20 листопада 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/5619/25
Провадження №2/751/1714/25
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Ченцової С. М.
секретар судового засідання Барбаш М. В.
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»
представники позивача - Тараненко Артем Ігорович, Поляков Олексій Володимирович
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №663014524 від 18.12.2021 року у розмірі 45937 гривень 92 копійки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 3663014524 на суму 16800 гривень. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7D4P9.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора www.moneyveo.ua, зареєструвався, створивши особистий кабінет позичальника, заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані; пройшов належну перевірку (верифікацію); ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору.
Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 16800 гривень 18.12.2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому ряд додаткових угод до нього.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.
29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу від 29.05.2025 року № б/н за договором факторингу № 29/05/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 937 гривень 92 копійки.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви за час перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача зі сторони відповідача не здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, загальна сума заборгованості відповідача становить 45 937 гривень 92 копійки, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 16 800 гривень; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 29 137 гривень 92 копійки.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 20.11.2025 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, у позовній заяві просить розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання 20.11.2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
18.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 663014524, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV7D4P9 (зв.а.с. 34-37).
Згідно із п. 1.1 договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 16 800 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 1.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 16 800 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернуто 17.01.2022 року.
Відповідно до п. 1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 17.01.2022 року.
Пунктом п. 1.9 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 124,10 процентів річних, що становить 0,34 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного у п. 1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредиту здійснюється за індивідуальною процентною ставкою у розмірі 618,31 процентів річних, що становить 1,69 процентів у день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів у порядку, передбаченому п. 1.8 Договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування за базовою процентною ставкою у розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Пунктом 1.12.1 Договору визначено, що зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Згідно із п. 1.12.2 Договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів у день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 1.13. Договору проценти в розмірі, визначеному п. 1.9 або 1.12.2 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту Позичальником.
Відповідно до п. 5.1. договору невід'ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується, неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно із п. 5.3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору є процентами за користування грошовими коштами, у розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
18.12.2021 року на сайті: moneyveo.ua ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання грошових коштів у кредит, яка містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер та дату видачі паспорта, номер мобільного телефону адресу реєстрації та проживання, електронну адресу та номер карти НОМЕР_1 (а.с. 20).
Згідно із довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику 18.12.2021 року о 16 год 03 хв відправлено на номер 0956003911 одноразовий ідентифікатор MNV7D4P9, сума кредиту складає 16800 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,03% в день (а.с.12).
Відповідно до платіжного доручення від 18.12.2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку отримувача ОСОБА_1 № 4441-11ХХ-ХХХХ-3771 здійснено переказ коштів згідно договору № 663014524 від 18.11.2021 року у сумі 16800 гривень. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transher (а.с.9).
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №663014524/23052025/Э від 23.05.2025 року, на виконання кредитного договору №663014524 від 18.12.2024 року, кредитодавцем ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: платник - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , платіжна картка - № 4441-11ХХ-ХХХХ-3771, термін дії 04.2024, сума платіжної операції - 16800 гривень, дата ініціювання платіжної інструкції 18.12.2021 року 16:06:30 (а.с.92)
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 73-76).
У подальшому, додатковими угодами від 28.11.2018 року № 19, від 31.12.2020 року № 26, від 31.12.2021 року № 27, від 31.12.2022 № 31 року, від 31.12.2023 року № 32 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, строк дії договору продовжувався, при цьому умови договору залишилися без змін (а.с.78-85).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 174 від 22.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 663014524 від 18.12.2021 року на загальну суму заборгованості 45407 гривень 04 копійки (а.с.71-72).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до боржників, зазначених у відповідних реєстрах (а.с.64-68).
Додатковими угодами № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року вносились зміни до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, строк дії договору продовжувався, при цьому умови договору залишилися без змін (зв. а.с.68-69).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржника за кредитним договором № 663014524 від 18.12.2021 року на загальну суму заборгованості 45 937 гривень 92 копійки (а.с.62-64).
29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 663014524 від 18.12.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с.56-59).
Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу від 29.05.2025 року № 29/05/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до боржника відповідача за кредитним договором № 663014524 від 18.12.2021 року на загальну суму 45 937 гривень 92 копійки (а.с.54-55).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 663014524 на дату продажу 22.02.2022 року, ОСОБА_1 за період з 18.12.2021 року по 21.02.2022 року нараховано заборгованість у розмірі 44906 гривень 40 копійок, з яких: за тілом кредиту - 16 800 гривень, процентами - 28 607 гривень 04 копійки (а.с.46-47).
Згідно із розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 643014524, за період з 22.02.2022 року по 30.05.2023 року, складає 45 937 гривень 92 копійки (а.с.45).
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 643014524 від 18.12.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 05.06.2025 року складає 45 937 гривень 92 копійки, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 16 800 гривень; простроченої заборгованості за процентами - 29 137 гривень 92 копійок (а.с.44).
Відповідачем на підтвердження свого фінансового стану подано до суду індивідуальну відомість про застраховану особу, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; довідку ГУ ПФУ в Чернігівській області, довідку Чернігівської філії Чернігівського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості, відповідно до яких ОСОБА_2 у ГУ ПФУ в Чернігівській області на обліку не перебуває, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг не отримує, станом на 07.05.2024 року на обліку як безробітний не перебуває, (а.с.116-122).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов'язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п. 2.2).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).
Відповідно до пункту 1.3 правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
У подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.64-68).
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а саме п. 5.3.3, п.1.6 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «ЕЙС», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 643014524 від 18.12.2021 року.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів. Доказів погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять, отже ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 29137 гривень 92 копійки суд зазначає таке.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії, в межах дії дисконтного періоду кредитодавцем нараховувались проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 124,10 відсотків річних, що на день укладання договору становить 0,34 відсотків від суми кредиту за кожний день, протягом 30 днів до 17.01.2022 року.
У подальшому, відповідно до п. 1.12.2 договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховувалися за процентною ставкою 2,98 відсотків річних до 22.02.2022 року (дата відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено,що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 45 937 гривень 92 копійки, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 16 800 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 29 137 гривень 92 копійки.
Дослідивши докази у справі, суд не погоджується із розміром суми, яка підлягає стягненню, в частині розрахунку суми заборгованості за нарахованими відсотками з таких підстав.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором був погоджений. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всіх сум кредиту у порядку, передбаченому кредитним договором, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором.
Отже, є безпідставним нарахування до стягнення з боржника суми відсотків, що передбачені договором після спливу визначеного строку кредитування.
За кредитним договором відповідачу надано кредит у розмірі 16 800 гривень, строком на 30 днів, строком до 17.01.2022 року.
Для суми кредиту за першим траншем, що вказана у п. 1.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 18 513 гривень 60 копійок та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом розмірі 1713 гривень 60 копійок та суму кредиту 16 800 гривень (п. 8.8 Договору).
Згідно кредитного договору строк його дії 30 днів, тому сума нарахованих процентів, має бути нарахована таким чином: 16 800 грн тіло кредиту х 0,34% х 30 днів = 18 513 гривень 60 копійок.
Отже, заборгованість за кредитним договором може становити 18 513 гривень 30 копійки, що складається з 16 800 гривень - тіло кредиту та 1713 гривень 60 копійок - відсотки. Тобто, з 18.01.2022 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 17.01.2022 року відповідачем не подавалося.
З урахуванням викладеного вище, та строку користування кредитом (30 днів), доказів про продовження якого матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів після спливу строку користування кредитом є безпідставним та не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 663014524 від 18.12.2021 року у розмірі 18 513 гривень 60 копійок.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 976 гривень 26 копійок (18 513,60 х 2422,40/45937,92).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ ФК «ЕЙС» надавалася Адвокатським об'єднання «Тараненко та партнери» в особі адвоката Тараненка А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 та додаткової угоди № 25770498390 від 29.05.2025 року.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатом надано правові та юридичні послуги на загальну суму 7000 гривень (а.с.40).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, часткового задоволення позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 821 гривні 09 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 663014524 від 18.12.2021 року у розмірі 18 513 гривень 60 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» судовий збір у розмірі 976 гривень 26 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 821 гривні 09 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя С.М. Ченцова