08 грудня 2025 року
справа № 375/209/24
провадження № 22-ц/824/13260/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марії Миколаївни на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 20 травня 2025 року, постановлене під головуванням судді Штифорук О.В. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач, в особі свого представника Мостовенко О.І., звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3155711 від 12.09.2021 у розмірі 60 864,00 грн, понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 12.09.2021 уклала з ТОВ "Маніфою" кредитний договір № 3155711.
09.02.2022 між ТОВ "Маніфою" та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ "Маніфою'відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором позики № 3155711 від 12.09.2021.
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема за договором позики № 3155711 від 12.09.2021.
Загальний розмір заборгованості за користування кредитом станом на 09.01.2024 становить 157 704,00 грн, з них: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 145 704,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 60 864,00 грн, з них: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 48 864,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідач не виконала свого обов'язку .
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 20 травня 2025 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марія Миколаївна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що грошові кошти за укладеним кредитним договором було видано на платіжну картку позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», відповідно до положень якої вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час врегулювання спірних питань.
Надані позивачем докази є належними та допустимими на підтвердження перерахування кредитних коштів на картковий рахунок Відповідача, Кредитодавцем за допомогою платіжної організації ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Звертає увагу суду, що відповідачка, як тримач карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти міг власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження, або спростування/підтвердити факту перерахування кредитних коштів по вищенаведеному договору.
Повідомляє, що розрахунки, які було додано до позовної заяви на підтвердження розміру заборгованості за договором, сформовані та видані Попередніми кредиторами жодним чином не суперечать нормам чинного законодавства, а повністю відповідають сумам заборгованості відображених в Розрахунках заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів видачі ОСОБА_1 банківських карт, відкриття йому рахунків, або ж перерахування коштів на рахунки відкриті в інших банках, або видачі кредитних коштів в касах кредитних установ через видатковий касовий ордер. Позивачем також не надано виписок з таких рахунків, з яких можна було б встановити факт перерахування відповідачу кредитних коштів на банківські картки та наявність у нього заборгованості за кредитом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.09.2021 уклала з ТОВ "Маніфою" кредитний договір № 3155711.
09.02.2022 між ТОВ "Маніфою" та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ "Маніфою'відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема за договором позики № 3155711 від 12.09.2021.
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема за договором позики № 3155711 від 12.09.2021.
Загальний розмір заборгованості за користування кредитом станом на 09.01.2024 становить 157 704,00 грн, з них: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 145 704,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 60 864,00 грн, з них: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 48 864,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Даних про погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи 12.09.2021 року між ТОВ « МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3155711, підписаний за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором h45733.
У п. 8.1 зазначеного договору, закріплено, що усі електронні документи, підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, мають таку ж юридичну силу, як і власноруч підписані документи в паперовій формі та породжують право і обов'язки для сторін.
В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором позики № 3155711 за період з 12.09.2021 року по 12.10.2021 року, з якого вбачається надання кредитних коштів клієнту, отримання таких коштів клієнтом, а також нарахування процентів. Доказів чи заперечень які б спростовували правильність наданих банком розрахунків заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
На підтвердження перерахування кредитних коштів, до позовної заяви було додано:
- Довідку про перерахування суми кредиту від 28.02.2023 сформовану та видану ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якої 12.09.2021 було успішно перераховано від ТОВ «МАНІФОЮ», на платіжну картку № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 12 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua -108011665. Призначення платежу: Зачисление 12 000 грн на карту № НОМЕР_1 ;
- Інформаційний лист від 01.03.2023 сформований та виданий ТОВ «МАНІФОЮ», яким підтверджує видачу на банківську картку клієнта онлайн - позики, відповідно до листа необхідна інформація стосовно Відповідача міститься в таблиці під номером «6», та має зв'язку до Довідки про перерахування суми кредиту від 28.02.2023 за номер транзакції в системі iPay.ua -108011665;
- Детальний щоденний розрахунок заборгованості - яка відображає не лише видачу кредиту, але і часткові оплати заборгованості, які зараховані в рахунок часткового погашення заборгованості по кредиту.
Наведенні вище документи є належними та допустимими доказами перерахування кредитних коштів на картковий рахунок Відповідача, Кредитодавцем за допомогою платіжної організації ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Отже, вказаний розрахунки заборгованості є належними доказами наявності заборгованості позичальника, котрий узгоджується з умовами кредитних договорів та фактом отримання відповідачем кредитних коштів.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачеві кредитних коштів банками та користування відповідачем кредитними коштами, а також про наявність заборгованості та її розмір, є помилковим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наведених вище підстав.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення суду скасовано й позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пов'язаний з розглядом справи в розмірі 6 661,6 грн, що складається з судового збору сплаченого за подання позову в розмірі3 028 грн (а.с. 1), та за подання апеляційної скарги - 3 633,6 грн. (а.с. 111)
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марії Миколаївни задовольнити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 20 травня 2025 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором позики № 3155711 від 12.09.2021 року в розмірі 60 864,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» сплачений судовий збір 6 661,6 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді