Провадження № 11-сс/821/565/25 Справа № 712/16090/25 Категорія: ст. ст. 176, 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
Головуючого судді суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання за участю: прокурора: підозрюваної: захисника - адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковника юстиції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, заміжньої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України,-
Старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваноїОСОБА_7 , посилаючись на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025250000000239, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 листопада 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням коменданта Черкаського району Черкаської області № 82/7404 від 16.11.2025 визначено організувати та забезпечити несення служби на рухомих (мобільних) блокпостах з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вказаного вище розпорядження військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ТЦК та СП), разом з співробітником Черкаського РУП здійснювали перевірку військово-облікових документів на території Черкаського району, зокрема на узбережжі річки Вільшанка між селом Лозівок та дачним кооперативом «Фотон».
Приблизно о 08:50 год. ОСОБА_12 , знаходячись на березі річки Вільшанка та помітивши співробітників ТЦК та СП, о 08:59 год. подзвонив по телефону своєму вітчиму ОСОБА_7 та повідомив останньому, а також своїй матері ОСОБА_7 , що поблизу річки військовослужбовці ТЦК та СП здійснюють перевірку військово-облікових документів у осіб, що перебувають у вказаному місці.
Приблизно о 09:00 год. військовослужбовці ТЦК та СП підійшли до ОСОБА_12 з метою перевірки військово-облікових документів.
У свою чергу, ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що діяльність ТЦК та СП під час воєнного стану спрямована на здійснення мобілізаційних заходів, 21 листопада 2025 року умисно перешкоджав їх законній діяльності, що виразилось в наступному.
Так, 21 листопада 2025 року о 09:08 год. ОСОБА_12 , перебуваючи на узбережжі річки Вільшанка поблизу села Лозівок та дачного кооперативу «Фотон», після вимоги працівника поліції та представників ТЦК та СП надати військово-облікові документи для перевірки, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівник поліції та військовослужбовці ТЦК та СП у військовій формі з шевронами, знаками розрізнення, діючи умисно, з метою припинення їх законної діяльності, почав вчиняти активні дії, які полягали у фізичному впливі на військовослужбовців ТЦК та СП з метою уникнення призову на військову службу, внаслідок чого перешкодив законній діяльності ЗСУ в особливий період.
Оскільки ОСОБА_12 не надано будь-яких документів, не повідомлено своїх анкетних даних, працівники ТЦК та СП з метою вжиття заходів разом з працівником поліції до адміністративного затримання, підвели останнього до автомобіля марки «Вольцваген транспортер», який був припаркований на березі річки Вільшанка.
Під час поміщення ОСОБА_12 в автомобіль, останній чинив фізичний опір, в цей момент до співробітників ТЦК та СП підбігла ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що перед нею знаходяться військовослужбовці ТЦК та СП у військовій формі з шевронами, знаками розрізнення, діючи умисно, з метою припинення їх законної діяльності, тримаючи в правій руці ніж, нанесла співробітнику ТЦК та СП ОСОБА_13 два удари, а саме: один в ділянку спини справа в проекції 4-5 ребер, чим спричинила різану рану, а також один удар в ділянку правої кисті, чим спричинила різану рану. Відповідно до наказу МОЗ №6 від 17.01.1995 зазначені тілесні ушкодження можуть відноситись до легких тілесних ушкоджень. У подальшому ОСОБА_7 , маючи на меті унеможливити рух транспортного засобу співробітників ТЦК та СП, пробила два передніх колеса.
У подальшому, о 09:15 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_12 побігли до траси та сіли в автомобіль сірого кольору, який повіз їх в сторону дачного кооперативу «Фотон».
Указаними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_12 створили перешкоду у діяльності ЗСУ, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення у повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану.
21 листопада 2025 року о 19:00 год ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22 листопада 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2025 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя мотивувала своє рішення тим, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2 3,4 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність та характер вчинених кримінальних правопорушень, за якими підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя вважала, що досягнення мети, визначеної у ст. 177 КПК України, наразі можливе виключно шляхом тримання підозрюваної під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , оскаржив її до суду апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2025 року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в передбаченому законом розмірі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фактичні обставини, які викладені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підтверджуються доказами, зокрема, відсутні докази, що злочин вчинено групою осіб за попередньою змовою. Також звертає увагу на те, що спричинені потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя, як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні, а тому застосування самого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є не обґрунтованим та безпідставним.
Також просив врахувати, що підозрювана тривалий час, з 1993 року зареєстрована за однією адресою, за якою характеризується позитиво, що свідчить про наявність у неї міцних соціальних зв'язків.
Також звертає увагу на те, що в січні 2025 року підозрювана перенесла операцію на правій руці, внаслідок травми, функціональність правої руки обмежена, що ставить під сумнів реальність вчинення нею активного опору чи продовження вчинення злочину.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України (далі КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025250000000239, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України.
21 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № провадження 22025250000000239 внесено відомості за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України.
21 листопада 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22 листопада 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України.
22 листопада 2025 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 19 січня 2026 року без визначення розміру застави.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати досудового розслідування.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому
Слідчий суддя за наслідком дослідження матеріалів провадження з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв'язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування, а також і ті, що були надані стороною захисту, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_7 підозра в цілому є обґрунтованою.
Водночас, оскільки захисником в апеляційній скарзі не оскаржуються зазначені висновки слідчого судді, колегія суддів не вдається до детального аналізу таких висновків слідчого судді та погоджується, що прокурором доведено існування у даному випадку події кримінального правопорушення, а матеріали кримінального провадження № 22025250000000239 у своїй сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
Відносно доводів апеляційної скарги з приводу відсутності щодо підозрюваної ОСОБА_7 усіх п'яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси в ухвалі від 22 листопада 2025 року встановила доведеність п'яти ризиків, зокрема тих, що передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК: переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також незаконного впливу підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших злочинів, чи продовження вчинення злочину, у якому підозрюється.
В свою чергу ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення прокурором не були доведені як перед слідчим суддею так і в суді апеляційної інстанції.
Реальне існування ризику підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з особистістю останньої, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя встановила наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на те, що підозрювана зникла з місця події 21 листопада 2025 року до чого її може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого їй тяжкого злочину у цьому кримінальному провадженні. Із такими висновками погоджується і колегія суддів.
Втім, ймовірність можливого покарання за інкриміновані ОСОБА_7 злочини, які відносяться до тяжких та за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк (від п'ти до восьми) років переконують колегію суддів про доведеність прокурором наявного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів також погоджується із висновками слідчого судді про наявність ризику знищення речей та документів, а також незаконного впливу на свідків з огляду на те, що слідством не здобуті усі докази у кримінальному провадженні.
Проте, висновки слідчого судді в частині доведеності прокурором ризиків, що передбачені п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Розглядаючи доводи клопотання щодо виду запобіжного заходу та щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 колегія суддів виходить із наступного.
Колегія суддів звертає увагу на факт ймовірного вчинення підозрюваною наведених злочинів у період дії воєнного стану, що несе загрозу державним та суспільним інтересам, що потребує відповідних заходів процесуального реагування з боку держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Отже, з огляду на те, що ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 114-1 КПК, вчиненого в умовах воєнного стану, під час обрання запобіжного заходу у якому законодавцем не передбачена альтернативність застосування іншого, аніж тримання під вартою, із врахуванням підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, до підозрюваної ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як було наведено вище, під час дії правового режиму воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 114-1 КК України.
При цьому колегія суддів бере до уваги наявність лише трьох ризиків, з п'яти, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, її сімейний стан та наявність позитивних характеристик за місцем проживання, що в сукупності свідчить про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 з моменту повідомлення про підозру прибувала у судові засіданні до слідчого судді, спроб реалізувати встановлені ризики не вживала, принаймні стороні обвинувачення та суду про такі не відомо, що свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваної на даному етапі.
Тому, реалізуючи право суду апеляційної інстанції на визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до переконання, що такий альтернативний запобіжний захід, у разі внесення за підозрювану суми застави, здатний запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної з огляду на встановлені обставини та тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Використання законодавцем терміну "у виключних випадках", по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов'язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваної, що призведе до неможливості виконання застави.
Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду, а також судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.
При вирішенні питання щодо суми застави, яку можливо визначити для ОСОБА_7 колегія суддів звертається до обставин кримінального провадження.
Оцінивши зазначені обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції, керуючись внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що застава у розмірі 34 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 102952 (сто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. здатна запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, з огляду на встановлені ризики, та обставини ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, що передбачені ст. 194 КПК, у разі внесення застави:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та зміну контактного номеру телефону;
3) утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками, підозрюваним ОСОБА_12 , та іншими учасниками у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст.407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 412, 418, 532 КПК України, суд -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районног суду м. Черкаси від 22 листопада 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 350 КК України - задовольнити частково.
Обрати підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 січня 2026 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 34 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 102952 (сто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач Черкаський апеляційний суд (рахунок отримувача: UA448201720355209002000091640; банк отримувача: ДКСУ у м. Київ; МФО 820172; код ЄДРПО 42255820), та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з-під варти звільнити.
В разі внесення застави ОСОБА_7 , або заставодавцем у визначеному розмірі, покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 19 січня 2026 року включно, такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та зміну контактного номеру телефону;
3) утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками, підозрюваним ОСОБА_12 , та іншими учасниками цього кримінального провадження;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що невиконання покладених на неї обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали покласти на слідчого, контроль за виконанням - на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4