08 грудня 2025 року
справа № 199/10791/23
провадження № 22-ц/824/15646/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»
третя особа: ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року під головуванням судді Ткач М.М. за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення коштів, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення коштів.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач та представник територіально знаходиться у місті Дніпро, представник позивача неодноразово звертався із заявами про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
Ухвалами Оболонського районного суду м. Києва було неодноразово відмовлено у задоволенні цих клопотань, через відсутність вільних залів, які обладнані системами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Зазначила, що маючи намір ознайомитись із матеріалами справи, у зв'язку з чим подала відповідну заяву метою дізнатись наступну дату судового засідання.
Проте доступ до матеріалів справи їй надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, з огляду на відсутність заяви про розгляд справи у відсутність сторони позивача, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду. Виходячи з процесуальної зацікавленості сторони позивача у розгляді поданою нею позову, вказані вище обставини свідчать про втрату інтересу сторони позивача до вирішення справи.
Проте, погодитися з таким висновком суду не можна.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача неодноразово зверталась із заявами про проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Однак ухвалами Оболонського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні таких клопотань, через відсутність вільних залів, які обладнані системами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки вказаний час вже було зайнято для розгляду інших справ.
01.04.2025 року представник позивача подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та прохання внести всі документи до електронного суду, щоб сторона позивача могла ознайомитись з ними та подати свої заперечення, тому висновок суду про те, що сторона позивача не цікавилась розглядом справи не відповідає дійсності.
Матеріали справи не містять підтвердження того, що апелянт ознайомилась із справою.
Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді