Справа № 991/12585/25
Провадження 1-кс/991/12678/25
08 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
05.12.2025 від прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор) до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 28.11.2025, яке надіслано 29.11.2025 через АТ «Укрпошта», про накладення арешту на майно, в якому прокурор просив: накласти арешт на вилучений 28.11.2025 під час обшуку за адресою: Київська область, с. Хотів, вул. Софіївська будинок № 1А у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; заборонити відчужувати, розпоряджатися вказаним майном будь-якими особами без дозволу детектива та/або прокурора.
Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів.
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
Детектив ОСОБА_3 , який є старшим слідчої групи в цьому кримінальному провадженні та діє на підставі доручення від прокурора САП ОСОБА_6 , в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на вилучений у нього під час обшуку мобільний телефон.
Представник власника майна ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_4 , та просив відмовити в задоволенні клопотання з мотивів, викладених у його письмових запереченнях, які він долучив у судовому засіданні до матеріалів справи, та в яких, зокрема, посилався на те, що пропущено строк подання клопотання про арешт майна, а саме мобільний телефон було вилучено у ОСОБА_4 28.11.2025 (у п'ятницю), слідча версія була завершена 28.11.2025 о 09:16 год. Отже, клопотання про арешт вилученого у ОСОБА_4 мало бути подане слідчим/прокурором до 09:16 год. 30.11.2025 (у неділю, вихідний день). У іншому випадку майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Також посилався на те, що ОСОБА_4 не має жодного статусу та жодного відношення до цього кримінального провадження та не викликався для проведення слідчих дій. Під час обшуку ОСОБА_4 сприяв проведенню слідчої дії, самостійно надав доступ до свого мобільного телефону шляхом надання паролю для подолання системи логічного захисту, а детективом було повністю оглянуто вміст інформації в його телефоні. Тому необхідність використання вилученого майна як доказу повністю відсутня. Крім того, посилався на те, що 29.06.2023 ОСОБА_4 надано доступ до державної таємниці за формою 2 (два), тому належний йому мобільний телефон може містити відомості, що становлять державну таємницю, а відтак наявний ризик отримання та в подальшому розповсюдження необмеженим колом осіб (детективами НАБУ, прокурорами САП, співробітниками експертних установ) інформації, що містить державну таємницю, доступ до якої у таких осіб відсутній.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у цього Кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У силу частин 1, 2, 4 , 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів) ; (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
У судовому засіданні слідчий суддя дослідив матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання про арешт майна, серед яких:
1)копію витягу з ЄРДР № 12025000000001216 від 01.05.2025 (т. 1, а.п. 11-12), згідно з яким відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР: 01.05.2025 за ч. 3 ст. 368 КК України - про те, що службові особи органу виконавчої влади вимагають надання їм неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданої їм влади чи службового становища; 04.06.2025 за ч. 4 ст. 368 КК України - про те, що досудовим розслідуванням установлено, що 10.06.2025 в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, службові особи, а саме ОСОБА_7 , який обіймає посаду начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, спільно зі ОСОБА_8 , який обіймає посаду начальника фінансово-економічного управління - помічника начальника Головного управління з фінансово-економічної роботи Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України, та ОСОБА_9 , який обіймає посаду начальника групи інфраструктурного забезпечення руху опору Управління руху опору Командування Сил спеціальних операцій, здійснили отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 100 доларів США із загальної суми 1,3 млн доларів США, у директора ТОВ «АСТРОН ТРЕЙД» ОСОБА_10 за безперешкодну участь останнього в публічних закупівлях та визначення його переможцем, замовником яких є Міноборони;
2)інформацію про особу ОСОБА_11 Державної міграційної служби України від 07.08.2025 (т. 1, а.п. 21);
3)копію повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1, а.п. 22-38);
4)копію наказу Міністра оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 12.03.2024 № 8-ДП щодо покладення тимчасового виконання обов'язків начальника Центрального територіального управління капітального будівництва на ОСОБА_11 , як на заступника Генерального директора Концерну «Військторгсервіс» (т. 1, а.п. 42);
5)копію Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках та наказу № 2 від 22.02.2021 про його затвердження (т. 1, а.п. 43-49);
6)копію акту приймання-передачі справ, документів та майна Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України (т. 1, а.п. 50-63);
7)копію наказу № 26 від 14.03.2024 начальника Головного управління капітальних вкладень (з адміністративно-господарської діяльності) «Про створення комісії з організації роботи стосовно приймання-передачі справ, майна та посади керівника Центрального територіального управління капітального будівництва» (т. 1, а.п. 64);
8)копію протоколу огляду документів від 27.08.2025 - матеріалів кримінального провадження № 12025000000001216 від 01.05.2025 (т. 1, а.п. 65-73);
9)копію ухвали слідчого судді ВАКС від 26.11.2025 (т. 1, а.п. 74) у справі № 991/12231/25 (провадження № 1-кс/991/12323/25), згідно з якою слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку житлового будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_12 та який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 , з метою відшукання, серед іншого, мобільних терміналів систем зв'язку, у тому числі мобільних телефонів;
10)копію протоколу обшуку від 28.11.2025 (т. 1, а.п. 75-84), згідно з яким 28.11.2025 року за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук. Під час проведення обшуку було вилучено мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 . Під час огляду вмісту даного мобільного телефону виявлено, зокрема, листування із підозрюваним ОСОБА_11 , а також із іншими особами щодо подій та фактів, відносно яких здійснюється досудове розслідування;
11)копію постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 28.11.2025 (т. 1, а.п. 90-91), згідно з якою вказане майно ( мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ), вилучене 28.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025;
12)копію постанови про призначення комп'ютерно-технічної експертизи від 28.11.2025 та супровідного листа до неї вих. № 513-168/36933 від 28.11.2025 (т. 1, а.п. 92-94), згідно з якими 28.11.2025 призначено комп'ютерно-технічну експертизу та надано експерту на дослідження мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ;
13)копію протоколу огляду речей (мобільного телефону) від 29.11.2025 (т. 1, а.п. 95-101), згідно з яким оглянуто мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 , вилучений 28.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому наявне листування із контактом « ОСОБА_13 » (підозрюваний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
V. Мотиви слідчого судді
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Клопотання подане в межах строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, та відповідає положенням цієї статті щодо його змісту.
Щодо підстав для арешту майна
Правовою підставою для арешту майна (мобільного телефону марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ) у клопотанні прокурора вказано арешт з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, така підстава для арешту майна як арешт з метою збереження речових доказів підлягає застосуванню щодо вилученого під час проведення обшуку майна (а саме: мобільного телефону марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ), з огляду на таке.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Як видно з клопотання про арешт майна та доданих до нього додатків, Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за 12025000000001216 від 01.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
У рамках провадження досліджуються обставини отримання посадовими службовими особами Міністерства оборони України неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
20.06.2025 року постановою заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 було визначено підслідність в даному кримінальному провадженні за детективами Національного антикорупційного бюро України та в подальшому скеровано матеріали кримінального провадження на адресу Національного антикорупційного бюро України.
Так, наказом Міністра оборони України від 12.03.2024 № 8 - ДП ОСОБА_11 призначено тимчасово виконувачем обов'язків начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - ЦТУКБ).
Відповідно до наказу від 01.04.2024 № 1к/тр ОСОБА_11 приступив до виконання обов'язків тимчасово виконувача обов'язків начальника ЦТУКБ.
Згідно з п. п. 1.1, 1.6 Положення про ЦТУКБ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.07.2006 № 453 (зі змінами) (далі - Положення), воно є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, а також може виконувати функції замовника, забудовника, підрядника, проектувальника, постачальника і виробника в галузі будівництва.
Керівництво ЦТУКБ здійснює його керівник (п. 6.3 Положення), який самостійно вирішує питання його діяльності, за винятком тих, що віднесені Положенням до компетенції органу управління майном (п. 6.4 Положення).
Керівник ЦТУКБ діє без довіреностей від імені Центрального управління, представляє його в усіх вітчизняних та іноземних установах та організаціях, розпоряджається коштами та майном Центрального управління відповідно до чинного законодавства України, укладає правочини, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові (поточні) та інші рахунки, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання усіма працівниками Центрального управління (п. 6.6 Положення).
Таким чином, ОСОБА_11 , тимчасово виконуючи обов'язки начальника ЦТУКБ, займав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому, згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою та керував діяльністю ЦТУКБ, метою якого є виконання програми житлового і військового будівництва для Міністерства оборони України.
Наказом ЦТУКБ від 22.02.2021 № 2 затверджено Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках (далі - Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку визначення переможця з будівництва житла здійснюється на конкурсних засадах, а критерієм визначення переможця конкурсу є максимальна кількість житла (кількість квартир та загальна площа), що може отримати організатор конкурсу та мінімальні прогнозні строки закінчення його будівництва та здачі в експлуатацію (п. 19 Порядку).
Відповідно до п. п. 21, 22 Порядку конкурсна комісія визначає переможця конкурсу за результатами розгляду конкурсних пропозицій, а переможцем є учасник конкурсу, який подав найкращу конкурсну пропозицію.
Рішення про визначення переможця приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії (п. 23 Порядку).
Проведення вказаних конкурсів належало до повноважень ЦТУКБ та ОСОБА_11 був достовірно обізнаний із процедурою організації будівництва житла та знав про неналежне виконання укладеного Міністерством оборони України договору з ТОВ «КанстальГруп» (код ЄДРПОУ 41864039) щодо забудови земельної ділянки з кадастровим номером 80000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка на АДРЕСА_2).
Також ОСОБА_11 здійснював дії щодо пошуку нового забудовника цієї земельної ділянки шляхом проведення відповідного конкурсу за процедурою, визначеною Порядком.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_11 як службова особа не міг використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Разом із тим ОСОБА_11 , будучи службовою особою та здійснюючи керівництво діяльністю ЦТУКБ, порушуючи ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» та п. п. 19, 22 Порядку, вирішив використати службове становище з метою одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо забезпечення перемоги наперед визначеного учасника в конкурсі на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_2.
ОСОБА_11 знав, що ОСОБА_8 , з яким підтримував дружні стосунки, обіймає посаду заступника начальника фінансово-економічного управління Головного управління капітальних вкладень в Міністерстві оборони України, а тому має знати забудовників, що здійснюють господарську діяльність, пов'язану з будівництвом.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу за не встановлених досудовим розслідуванням обставин у 2024 році (точні дата, час та місце не встановлені, але не пізніше 26.08.2024) ОСОБА_11 вступив у попередню змову із ОСОБА_8 та повідомив про свій намір залучити іншого забудовника земельної ділянки на АДРЕСА_2 за умови одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також попросив його сприяти в пошуку такого забудовника та інших посадових осіб Міністерства оборони України, які можуть знати таких забудовників. На вказане прохання ОСОБА_8 погодився.
Також 26.08.2024 ОСОБА_11 з використанням месенджеру «WhatsApp» надіслав ОСОБА_8 інформацію щодо умов проведення конкурсу на забудову земельної ділянки, до якої долучив копію рішення Київської міської ради від 09.12.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Центральному територіальному управлінню капітального будівництва для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення на АДРЕСА_2».
У свою чергу, ОСОБА_8 , виконуючи попередні домовленості у березні -квітні 2025 року (точні дата, час та місце не встановлені, але не пізніше 09.04.2025), з метою реалізації злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за не встановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у попередню змову з раніше знайомим ОСОБА_9 , який обіймав посаду начальника групи забезпечення інфраструктури руху опору відділу підтримання руху опору управління руху опору Командування сил спеціальних операцій Міністерства оборони України, та повідомив про заплановане проведення ЦТУКБ конкурсу з відбору забудовника земельної ділянки по АДРЕСА_2 та можливу перемогу наперед визначеного учасника в такому конкурсі за умови надання неправомірної вигоди. Після того ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 про залучення ОСОБА_9 до вчинення злочину.
У квітні 2025 року (точні дата, час та місце не встановлені, але не пізніше 09.04.2025) ОСОБА_9 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 щодо пошуку забудовника, який зможе надати неправомірну вигоду, організував зустрічі ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , який є директором ТОВ «Астрон Трейд» (код ЄДРПОУ 43164829).
Під час вказаних зустрічей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою реалізації визначеного ОСОБА_11 злочинного умислу повідомили ОСОБА_10 про заплановане проведення ЦТУКБ конкурсу з відбору забудовника земельної ділянки по АДРЕСА_2 та висловили прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 1 300 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 09.04.2025 становило 53 526 200 грн) за вчинення керівником ЦТУКБ ОСОБА_11 дій з використанням службового становища щодо визнання переможцем конкурсу щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2.
ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що питання участі очолюваного ним товариства у конкурсі пов'язане з необхідністю визначення вартості будівельних робіт як передумови подальшого обговорення вказаного питання, а тому точну суму неправомірної вигоди вони вирішили визначити пізніше.
Після того ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 про висловлення ним та ОСОБА_9 прохання ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду в розмірі 1 300 000 доларів США.
У подальшому, 09.04.2025, ОСОБА_11 з використанням месенджеру «WhatsApp» поцікавився у ОСОБА_8 щодо вчинення ОСОБА_10 будь-яких дій, спрямованих на участь у конкурсі на попередньо визначених умовах, які передбачали надання неправомірної вигоди.
У свою чергу, ОСОБА_8 вказав, що продовжує очікувати відповіді від ОСОБА_10 , який ще не завершив попереднє визначення вартості будівельних робіт.
ОСОБА_11 02.05.2025, продовжуючи злочинні дії, використовуючи месенджер «WhatsApp», запитав у ОСОБА_8 , чи заплановані зустрічі із ОСОБА_10 у травні поточного року для обговорення деталей участі у проведенні конкурсу, що мало супроводжуватися наданням неправомірної вигоди.
Крім того, 05.05.2025 ОСОБА_11 з використанням месенджеру «WhatsApp» отримав від ОСОБА_8 абонентський номер ОСОБА_10 та вказав ОСОБА_8 про можливість зменшення розміру неправомірної вигоди, необхідної для визнання ТОВ «Астрон Трейд» переможцем у відповідному конкурсі.
Після того, 07.05.2025, ОСОБА_11 , продовжуючи злочинні дії, використовуючи службове становище, видав (зокрема підписав і затвердив печаткою ЦТУКБ) наказ № 1 «Про створення конкурсної комісії Центрального територіального управління капітального будівництва у відборі пропозицій щодо будівництва житла на земельній ділянці: АДРЕСА_3». При цьому ОСОБА_11 одноособово визначив себе головою вказаної конкурсної комісії.
У подальшому, 12.05.2025, ОСОБА_11 , продовжуючи злочинні дії, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні ЦТУКБ, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 35, офіс № 604, зустрівся з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 .
Під час указаного спілкування ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_10 у перемозі ТОВ «Астрон Трейд» у конкурсі щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2, узгодженні ним усіх питань з контролюючими органами виконавчої влади за умови надання йому неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах ТОВ «Астрон Трейд».
У відповідь ОСОБА_10 підтвердив можливе надання ним неправомірної вигоди, та 13.05.2025 ОСОБА_11 дав вказівку начальнику відділу капітального будівництва ЦТУКБ ОСОБА_15 відправити оголошення щодо проведення конкурсу з відбору пропозицій учасників будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці на корпоративну пошту ЦТУКБ ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Після того, 14.05.2025, ОСОБА_11 як голова конкурсної комісії провів засідання конкурсної комісії, яка вирішила провести відповідний конкурс з відбору пропозицій, про що складено протокол № 1.
У той же період часу ОСОБА_11 забезпечив зустріч зі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , під час якої вони підтвердили наміри одержати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду за вчинення керівником ЦТУКБ ОСОБА_11 дій з використанням службового становища щодо визнання ТОВ «Астрон Трейд» переможцем конкурсу щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2.
При цьому ОСОБА_11 визначив алгоритм отримання неправомірної вигоди, що передбачав передачу неправомірної вигоди у 3 етапи та мав розпочинатися з надання ОСОБА_10 частини неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США. Наступна передача коштів у розмірі 400 000 доларів США пов'язувалася з підписанням договору на будівництво, а завершальний етап, що полягав у наданні 800 000 доларів США, мав здійснюватися після завершення першої черги будівництва. Вказані кошти підлягали передачі через банківські сейфові скриньки, щоб унеможливити викриття правоохоронними органами.
Згідно з досягнутою домовленістю ОСОБА_9 мав довести до відома ОСОБА_10 розмір неправомірної вигоди, послідовність та умови передачі грошових коштів, а ОСОБА_8 - продовжувати спілкування із ОСОБА_10 та спонукати його до передачі неправомірної вигоди в розмірі та на умовах, визначених ОСОБА_11 .
У свою чергу ОСОБА_11 , використовуючи службове становище, мав організувати проведення конкурсу щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 та забезпечити прийняття рішення щодо визначення переможцем ТОВ «Астрон Трейд».
У подальшому, 16.05.2025, ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , організував зустріч із ОСОБА_10 у приміщенні АТ «Банк «Український капітал», розташованому за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 67, офіс 10/2.
Під час зустрічі ОСОБА_9 вчергове висловив ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 1 300 000 доларів США, а також повідомив визначені ОСОБА_11 етапи та обсяги надання неправомірної вигоди з використанням банківських сейфових скриньок. У відповідь ОСОБА_10 погодився на такі умови надання неправомірної вигоди.
Після того, 16.05.2025, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , забезпечив видачу наказу № 2 «Про затвердження рішення конкурсної комісії щодо проведення конкурсу». Того ж дня ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_10 , якого повідомив, що він координує дії ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , пов'язані з участю в конкурсі та одержанням неправомірної вигоди.
Водночас ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про запланований з 19.05.2025 початок конкурсної процедури та запевнив його, що Міністерство оборони України ніколи не ініціюватиме розірвання відповідного договору з ТОВ «Астрон Трейд».
Після того, 20.05.2025, ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , з використанням месенджеру «WhatsApp» надіслав ОСОБА_10 копію наказу ЦТУКБ № 2 від 16.05.2025 «Про затвердження рішення конкурсної комісії щодо проведення конкурсу», яким затверджено протокол комісії № 1 від 14.05.2025 щодо залучення інвестора з виконання робіт з будівництва багатоповерхового житлового фонду із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення (дошкільний навчальний заклад) на АДРЕСА_2.
У подальшому ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , забезпечив подання підлеглими посадовими особами ЦТУКБ документів до газети «Україна молода» щодо проведення відповідного конкурсу, у результаті чого 11.06.2025 опубліковано повідомлення про проведення конкурсу, організатором якого зазначено ЦТУКБ.
Після того, 10.06.2025 приблизно о 18 год 17 хв, ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_10 поблизу закладу харчування «McDonald's», розташованого за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 1.
Під час зустрічі ОСОБА_8 переконався у наявності у ОСОБА_10 першої частини неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США. Водночас ОСОБА_10 попросив зменшити загальний розмір неправомірної вигоди з 1 300 000 доларів США до 1 000 000 доларів США через значні витрати на будівництво.
У відповідь ОСОБА_8 вказав про необхідність узгодження вказаного питання безпосередньо з ОСОБА_11 , з яким зустрівся того ж дня у період часу із 19 год 48 хв до 20 год 12 хв поруч із супермаркетом «Велика Кишеня», розташованим за адресою: м. Київ, пл. Печерська, 1.
Під час зустрічі ОСОБА_11 з метою забезпечення якнайскорішої передачі йому неправомірної вигоди погодився на зменшення загального розміру неправомірної вигоди за умови надання ОСОБА_10 того ж дня першої частини неправомірної вигоди ОСОБА_9 у розмірі 100 000 доларів США.
Того самого дня ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_10 у ресторані «VINO e CUCINA», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 82, о 20 год 49 хв до них долучився ОСОБА_8 , який повідомив про погодження ОСОБА_11 зменшення загального розміру неправомірної вигоди до 1 000 000 доларів США за умови надання ОСОБА_10 того ж дня ОСОБА_9 першої частини неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США за організацію проведення конкурсу щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 та забезпечення прийняття рішення щодо визначення переможцем ТОВ «Астрон Трейд».
ОСОБА_10 погодився на вказану умову, о 21 год 33 хв ОСОБА_8 вийшов із приміщення ресторану.
У подальшому, о 22 год 00 хв, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 покинули ресторан «VINO e CUCINA» та вирушили в напрямку супермаркету «Novus», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Миколи Міхновського, 16-А.
Після цього о 22 год 40 хв на території парковки супермаркету «Novus» ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , одержав від ОСОБА_10 першу частину неправомірної вигоди від 1 000 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 10.06.2025 становить 41 490 000 грн) у розмірі 100 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України на 10.06.2025 становить 4 149 190 грн), після чого його дії було викрито працівниками правоохоронного органу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке очолював ОСОБА_11 , було підпорядковане Головному управлінню оборонних активів Міністерства оборони України, яке очолював ОСОБА_4 .
Під час проведення подальшого досудового розслідування 28.11.2025 року за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук. Під час проведення обшуку було вилучено мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 . IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 . Під час огляду вмісту даного мобільного телефону виявлено зокрема листування із підозрюваним ОСОБА_11 , а також із іншими особами, щодо подій та фактів, відносно яких здійснюється досудове розслідування.
У зв'язку з тим, що вилучення вказаного мобільного телефону є необхідною умовою проведення експертного дослідження, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України було прийнято рішення про його вилучення.
