконання обов'язку із сплати житлово-комунальних послуг.
Крім цього, вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року у випадку прострочення сплати коштів.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно з відповідачки, що є власниками/зареєстровані/проживають за адресою: АДРЕСА_1 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:
· заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн, три відсотки річних у розмірі 0,00 грн;
· заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 0,00 грн;
· інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн, три відсотки річних у розмір 0,00 грн;
· заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 22 176,23 грн;
· інфляційну складову боргу у розмірі 1 707,57 грн, три відсотки річних у розмірі 499,42 грн;
· заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 62 589,10 грн;
· інфляційну складову боргу у розмірі 4 819,36 грн, три відсотки річних у розмірі 1 409,54 грн;
· заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 472,47 грн;
· інфляційну складову боргу у розмірі 2 090,62 грн, три відсотки річних у розмірі 603,53 грн, пеню у розмірі 504,36 грн;
· заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 41 521,10 грн;
· інфляційну складову боргу у розмірі 3 023,81 грн, три відсотки річних у розмірі 862,86 грн, пеню у розмірі 727,95 грн;
· заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 146,65 грн;
· заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг із постачання гарячої води у розмірі 1 278,17 грн;
· заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн;
· заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 2,07 грн;
· витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розмірі 43,00 грн;
· судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 79 233,59 грн станом на 31 жовтня 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КВ Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 1 342,90 грн.
У задоволенні вимог в іншому розмірі відмовлено.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції врахував, що відповідачка ОСОБА_1 стала власником квартири 21 травня 2021 року, що позбавляє стягнення заборгованості до 21 травня 2021 року. Отже, суд зробив висновок про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 472,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 090,62 грн, 3% річних у розмірі 603,53 грн та пені у розмірі 504,36 грн, заборгованості за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 41 521,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 023,81 грн, 3% річних у розмірі 862,86 грн, пені у розмірі 727,95 грн, заборгованості із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 146,65 грн, заборгованості із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1 278,17 грн, заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 2,07 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням в частині відмови у стягненні заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, що утворилась до 21 травня 2021 року, КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушенням норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги встановлений пунктом 5 частини 3 статті 20, статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (редакції 2004 і 2017 років). Оплата здійснюється щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Зобов'язання з оплати виникали щомісячно, тому позовна давність щодо кожного платежу обчислюється з 21 числа наступного місяця.
Вказує, що позовна давність становить три роки і застосовується лише за наявності порушення права. Суд має з'ясувати, чи порушено право позивача, і лише після цього застосовувати позовну давність. Вказує, що оскільки під час карантину строки позовної давності були продовжені, КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду в межах встановленого строку.
Зазначає, що матеріали справи містять детальний розрахунок заборгованості ПАТ «Київенерго» за період до 01 травня 2018 року, переданий позивачу за договором цесії №602-18. Подані до суду документи, а саме договір цесії, додатки та розрахунки є належними і допустимими доказами відповідно до статей 81, 95 ЦПК України.
Звертає увагу, що відповідачка не відмовлялася від послуг і не зверталася до позивача із заявами про їх неотримання, тому зобов'язана оплатити спожиті послуги.
Враховуючи викладене, позивач діяв у межах строків позовної давності, набув право вимоги належним чином, а надані ним докази є допустимими та підтверджують обґрунтованість позову.
Вказує, що нарахування пені за прострочення платежів за житлово-комунальні послуги розпочинається з першого робочого дня після закінчення граничного строку оплати. Загальний розмір пені не може перевищувати 100% суми боргу. Водночас, відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено законом або договором.
Вказує, що постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року забороняє нарахування та стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних під час воєнного стану лише щодо населення. Відповідач у цій справі є самостійним споживачем теплової енергії, а не житлово-комунальних послуг, тому не належить до категорії населення, на яку поширюється дія зазначеної постанови. До того ж дія постанови №206 обмежена територіями, де ведуться або велися бойові дії до моменту їх припинення.
Постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року скасовано загальну заборону на нарахування штрафних санкцій та інші обмеження, запроваджені раніше, крім випадків, що стосуються територій активних або можливих бойових дій чи тимчасової окупації. Таким чином, з 2024 року правові підстави для обмеження нарахування пені та інших санкцій відсутні.
Отже, нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені за спірні періоди є правомірним і не підпадає під дію мораторію, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №206.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Святошинського районного суду м.Києва від 07 квітня 2025 року у справі № 759/999/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог за спожиті до 21 травня 2021 року послуги з централізованого гарячого водопостачання та централізованого опалення скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в повному обсязі. В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 квітня 2025 року у справі № 759/999/25 залишити без змін.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.
04 листопада 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого посилається на подання останньою заяви про перерахунок заборгованості.
Разом з цим, подане клопотання не містить обґрунтування поважності не прибуття відповідачки у судове засідання.
Вирішуючи питання за цим клопотанням, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналіз статті 372 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду (див.: постанови Верховного Суду від 15 липня 2024 року у справі № 447/852/23, від 03 квітня 2025 року у справі №359/7536/23, від 19 березня 2025 року у справі № 450/678/21)
З огляду на наведене, відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки такі повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З даних свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 21 грудня 2004 року убачається, що квартира АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 134).
Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №404262534 від 18 листопада 2024 року убачається, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 21 травня 2021 року (а.с. 8).
На підтвердження факту надання послуг за адресою АДРЕСА_1 позивачем надано: копії актів про готовність вузла комерційного обліку №705280, №705281, №707258, №707257, №707985/1 (а.с.23-27); копії актів перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача №707989, №7011114, №7011415, №19369, №19361, №234803, №95, №709 (а.с. 28-35); копії корінців нарядів №849 , №942 , №624 , №890 , №1020 , №822 , №352 , №692 , №2181 , №639 , №725 , №1559 (а.с. 37-43); копії середньодобових показників обліку теплової енергії опалення (а.с. 45-99).
23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111(4511) (а.с. 102).
З матеріалів справи установлено, що КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води власникам квартир в будинку АДРЕСА_1 , з 01 травня 2018 року. До 01 травня 2018 року надання таких послуг здійснювало ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".
11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За пунктом 1.1 вказаного договору ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило право вимоги, а КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням оплат, що отримані ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" до дати укладення цього договору (а.с. 100).
Згідно даних відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1031375 від 14 січня 2025 року убачається, що задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 з 13 травня 1990 року значиться АДРЕСА_1 (а.с. 125).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дня його опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Так, за змістом положень статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов статей 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року №751/3840/15-ц.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
За правилами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 набула права власності на квартиру 21 травня 2021 року. Відтак, суд уважав такою, що не підлягає стягненню заборгованість за період до дати набуття права власності.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги зводяться до дотримання позовної давності, наявність підстав для нарахування пені, інфляційних втрат тощо, що не стосується підстав відмови у задоволенні позову в частині заявлених вимог.
Отже, колегія суддів вважає недоцільним надавати окрему оцінку доводам скаржника щодо дотримання позовної давності, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки наведені аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції, так як жодних висновків про наведене в апеляційній скарзі судом першої інстанції не зроблено, відтак доводи скаржника в цій частині безпідставні.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості до 21 травня 2021 року суд першої інстанції зазначив, що на вказану дату власником майна була інша особа, до якої позовних вимог не заявлено.
Подана КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б спростовували зазначений висновок суду першої інстанції, відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова