03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 756/16631/23 Головуючий у суді першої інстанції - Луценко О.М. Номер провадження № 22-з/824/1515/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
09 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану представником Магратій Яніною Василівною, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником Хархан Оксаною Володимирівною , на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М., у місті Києві, та на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М., у місті Києві у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в якому просила стягнути із на свою користь з відповідача основну заборгованість в розмірі 13 270,93 грн, пеню 7 662,24 грн, 30% штрафу - 3 981,27 грн, інфляційні збитки 1 123,37 грн, 3 % річних - 496,30 грн за не своєчасну сплату основного боргу, а також судові витрати в розмірі 1 073,60 грн та витрати на оплату правничої допомоги 21 600 грн.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року позов ФОП ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 13 270,93 грн заборгованість по сплаті суборендної плати, 7 662,24 грн - пеню, 3 981,27 грн - 30% штрафу за не своєчасну сплату основного боргу, 1 123,37 грн - інфляційні збитки, 496,30 грн - 3% річних та судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено. Стягнуто ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 21 600 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями представником ОСОБА_2 - Хархан О.В. було подано апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, просить скасувати оскаржувані рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Хархан О.В. ,залишено без задоволення. Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року залишено без змін.
В подальшому, 18 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в суді апеляційної інстанцій на правову допомогу в розмірі 10 400 грн.
Представник позивача вказує, що між нею та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 08 березня 2023 року № 29.
Відповідно до п. п. 1.1 предметом вказаного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та компенсувати фактичні витрати в обсязі та на умовах, визнаних договором.
Відповідно до п. п. 4.3 сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1 200, 00 грн. Вартість представництва адвокатом інтересів клієнта за 1 годину роботи у суді апеляційної інстанції становить 1 300, 00 грн.
Згідно із п. п. 5.1 факт надання передбаченим цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
Наголошує, що відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 2 до договору № 29 від 08 березня 2023 року вартість гонорару адвоката склала 10 400, 00 грн та була сплачена ФОП ОСОБА_1 15 листопада 2025 року, що підтверджується рахунком на оплату № 2.
У вищевказаному акті приймання-передачі наданих послуг визначено, що клієнт претензій до якості наданих адвокатом послуг не має.
На підставі викладеного, просить задовольнити заяву в повному обсязі.
20 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - Хархан О.В. надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу, відповідно до яких просить заяву ФОП ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 400, 00 грн залишити без задоволення.
Заперечуючи проти доводів, викладених у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу посилається на те, що враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, що становить 26 534, 11 грн, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи та час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг у даній справі розмір судових витрат в сумі 10 400, 00 грн є завищеним.
Сторона відповідача вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1 300, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що вказана справа розглядалася судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, то суд вважає за можливе розглядати вказану справу без повідомлення учасників справи.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строк, встановлений ст.141 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ФОП ОСОБА_1 в апеляційному суді представляла ОСОБА_4 , що підтверджується копією ордеру серії АІ №1874258 від 14 березня 2025 року, який було долучено до заяви про вступ у справу як представника та відзиву на апеляційну скаргу (а.с.182, 216).
Апеляційний суд також враховує, що разом із відзивом на апеляційну скаргу було зроблено заяву, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які очікує понести позивач по справі в апеляційному суді становить 10 400, 00 грн та зазначено, що позивач надасть докази понесених витрат в строк, встановлений ст.141 ЦПК України (а.с. 208-214).
Разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, представником позивача було надано копію договору про надання правової допомоги від 08 березня 2023 року №29, що укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. п. 1.1 предметом вказаного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та компенсувати фактичні витрати в обсязі та на умовах, визнаних договором.
Відповідно до п. п. 4.3 сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1 200, 00 грн. Вартість представництва адвокатом інтересів клієнта за 1 годину роботи у суді апеляційної інстанції становить 1 300, 00 грн.
Згідно із п. п. 5.1 факт надання передбаченим цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
Із акту № 2 приймання-передачі наданих послуг до договору від 08 березня 2023 року № 29 вбачається, що ОСОБА_4 було надано правову допомогу ФОП ОСОБА_1 в сумі 10 400, 00 грн, які складаються із підготовки та подачі заяви про вступ у якості представника та подачі відзиву на апеляційну скаргу, що становить 8 годин роботи.
ФОП ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_4 10 400, 00 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 2 від 15 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Хархан О.В. подала письмові заперечення проти доводів заяви представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с. 185-188).
Оцінивши надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір таких витрат є завищеним, враховуючи складність справи, обсяг наданої правничої допомоги.
Суд апеляційної інстанції вважає завищеним розмір витрат щодо складання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки правова позиція позивача вже була сформована на момент подання апеляційної скарги, не потребувала додаткового вивчення судової практики, збігається з правовою позицією, відображеною в позовній заяві.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим розмір витрат щодо складання заяви про вступ у справу як представника, враховуючи характер та обсяг такої заяви, а тому, суд відмовляє в цій частині у стягненні таких витрат.
Відтак, враховуючи критерії розумності та справедливості, а також заперечення відповідача, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 5 000, 00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 5 000, 00 грн (п'ять тисяч гривень) як компенсацію витрат, понесених з оплати правничої допомоги.
В іншій частині заяву про ухвалення додаткового судового рішення залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська Фінагеєв В.О.