Справа № 643/7094/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/1441/25 Мельникова І.Д.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
02 грудня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника - Гулієва І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Іса Муса огли на постанову судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,
Постановою судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гулієв І.М. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на невідповідність висновків судді обставинам справи, неповноту судового розгляду, а також порушення норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу на порушення територіальної підсудності, що є істотним порушенням процесуального права та підставою для скасування постанови судді.
Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення місцем складання протоколу зазначено адресу: м. Харків, вул. Сумська, 25, однак в порушення статті 256 КУпАП точне місце вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено. Оскільки ДТП за участю ОСОБА_1 відбулося за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, матеріали справи про адміністративне правопорушення помилково направлено на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова.
Звертає увагу на невідповідність висновку лікаря положенням «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103», «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки лікар не наділений повноваженнями на фіксацію відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилається на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення положенням статті 256 КУпАП, з огляду на невстановлення місця, часу і суті вчиненого адміністративного правопорушення.
Щодо відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, бажав здати аналізи, однак не зміг це зробити у присутності поліцейських. Відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, була зумовлена винятково психологічними причинами, та незабезпечення поліцейськими мінімальних умов приватності.
Також як підстави скасування постанови судді, захисник посилається на такі обставини:
- відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, в порушення принципу безперервності здійснення відеофіксації та є фрагментованими;
- протокол про адміністративне правопорушення не є письмовим, роздрукований поліцейським, а деякі його частини є нечитабельними;
- порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, захисник зазначає, що постановою Харківського апеляційного суду від 23.07.2025 йому було повернуто апеляційну скаргу, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження повноважень адвоката.
Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, апеляційний суд задовольняє вказане клопотання.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Вислухавши думку адвоката Гулієва І.М. та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва І.М., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції врегульовано нормами статті 266 КУпАП та положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).
Частиною 1 статті 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Положеннями пункту 7 частини І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Крім того, відповідно до пункту 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).».
Судовим розглядом встановлено, що 28.04.2025 о 23:08 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ореl Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Сумська, 25, став учасником ДТП. Прибувши на місце події, поліцейські встановили особу водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820».ю водій ОСОБА_1 відмовився, та виявив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Перебуваючи в КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А водій ОСОБА_1 відмовився здавати біологічні зразки.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 978, складеного лікарем КНП ХО «ОНКЛ», ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314689 від 29.04.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про порушення територіальної підсудності не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Судовим розглядом встановлено, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився у КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, на території Салтівського району м. Харкова, на який поширюється юрисдикція Салтівського районного суду м. Харкова.
Саме за місцем невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, ДПП УПП в Харківський області направлено адміністративний матеріал для прийняття рішення до Салтівського районного суду м. Харкова.
Разом з цим, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосування судами положень статті 276 КУпАП» роз'яснено, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність, питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновку лікаря положенням нормативно-правовим актам, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП є абсолютно - визначеною та за своєю структурою є складною нормою права, тобто містить два або більше обов'язкових правил поведінки та закріплює однозначне правило поведінки, а саме керування транспортними засобами особами:
- в стані алкогольного сп'яніння;
- в стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
- під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314689 від 29.04.2025 поліцейським складено саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР України.
Відповідно у даному випадку, медичний огляд водія на стан алкогольного сп'яніння не проводився і у суду відсутній обов'язок з'ясувати чи дотриманий лікарем відповідний порядок огляду водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та бажав здати аналізи не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що в КНП ХОР «ОНКЛ» лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічне середовище у виді крові або сечі, крім того, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу-газоаналізатору, на що ОСОБА_1 відмовився.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що відеозаписи є неналежними доказами у справі, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи у повній мірі відображають обставини подій, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314689 від 29.04.2025.
Доводи апеляційної скарги про те, що складений протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, не є письмовим, містить неточності, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту І розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Разом з цим, поліцейською Решетько О.О., яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314689 від 29.04.2025 стосовно ОСОБА_1 , 29.04.2025 складено рапорт про усунення розбіжностей у вказаному протоколі.
Апеляційний суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № № 335/6977/22 (14-87цс24), де Суд звернув увагу, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також Велика Палата зазначила, що застосовним до розглядуваної справи є також висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 752/5417/19, про те, що факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в ДТП.
Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.
Узагальнюючи висновки у питанні визначення правової природи протоколу про адміністративне правопорушення та функції патрульних поліцейських під час його складання, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що на уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення матеріалів ДТП покладено обов'язок зафіксувати всі обставини її скоєння з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду.
Разом з тим, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 254, 255, 256, 279 КУпАП.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП обов'язкової участі захисника при складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Гуляєва І.М., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27.06.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Іса Муса огли про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2025 року - задовольнити, та поновити такий строк.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Іса Муса огли - залишити без задоволення.
Постанову судді Салтівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна