справа №991/12479/25
провадження №2-з/991/44/25
Іменем України
«04» грудня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: Шкодіна Я.В.,
суддів: Задорожної Л.І., Крикливого В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Обставини, якими обґрунтована заява.
Заява обґрунтована тим, що за результатами опрацювання матеріалів моніторингу способу життя ОСОБА_1 (протягом 2022-2023 років обіймав керівні посади в структурних підрозділах Закарпатської митниці Державної митної служби України, тобто був посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а тому, відповідно до пп. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду із позовною заявою в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, де предметом позову є прохання прокурора про визнання необґрунтованими активами: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку 31 березня 2023 року зареєстровано за ОСОБА_2 ; транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «Skoda Octavia», 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ; транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «LEXUS RX 200T», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_3 ; грошові кошти у розмірі 727 000 грн, набуті ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2023 року. Також в позові прокурор просить Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави вказану вище квартиру, з ОСОБА_1 просить стягнути в дохід держави транспортний засіб - автомобіль «Skoda Octavia» та грошові кошти у розмірі 727 000 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в дохід держави вартість транспортного засобу - автомобіля «LEXUS RX 200T» у сумі 937 535,53 грн в рівних частках (по 468 767,77 грн) з кожного.
У заяві прокурор зазначає, що за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року ОСОБА_1 набув активів на загальну суму 4 589 975,53 грн, а саме: автомобілі «LEXUS RX 200T» (937 535,53 грн) та «Skoda Octavia» (273 000 грн); квартиру АДРЕСА_1 (2 652 440 грн); готівкові грошові кошти в сумі 727 000 грн. Частину з цих активів ОСОБА_1 набув у власність на пряму, а інші - через пов'язаних із ним осіб (співвідповідачів у справі), які оформили ці активи на себе за дорученням ОСОБА_1 та/або він може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Прокурор стверджує, що усі ці активи є необґрунтованими, оскільки наявна визначена ч.2 ст. 290 ЦПК України різниця між вартістю цих активів та законними доходами ОСОБА_1 . Так, законний дохід подружжя ОСОБА_4 за 2022-2023 рік після вирахування податків та витрат, який ОСОБА_1 міг використати для придбання (заощадження) спірних активів склав -244 908,25 грн (загальна сума доходів подружжя 1 597 928,83 грн - 1 741 757,08 грн документально підтверджені витрати з банківських рахунків подружжя - 101 080 грн задекларованих заощаджень). Натомість, загальна сума набутих ОСОБА_1 чотирьох необґрунтованих активів за період 2022-2023 років становить 4 589 975,53 грн. Тобто, прокурор зазначає, що різниця між вартістю таких активів і законними доходами становить 4 834 883,78 грн (4 589 975,53 грн + 244 908,25 грн). За твердженнями прокурора, детальний аналіз грошового потоку за 2022-2023 рік підтверджує ці розрахунки, а також засвідчує, що станом на момент придбання (заощадження) кожного з активів, подружжя ОСОБА_4 не мала фінансової змоги для цього (навіть для придбання активів частково за власні законні доходи).
Водночас, враховуючи, що за результатом розгляду позовної заяви прокурор просить визнати необґрунтованими та стягнути їх в дохід держави ряд об'єктів рухомого та нерухомого майна, тому вважає, що співмірним і адекватним буде накладення арешту з метою забезпечення позову у цій справі на ті активи, що наразі належать відповідачам, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку 31 березня 2023 року зареєстровано за ОСОБА_2 (матері ОСОБА_1 ), мінімальна ринкова вартість якої станом на 31 січня 2023 року складала 2 652 440 грн; транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «Skoda Octavia», 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14 березня 2023 року був придбаний за 273 300 грн. На переконання прокурора, невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову прокурора, оскільки існує ризик того, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним із національним законодавством у сфері запобігання корупції, може позбутися (відчужити) спірні квартиру та автомобіль іншим особам, а, відповідно до відомостей декларації, у власності ОСОБА_1 відсутні інші активи, які можуть у грошовому еквіваленті частково співвідноситись із оспорюваними активами. Також прокурор стверджує, що накладення арешту на два спірних активи суттєво не вплине на майнові права відповідачів, оскільки вони матимуть можливість використовувати це майно протягом дії заходів забезпечення позову. Більше того, ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ) має у власності інше нерухоме майно (квартиру) у м. Києві, де зареєстроване її місце проживання.
Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів.
У своїй заяві прокурор також порушив питання про її розгляд без повідомлення відповідачів, посилаючись на те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлено під загрозу. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 достеменно знає про те, що НАЗК проводило щодо нього відповідну перевірку (моніторинг способу життя), а також те, що матеріали перевірки спрямовані до САП, що підтверджується відповідним зверненням адвоката Вишнюка С.В. до прокуратури. Крім цього, ОСОБА_1 протягом тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, добре обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства, а отже передбачає наслідки визнання активів необґрунтованими. Водночас, ОСОБА_1 набув та відчужив не один актив через пов'язаних осіб, вчиняв заходи щодо надання вигляду законності набуття у власність майна, а отже знає способи і методи того, як ефективно і швидко приховувати необґрунтовані активи.
Частина 5 ст. 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
Оцінивши доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що ним у достатньому обсязі наведено дані стосовно того, що повідомлення відповідачів про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову, оскільки останні, з метою збереження активів, можуть у короткий строк вжити заходів з їх відчуження на користь інших осіб, з огляду на що судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів.
Позиція учасників у судовому засіданні.
Прокурор Польщиков І.В. звернувся до суду із заявою про проведення судового засідання за його відсутності. Заяву про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави підтримує і просить задовольнити. Додатково просив долучити до матеріалів заяви та врахувати під час її розгляду відомості з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими доводиться факт родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи те, що у заяві про забезпечення позову висловлене прохання накласти арешт на майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ). Також прокурором додатково були направлені до суду пояснення щодо змін у адресі активу у вигляді квартири, який знаходиться по АДРЕСА_2 , яка раніше мала назву «Возз'єднання», що вбачається з більшості документів, долучених до заяви. На підтвердження такого перейменування прокурор долучив роздруківку розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації №751 від 26 липня 2024 року з офіційного веб-порталу видавника.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності прокурора без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка суду.
З матеріалів заяви та даних, на які посилається прокурор, ОСОБА_1 протягом 2022-2023 років обіймав керівні посади в структурних підрозділах Закарпатської митниці Державної митної служби України, тобто був посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а тому, відповідно до пп. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зі змісту заяви, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року ОСОБА_1 як суб'єкт декларування набув активів на загальну суму 4 589 975,53 грн та щодо яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійснення права розпорядження ними, а саме: транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «LEXUS RX 200T», 2016 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , вартістю 937 535,53 грн, право власності на який 29 вересня 2022 року було зареєстровано на пов'язану особу - ОСОБА_3 (брат дружини ОСОБА_1 ), та відчужено 02 травня 2025 року іншій, не пов'язаній особі; квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м., мінімальною ринковою вартістю 2 652 440 грн, право власності на яку 31 березня 2023 року зареєстровано на пов'язану особу - ОСОБА_2 (матір ОСОБА_1 ); транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «Skoda Octavia», 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 273 000 грн, право власності на який 15 березня 2023 року оформлено безпосередньо на ОСОБА_1 ; грошові кошти у розмірі 727 000 грн, які ОСОБА_1 задекларував як залишок грошових коштів станом на 31 грудня 2023 року.
Прокурор у заяві зазначає, що частину цих активів ОСОБА_1 набув у власність напряму, а інші - через пов'язаних із ним осіб (співвідповідачів у справі), які оформили ці активи на себе за дорученням ОСОБА_1 та/або він може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. На переконання прокурора, всі ці активи є необґрунтованими з огляду на сумніви в законності їх набуття, отримані доходи та здійсненні витрати.
Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про незаконне набуття активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, на даному етапі лише констатує належність суб'єкта, до якого може бути пред'явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Прокурор стверджує, що з долучених до заяви матеріалів вбачається, що на початок періоду перевірки 01 січня 2022 року загальна сума заощаджень ОСОБА_1 становила 415 000 грн, що вбачається з розділу 12 «Грошові активи» щорічної декларації ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік: у ОСОБА_1 - 280 000 грн готівкові кошти та 35 000 грн на рахунку в ПАТ АТ «УКРГАЗБАНК»; у ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_1 ) - 100 000 грн готівкові кошти. Також ОСОБА_1 задекларував дохід від відчуження 04 серпня 2022 року свого транспортного засобу Volkswagen Passat у сумі 600 000 грн. Відповідно до відомостей з ДРФОПП за 2022 рік: ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 278 424,78 грн після вирахування податків, а його дружина ОСОБА_5 отримала дохід (соціальну допомогу) у сумі 10 320 грн. Таким чином, як було встановлено прокурором з отриманих ним відомостей, загальна сума отриманих доходів ОСОБА_1 та його дружини за 2022 рік складає 888 744,78 грн (доходи згідно з ДРФОПП подружжя 288 744,78 грн + 600 000 грн за відчуження транспортного засобу). Крім цього, як зазначає прокурор, загальна сума доходів подружжя ОСОБА_4 за 2023 рік згідно з відомостями з ДРФОПП (після відрахування податків) становить 294 184,05 грн, з них: доходи ОСОБА_6 складають 282 183,28 грн, а доходи ОСОБА_5 - 12 000,77 грн. Тобто, згідно встановлених прокурором даних, за 2022-2023 рік загальний законний (відомий) дохід подружжя склав 1 597 928,83 грн (415 000 грн спільних заощаджень + 888 744,78 грн спільних доходів за 2022 рік + 294 184,05 грн спільних доходів за 2023 рік). Водночас, за 2022-2023 роки ОСОБА_1 та його дружина витратили із своїх банківських рахунків разом 1 741 757,08 грн.
Отже, законний дохід подружжя за 2022-2023 рік після вирахування податків та витрат, який ОСОБА_1 міг використати для придбання (заощадження) спірних активів склав - мінус 244 908,25 грн (загальна сума доходів подружжя 1 597 928,83 грн - 1 741 757,08 грн документально підтвердженні витрати з банківських рахунків подружжя ОСОБА_4 - 101 080 задекларованих заощаджень). Натомість, про що зазначає у своїй заяві прокурор, загальна сума набутих ОСОБА_1 чотирьох необґрунтованих активів за період 2022-2023 років становить 4 589 975,53 грн, з них: автомобіль «LEXUS RX 200T», дата набуття - 29 вересня 2022 року, вартістю 937 535,53 грн; квартира АДРЕСА_1 , дата набуття - 31 січня 2023 року, вартістю 2 652 440 грн; автомобіль «Skoda Octavia», дата набуття - 15 березня 2023 року - 273 000 грн; готівкові кошти станом на 31 грудня 2023 року - 727 000 грн. Тобто, за підрахунками прокурора, різниця між вартістю цих активів і законними доходами ОСОБА_1 становить 4 834 883,78 грн (4 589 975,53 грн + 244 908,25 грн).
Вказуючи на сумніви, що виникають стосовно можливості набуття активів за рахунок законних доходів, прокурор стверджує, що детальний аналіз грошового потоку за 2022-2023 рік підтверджує вище зазначені підрахунки, а також засвідчує, що станом на момент придбання (заощадження) кожного з активів, подружжя ОСОБА_4 не мала фінансової змоги для цього (навіть для придбання активів частково за власні законні доходи).
У заяві прокурор зазначає, що у позовній заяві він просить визнати необґрунтованими та стягнути їх в дохід держави ряд об'єктів рухомого і нерухомого майна, тому, на його переконання, співмірним та адекватним буде накладення арешту на ті активи, що наразі належать на праві власності відповідачам, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку 31 березня 2023 року зареєстровано за ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ), мінімальна ринкова вартість станом на 31 січня 2023 року складає 2 652 440 грн (відповідно до консультації ПП «Ажіо» №36/25-111 від 29 вересня 2025 року; транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «Skoda Octavia», 2018 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та придбаний останнім за 273 300 грн (відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №1122 від 14 березня 2023 року).
Водночас прокурор стверджує, що спірна квартира хоч і оформлена на матір суб'єкта декларування, проте саме ОСОБА_1 користується цим майном та має реальну можливість вплинути на матір та розпорядитися цією квартирою - відчужити її чи надати у заставу, щоб у майбутньому на цей актив не було звернено стягнення. Також прокурор відзначає, що після початку моніторингу способу життя ОСОБА_1 з боку НАЗК, ОСОБА_1 через пов'язаних осіб (брата дружини) 02 травня 2025 року відчужив автомобіль «LEXUS RX 200T». Крім того, номінальний власник цього активу (брат дружини ОСОБА_1 ) відчужив його теж через пов'язану із ОСОБА_1 особу (сина колеги).
Таким чином, за твердженнями прокурора, у випадку незабезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом позову, існує ризик того, що ОСОБА_1 позбудеться (відчужить) спірні квартиру та автомобіль (який на цей час перебуває у його власності) іншим особам, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову прокурора. При цьому, як зазначає прокурор, накладення арешту на два спірних активи суттєво не вплине на майнові права відповідачів, оскільки вони матимуть можливість використовувати це майно протягом дії заходів забезпечення позову. Більше того, ОСОБА_2 (мати ОСОБА_1 ) має у власності інше нерухоме майно (квартиру) у м. Києві, де зареєстроване її місце проживання.
Дослідивши подану прокурором заяву про забезпечення позову з додатками, колегія суддів зазначає, що її зміст та форма відповідає загальним вимогам ст.151 ЦПК України, з урахуванням особливостей встановлених ст. 290 ЦПК України та без необхідності справляння судового збору, що вбачається з п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі №991/8752/25.
Зазначені вище обставини, на переконання суду, дають можливість вважати, що вказані у заяві активи, які, як зазначає прокурор, є, крім іншого, предметом позовних вимог і наразі належать відповідачам, може бути визнано необґрунтованими (наведено достатній обсяг даних, у тому числі надані письмові матеріали) і стягнуто в дохід держави, а тому є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Також колегія суддів враховує, що прокурором наведені достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у зв'язку з ризиками відчуження зазначених об'єктів рухомого та нерухомого майна. Крім цього, ризик унеможливлення виконання судового рішення (у разі його задоволення) обґрунтований прокурором також тим, що відповідно до відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2024 рік, у власності ОСОБА_1 (як і в його дружини) відсутні інші активи, які можуть у грошовому еквіваленті частково співвідноситися із оспорюваними активами.
Водночас, враховуючи те, що у заяві про забезпечення позову прокурором висловлене прохання накласти арешт на майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , колегією суддів приймаються до уваги відомості з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими прокурор доводить факт родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, колегія суддів сприймає письмові пояснення прокурора щодо змін у адресі активу у вигляді квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , та яка раніше мала назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що вбачається з більшості документів, долучених до заяви, що також підтверджується роздруківкою розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації №751 від 26 липня 2024 року з офіційного веб-порталу видавника.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог прокурора та, як наслідок, про необхідність задоволення заяви про забезпечення цивільного позову. При цьому, колегія суддів вважає, що названі вище заходи забезпечення позову є розумними та адекватними, а також такими, що застосовані в такий спосіб, який не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту в разі задоволення позову та не спричинить суттєвого порушення прав свобод та інтересів будь-яких осіб, оскільки прокурором не ставиться питання про позбавлення права відповідачів чи інших осіб користуватися майном.
Згідно з ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власники не обмежуються у праві користування майном, а тому відсутні будь-які збитки, пов'язані із забезпеченням позову.
Повний текст ухвали був складений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час, у зв'язку з перебуванням одного із членів колегії суддів у відрядженні.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на активи, які є предметом спору, а саме на:
-квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2498928321100), що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
-транспортний засіб (автомобіль) марки та моделі «Skoda Octavia», 2018 року випуску, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Арешт накладається без заборони користування майном.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.
Роз'яснити, що, згідно зі ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Повний текст ухвали складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий Я. Шкодін
Судді Л. Задорожна
В. Крикливий