про відкриття провадження
09 грудня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/11104/24
провадження номер № 22-ц/824/19189/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року у складі судді Ткач М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії,
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії - повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, направивши її засобами поштового зв'язку.
Також до апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Оскільки головуючий у справі - суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М. у період з 29 листопада 2025 року по 08 грудня 2025 року перебував у відрядженні та відпустці, то матеріали справи передані в його перший робочий день після виходу - 09 грудня 2025 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору мотивоване тим, що він не отримував будь-яких доходів відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, на його утриманні знаходиться його мати похилого віку та четверо дітей. Крім того, з метою забезпечення виконання вимог виконавчих документів на все майно позивача та його кошти накладено арешт, а його майновий стан свідчить про необхідність відстрочення від сплати судового збору. На підставі вищевикладеного просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подання апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року.
До вказаного клопотання додано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 02 листопада 2025 року, згідно з якими за період з вересня 2022 року по грудень 2024 року ОСОБА_1 у липні 2023 року отримав дохід від АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 08 грн 50 коп.; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 02 листопада 2025 року, згідно з якими за період з січня 2024 року по грудень 2024 року ОСОБА_1 доходів не отримував; довідку Міжнародного благодійного фонду Святої Марії від 06 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 безоплатно працює волонтером у благодійній організації Міжнародного благодійного фонду Святої Марії з 01 вересня 2022 року; копії постанов державного виконавця від 22 вересня 2025 року про арешт коштів боржника та від 23 вересня 2025 року про арешт майна боржника.
Підпунктом 9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг фізичною особою на ухвалу суду у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд даної апеляційної скарги становить 605 грн 60 коп.
Однією з основних засад судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи, що вказані позивачем підстави для відстрочення сплати судового збору є обґрунтованими, а надані докази свідчать про скрутний майновий стан позивача, який не одержував доходів за попередній календарний рік (2024 рік), що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а сплата судового збору - відстроченню, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у даній справі.
Апеляційну скаргу подано до належного суду, особою, що має право на апеляційне оскарження.
За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 356, 359, 360, 361 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 605 грн 00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у даній справі.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Надати учасникам справи строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу.
Згідно ч.4 ст.360 ЦПК України до відзиву необхідно додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: