08 грудня 2025 року
справа № 753/7172/25
провадження № 22-ц/824/15768/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року під головуванням судді Колесника О.М. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 32 161,53 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 29 754,78 грн., 3% річних у розмірі 601,27 грн. та 1 805,48 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , споживає житлово-комунальні послуги, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 32 161,53 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 29 754,78 грн., 3% річних у розмірі 601,27 грн. та 1 805,48 грн. - інфляційної складової боргу.
В задоволені вимоги про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги твердження апелянта щодо відсутності затвердження тарифу на утримання будинку та прибудинкової території.
Зазначає, що позивач з 14 листопада 2019 року до 01 травня 2021 року свідомо не вчиняв дій щодо внесення змін до договору, а з 01.05.2021, також свідомо не користувався своїм виключним правом щодо розірвання договору та заключення нового.
Позивач не доводив до відома відповідачу інформацію про зміну тарифу після втрати чинності розпорядження виконавчого органу Київської міської ради. У матеріалах справи також не міститься доказів про доведення зазначеної інформації відповідачу.
Крім того, позивачем самовільно зменшено опалювальну площу місць загального користування шляхом відключення обігрівальних приладів.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що відсутність відповідних змін/укладення договору між споживачем житлової послуги та їх виконавцем в порядку п. 8.3 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2011 № 307 не є підставою для уникнення чи ухилення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11, ч. 4 ст. 319, 322 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.
Враховуючи, що позивач до 31.07.2024 р. продовжував надавати послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій до визначення нового управителя/укладення договору з управління на підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189, п. 8.3. Розпорядження виконавчого органу КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві», а Відповідач як власник квартири та співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний оплачувати житловокомунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідач в свою чергу отримує їх, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2024 року у розмірі 29 754,78 грн., що підтверджується копією наявного рахунку в матеріалах справи.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає стягненню становить 2 406,75 грн., що складається з 3% річних у розмірі 601,27 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 1 805,48 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 та здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 15.11.2010 року.
22 липня 2008 року між сторонами укладено Комплексний договір про участь у витратах на утримання будинків та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг, предметом якого є надання позивачем та оплата відповідачем за нормативно встановленими тарифами визначених у цьому договорі послуг.
Згідно п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в повному обсязі та у строки, встановлені договором або законом.
З 01.05.2021 року п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09 листопада 2017 року (далі - Закон №2189) передбачено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/ тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною.
Відповідно до п. 8.3 Розпорядження виконавчого органу КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві» виконавець зобов'язаний при зміні тарифів на послуги доводити таку інформацію до відома споживачів без внесення відповідних змін до укладених договорів про надання послуг.
Таким чином внесення змін до Комплексного договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території розроблений самим відповідачем може бути визнаним в судовому порядку нікчемним, та таким, що не несе жодних юридичних наслідків.
Водночас, відсутність внесення змін/укладення письмового договору не є підставою для звільнення Споживача від оплати за спожиті житловокомунальні послуги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 19.08.2020 р. у справі № 703/2200/15-ц.
Таким чином, відсутність відповідних змін/укладення договору між споживачем житлової послуги та їх виконавцем в порядку п. 8.3 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2011 № 307 не є підставою для уникнення чи ухилення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11, ч. 4 ст. 319, 322 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.
В матеріалах справи не міститься доказів, що свідчать про звернення Апелянта (Відповідача) до Позивача для прибуття представника для складання акту-претензії, як це зазначено в ст. 27-28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що є єдиною підставою для здійснення перерахунку за надані послуги.
Щодо відсутності затвердження тарифу на утримання будинку та прибудинкової території.
З 10.06.2018 орган місцевого самоврядування втратив повноваження щодо встановлення та коригування тарифів на послуги, і з метою приведення у відповідність до законодавства розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2019 №1977 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», зареєстрованим у Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.11.2019 за №249/2426, Розпорядження №1444 визнано таким, що втратило чинність.
Разом з тим, відповідний тариф встановлений Розпорядження №1444 продовжує діяти для співвласників будинку.
Розпорядженням КМДА №1444 від 15.11.2017 р. встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 , який є обов'язковим для сплати відповідачем.
Наказом № 78 від 01.10.2019 р. «Про виключення з тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1444 від 15.11.2017 вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів» виключено з тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів. З додатку до Наказу № 78 від 01.10.2019 вбачається, що тариф на утримання будинку АДРЕСА_2 становить 7,00 грн. Крім, того позивач, що місяця надавав всім співвласниками рахунки на сплату наданих послуг.
Твердження апелянта про недоведення йому позивачем про зміну вартості послуг з 01.11.2019, спростовується сплатою коштів за 08 червня 2020 р. у розмірі 632,80 грн., 05 липня 2020 р. у розмірі 641,90 грн., 26 липня 641,90 грн., 08 вересня 2020 у розмірі 641,90 грн., оплату за утримання будинку та прибудинкової території здійснюється на постійній основі, що свідчить про обізнаність про вартість послуг та визнання надання послуг з утримання/управління будинку позивачем.
Твердження відповідача, що саме позивачем здійснюється нарахування за утримання будинку та прибудинкової території такі послуги як вивезення побутових відходів, обслуговування вузлів обліку, їх стандартизацію і метрологію, опалення місць загального користування спростовується наступним.
На момент формування тарифу, послуга з утримання включає в себе наступні обов'язкові складові тарифу для будинків споруд та прибудинкових територій відповідно до постанови КМУ від 01.06.2011 № 869: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), поливання дворів, клумб і газонів, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, експлуатація номерних знаків на будинка, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів.
Даний перелік послуг зазначений і в Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальних послуг № 190 від 27.07.2018 р., «Про затвердження обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житловокомунальні послуги» від 09 листопада 2017 року до житлово - комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Керуючись ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.12.2017 року №1589 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Києва», яким комунальне підприємство «Київкомунсервіс», визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві з 01.11.2019 року Товариством було виключено з тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів та передано функцію надання послуг саме до цього виконавця послуг.
Про виключення з тарифу послуги з вивезення побутових відходів свідчить Наказ ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» № 78 від 01.10.2019 р., який на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1444 від 15.11.2017 року, виключив вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів.
Відповідно до ст. 10 Закону №417 співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону №417 до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
- визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
- обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Таким чином, Законом №417 встановлено, що умови договору про надання послуги з управління затверджуються зборами співвласників та що договір укладається від імені співвласників уповноваженою зборами особою.
01.06.2024 р. співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 створено ОСББ «Срібна Корона» та прийнято рішення про здійснення управління даного будинку передати до ОСББ «СРІБНА КОРОНА», тобто скористались своїм правом наділеним ст. 9,10 Закону №417, та визначились з формою управління.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 цього Кодексу, власність зобов'язує.
За положеннями ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач до 31.07.2024 р. продовжував надавати послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій до визначення нового управителя/укладення договору з управління на підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189, п. 8.3. Розпорядження виконавчого органу КМР (Київська міська державна адміністрація) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві», а відповідач як власник квартири та співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний оплачувати житловокомунальні послуги.
З огляду на вище викладене, підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: