Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/4914/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/800/25
11 грудня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2025 року щодо повернення скарги на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 повернуто скаргу на бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ з мотивів того, що її розгляд не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду (а. с. 8-10).
В апеляційній скарзі зазначено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення про зобов'язання уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за його заявою (а. с. 1-6). Зазначає доводи аналогічні тим, які наведені у зверненні до Офісу Генерального прокурора та скарзі до Вищого антикорупційного суду, й посилається на неповне з'ясування обставин справи.
Заявник просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Також надав для огляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва. Зокрема, рішенням від 15.05.2024 у справі №757/10399/24-к його скаргу задоволено - постанову про закриття кримінального провадження, яке стосується аналогічних обставин, скасовано і зобов'язано ДБР відновити досудове розслідування. Таку ж ухвалу постановлено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 12.02.2025.
Прокурор, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення розгляду не звертався.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що перелік підстав, за яких у слідчого судді існує обов'язок повернути особі подану нею скаргу на бездіяльність прокурора, яка згідно з ч. 1 ст. 303 КПК може бути оскаржена, наведений у ч. 2 ст. 304 КПК. Так, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК). Тобто ч. 2 ст. 304 КПК визначає критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов'язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб, зокрема й Офісу Генерального прокурора, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК. У разі встановлення слідчим суддею на цій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, він зобов'язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала. Й у разі, якщо слідчий суддя в порядку ст. 306 КПК розгляне по суті скаргу, яка йому не підсудна, ураховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК, то буде істотно порушено норми кримінального процесуального закону. Тому, отримавши скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді, виходячи із наведених загальних підходів, слід було вирішити чи підлягає вона розгляду саме слідчим суддею цього суду, що слідчий суддя й зробив.
У ході перевірки висновків слідчого судді встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності даного суду відповідно до ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК). Так, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК). Водночас, як видно із скарги та клопотання, поданого ОСОБА_6 до Офісу Генерального прокурора, суттю звернення було, на його думку, фальсифікація щодо нього дисциплінарної справи та незаконне його пониження у посаді в 2002 році генерал-полковником міліції ректором Київського інституту внутрішніх справ, Головою Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України ОСОБА_7 (а. с. 4-5).
Проте бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР не в кожному випадку може бути оскаржена до слідчого судді саме Вищого антикорупційного суду, а не іншого суду. Так, умовою віднесення справи до підсудності Вищого антикорупційного суду є наведення фактів вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані за однією із статей, віднесених до його підсудності, та за умов, визначених КПК.
Водночас у заяві ОСОБА_6 не наведено жодних відомостей щодо обставин ймовірного вчинення корупційного кримінального правопорушення. Тобто за змістом заяви неможливо встановити віднесення справи до підсудності Вищого антикорупційного суду у відповідності до ст. 33-1 КПК (а. с. 1-6).
Отже, слідчий суддя правильно повернув скаргу, оскільки не наведено фактів, які б вказували на її підсудність Вищого антикорупційного суду. Поруч із цим попереднє прийняття рішень з приводу зазначених питань, які стосуються скарг ОСОБА_6 , вказує на те, що заявнику необхідно оскаржити бездіяльність до Печерського районного суду м. Києва.
Тому, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 22, 23, 26, 33-1, 115, 117, 214, 216, 303, 304, 306, 395, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 травня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4