Справа № 357/17054/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3412/2025 Доповідач: ОСОБА_2
04 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю в режимі
відеоконференції: прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2024 року частково задоволено клопотання ОСОБА_7 , про звільнення від покарання, у зв'язку з усуненням караності вчиненого ним діяння. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, постановлено негайно звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Постановлено вважати ОСОБА_7 таким, що засуджений вироком Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, за ч. 4 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Прийняте рішення суд вмотивував тим, що в силу ст. 5, 74 КК України, ОСОБА_7 підлягає негайному звільненню від покарання, призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, оскільки на день розгляду клопотання, діяння, за вчинення яких він засуджений цим вироком, станом на день розгляду клопотання, не тягне за собою кримінальну відповідальність.
Своєю чергою, за вироком Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, засуджений ОСОБА_7 не підлягає звільненню, оскільки караність вчиненого ним діяння за цим вироком не усунена.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути його кримінальну справу за ст.185 КК України №357/17054/24 та застосувати до нього Закон №3886-IX. Зазначає про те, що його батьки з інвалідністю та потребують його допомоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення засудженого, думку прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Згідно з пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, який поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки посилює відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна (ст. 51 КУпАП), тобто фактично встановлює, що кримінальна відповідальність настає, якщо вартість майна становить 2 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, вирішуючи питання про те, чи становить вартість майна 2 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян слід виходити з того розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діяв на час вчинення особою відповідного діяння.
Так, апеляційним судом встановлено, що згідно вироку Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за яке був засуджений ОСОБА_7 , вчинене ним 15 листопада 2022 року, а тому вирішуючи питання про те, чи становить вартість викраденого ним майна 2 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян слід виходити з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діяв станом на 01 січня 2022 року.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого, суд першої інстанції виходив з того, що сума викраденого засудженим майна за вироком Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року перевищує 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян станом на час вчинення крадіжки, а відтак на засудженого не поширюється дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ .
З такими висновками суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2023 року становить 2481 гривні, тобто 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1240,5 гривень на 2022 рік, а 2 неоподатковуваних мінімумів - становить 2481 гривні.
Враховуючи зміст вказаних положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2022 році, становить 2481 гривні.
Як вбачається з вироку Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, ОСОБА_7 15.11.2022 року завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 3463,00грн. (три тисячі чотириста шістдесят три гривні) 00 копійок, що перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який на момент вчинення зазначених діянь становив 2481 гривні.
Враховуючи вартість майна, яке викрав ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що вчинене ним у 2022 році діяння підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, а тому відсутні підстави для приведення вироку Миронівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Наведене свідчить про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання та з місць позбавлення волі відповідно до ч. 2, 3 ст. 74 КК України, як про це просив ОСОБА_7 в апеляційній скарзі.
При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що його батьки з інвалідністю та потребують його допомоги, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі обставини не є предметом розгляду суду в порядку вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку.
На стадії виконання вироку, вирішуючи питання про застосування положень ч. 2, 3 ст. 74 КК України, своє рішення суд повинен ґрунтувати тільки на обставинах, установлених судом при ухваленні вироку, на їх юридичній оцінці, яку надано цим судом.
Таким чином, ті доводи, на які посилається засуджений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі, не можуть бути предметом вирішення на стадії виконання вироку, адже їх розгляд віднесено до компетенції судів у ході розгляду кримінального провадження по суті (до ухвалення остаточного рішення по справі).
З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого, а відтак її слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4