28.11.2025 року вилучений мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 . IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 було визнано речовим доказом оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому наявні правові підстави для накладення арешту з метою уникнення загрози знищення майна
Також 28.11.2025 року по вказаному кримінальному провадженню призначено комп'ютерно-технічну експертизу щодо вилученого мобільного телефону, на вирішення якої поставлено питання щодо можливості відновлення інформації, яка зберігалася на ньому та була видалена, зокрема з наявних месенджерів, зокрема й щодо надання в борг 650 000 доларів США та повернення боргу частинами відповідно до розписок №1 від 01.07.2022 року; № 2 від 15.07.2022; № 3 від 20.07.2022; № 4 від 22.07.2022; № 8 від 21.08.2023
Окрім того, з метою забезпечення виконання завдань, які покладені на сторону обвинувачення у кримінальному провадженні, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину, приймаючи до уваги, що суб'єктивна сторона злочинів, щодо факту вчинення яких здійснюється досудове розслідування передбачає форму вини у виді прямого умислу, підтвердити чи спростувати який можливо, в тому числі, шляхом вивчення та аналізу збережених в носіях електронної інформації та документах відомостей, потреби досудового розслідування передбачають необхідність ґрунтовного аналізу листування, яке здійснювалося ОСОБА_4 за період з 2024 - 2025 років в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу. Враховуючи викладене, стороною обвинувачення вжито заходів, зокрема шляхом призначення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо відновлення видаленого з телефону листування.
Слідчий суддя встановив, що долучені до клопотання копії документів вказують на те, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.
З огляду на зазначене, вилучене 28.11.2025 у ОСОБА_4 майно, ймовірно, вміщує відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, наявні умови для накладення арешту на зазначене майно, зазначені у ч. 3 ст. 170 КПК України.
Щодо ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна
Оскільки ОСОБА_4 , з огляду на здобуті детективами відомості, вірогідно, має відношення до кримінального правопорушення та може володіти відомостями, які можуть мати значення для досудового розслідування, то вилучене у ОСОБА_4 майно, ймовірно, вміщує відомості, що можуть мати значення для цього провадження.
Тому наявні вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке прокурор просить накласти арешт.
З огляду на наведене, майно (а саме: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ) підлягає арешту шляхом позбавлення права на його відчуження та розпорядження, про що просив прокурор у клопотанні, адже саме у наведений спосіб можна запобігти встановленим ризикам.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучене детективом майно, перелік якого визначено слідчим суддею вище, з метою збереження речових доказів є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Слідчий суддя підкреслює, що вислів «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції по суті відсилає до національного законодавства і закріплює обов'язок дотримувати його матеріальних і процесуальних норм (рішення від 13 листопада 2003 р. у справі «Елсі та інші проти Туреччини» (Elci and Others v. Turkey), заяви № 23145/93 і 25091/94, п. 697).
Втручання має ґрунтуватись на належних і достатніх підставах і повинне бути пропорційним щодо законної мети або цілей, що переслідуються (Segerstedt-Wiberg і Інші проти Швеції, 2006).
Отже, пропорційність втручання в особисте життя та приватне спілкування особи, відносно якої подано клопотання про арешт майна, - ОСОБА_4 , слідчий суддя оцінює на відповідність трьом критеріям, встановленим Європейським судом з прав людини: 1) чи відбувається втручання згідно із законом; 2) чи переслідує втручання законну мету; 3) чи є втручання необхідним в демократичному суспільстві.
Так, КПК України передбачено, що рішення про проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, визначених цим кодексом, приймає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності. Втручання шляхом проведення слідчих (розшукових) дій має законну мету - отримання доказів, які можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення. Отже, таке втручання відбувається згідно з законом та переслідує законну мету.
Також таке втручання буде необхідним та пропорційним, оскільки потреби досудового розслідування в частині виконання завдань кримінального провадження вимагають перевірки ймовірної причетності ОСОБА_4 та ОСОБА_11 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025, та існує необхідність перевірити відомості, що безпосередньо стосуються обставин вчинення тяжкого та особливо тяжкого корупційних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо наслідків арешту майна
На переконання слідчого судді, з огляду на викладені в цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування, такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту відповідного майна на інтересах ОСОБА_4 .
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна потребою збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
З огляду на обставини, викладені в цій ухвалі, на переконання слідчого судді, наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими в ст. 2 КПК України, та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане внаслідок збирання достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
У судовому засіданні слідчий суддя встановив, що вилучені речі та документи, які підлягають арешту та перелік яких наведено вище, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а обшук проведено детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 26.11.2025 з дотриманням норм, передбачених КПК України.
Заперечуючи з приводу накладення арешту на майно, вилучене 28.11.2025 у ОСОБА_4 , представник власника майна ОСОБА_5 у судовому засіданні посилався, зокрема, на те, що пропущено строк подання клопотання про арешт майна, а саме мобільний телефон було вилучено у ОСОБА_4 28.11.2025 (у п'ятницю), слідча версія була завершена 28.11.2025 о 09:16 год. Отже, клопотання про арешт вилученого у ОСОБА_4 мало бути подане слідчим/прокурором до 09:16 год. 30.11.2025 (у неділю, вихідний день). У іншому випадку майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Також посилався на те, що ОСОБА_4 не має жодного статусу та жодного відношення до цього кримінального провадження та не викликався для проведення слідчих дій. Під час обшуку ОСОБА_4 сприяв проведенню слідчої дії, самостійно надав доступ до свого мобільного телефону шляхом надання паролю для подолання системи логічного захисту, а детективом було повністю оглянуто вміст інформації в його телефоні. Тому необхідність використання вилученого майна як доказу повністю відсутня. Крім того, посилався на те, що 29.06.2023 ОСОБА_4 надано доступ до державної таємниці за формою 2 (два), тому належний йому мобільний телефон може містити відомості, що становлять державну таємницю, а відтак наявний ризик отримання та в подальшому розповсюдження необмеженим колом осіб (детективами НАБУ, прокурорами САП, співробітниками експертних установ) інформації, що містить державну таємницю, доступ до якої у таких осіб відсутній.
Однак, слідчий суддя відхиляє зазначені заперечення представника власника майна ОСОБА_5 та вважає, що його доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, адже в судовому засіданні встановлено, що згідно з поштовим штемпелем на конверті клопотання прокурора САП ОСОБА_6 від 28.11.2025 було надіслано до ВАКС 29.11.2025 через АТ «Укрпошта», а згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025 - отримано та зареєстровано у ВАКС 05.12.2025. Отже, прокурор не порушив строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
Також 28.11.2025 призначено комп'ютерно-технічну експертизу щодо вилученого мобільного телефону, на вирішення якої поставлено питання щодо можливості відновлення інформації, яка зберігалася на ньому та була видалена, зокрема, з наявних месенджерів, зокрема й щодо надання в борг 650 000 доларів США та повернення боргу частинами відповідно до розписок № 1 від 01.07.2022 року; № 2 від 15.07.2022; № 3 від 20.07.2022; № 4 від 22.07.2022; № 8 від 21.08.2023, оскільки потреби досудового розслідування передбачають необхідність ґрунтовного аналізу листування, яке здійснювалося ОСОБА_4 за період з 2024 - 2025 років в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу.
Крім того, щодо доводів представника власника майна ОСОБА_5 про те, що належний ОСОБА_4 йому мобільний телефон може містити відомості, що становлять державну таємницю, а відтак наявний ризик отримання та в подальшому розповсюдження необмеженим колом осіб інформації, що містить державну таємницю, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що власником майна та представником власника майна не надано доказів того, що відповідна інформація зберігається в цьому мобільному телефоні, з огляду на те, що, за загальним правилом, законодавство України вимагає зберігати такі дані виключно в спеціально обладнаних захищених системах, а використання мобільних телефонів для цих цілей є грубим порушенням режиму секретності, навіть якщо це особистий телефон під час роботи.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що справедливий баланс у цьому випадку дотримано, та враховує ту обставину, що накладений арешт діятиме протягом проведення досудового розслідування, або може бути скасований раніше, за результатами проведення призначених експертиз.
Інші аргументи сторони захисту не потребують детального аналізу слідчого судді та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов'язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26).
У цьому провадженні слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Приймаючи рішення за даним клопотанням, суд виходить із ч. 1 ст. 22, ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України, а також того, що на стадії досудового розслідування для прийняття рішення достатньо обґрунтованої підстави вважати, що відповідні обставини мали місце, та що відповідні речові докази, на переконання сторони обвинувачення, мають істотне значення для стратегії сторони обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 28.11.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів в межах кримінального провадження № 12025000000001216 від 01.05.2025, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження майном, а саме на:
-мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», номер моделі: MLVE3AA/А, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 12025000000001216 детективами.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу, власнику майна, представнику власника майна.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1