Справа № 639/2185/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/2060/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.382 КК України
10 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Новобаварського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42025222030000006 від 24.01.2025 року, -
Вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий, а саме вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 за частиною 3 статті 389 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, відповідно до статті 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 19.07.2024 за частиною 1 статті 309 КК України, остаточно призначено покарання у виді 1 рік 3 місяці обмеження волі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 382 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі частини 4 статті 70, статті 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.05.2025 та остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
До набрання вироком суду законної сили обрано стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взято його під варту в залі суду негайно.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з дня ухвалення вироку та фактичного взяття під варту - з 31.07.2025.
Згідно вироку, досудовим розслідуванням встановлено, що постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від 08.02.2023 (справа № 645/1176/22 провадження №3/645/28/23), яка набрала законної сили 21.02.2023 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Не зважаючи на це, ОСОБА_7 , діючи умисно, 17.05.2023 року о 22 годині 32 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, та поведінка яка не відповідає обстановці), керував автомобілем ЗАЗ-1102 з реєстраційним номером НОМЕР_1 та рухався по пл. Павлівська, б. 2 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №455355 від 17.05.2023 за частиною 3 статті 130 КУпАП.
Крім того, постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11 від 17.05.2023 (справа № 553/4972/22 провадження №3/553/377/2023), яка набрала законної сили 30.05.2023 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) років.
Крім того, постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_12 від 04.12.2023 (справа № 646/2237/23 провадження №3/646/1112/2023), яка набрала законної сили 15.12.2023 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Не зважаючи на це, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 19.05.2024 року о 23 годині 00 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, що не відповідає обстановці), керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_2 та рухався по вул. Велика Панасівська, б. 83 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №900922 від 19.05.2024 частиною 1 статті 130 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 29.05.2024 року о 21 годині 38 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_3 та рухався по вул. Шевченко, б. 111 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №898058 від 29.05.2024 частиною 1 статті 130 КУпАП та ААД №898059 від 29.05.2024 частиною 5 статті 126 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 29.05.2024 року о 22 годині 15 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці), керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_3 та рухався по вул. Шевченко, б. 20 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №743109 від 29.05.2024 за частиною 1 статті 130 КУпАП та ААД №743110 від 29.05.2024 за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 26.06.2024 року о 14 годині 06 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_3 та рухався по вул. Полтавський Шлях, б. 126 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №910927 від 26.06.2024 за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Крім того, постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 01.07.2024 (справа № 953/5049/24 провадження №3/953/1716/24), яка набрала законної сили 12.07.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім того, постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 01.07.2024 (справа № 953/5047/24 провадження №3/953/1714/24), яка набрала законної сили 12.07.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім того, постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_14 від 11.07.2024 (справа № 642/2952/24 провадження №3/642/1057/24), яка набрала законної сили 23.07.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не зважаючи на це, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 27.07.2024 року о 14 годині 35 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_3 та рухався по вул. Гімназійна Набережна, б. 26А в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії АБА №103312 від 27.07.2024 частиною 2 статті 130 КУпАП та ААД №902275 від 27.07.2024 частиною 5 статті 126 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 05.08.2024 року о 12 годині 22 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), керував автомобілем Opel Vectra з реєстраційним номером НОМЕР_3 та рухався по вул. Сумська, б. 122 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №910457 від 05.08.2024 частиною 3 статті 130 КУпАП та ААД №910458 від 05.08.2024 частиною 5 статті 126 КУпАП.
Крім того, постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 12.08.2024 (справа № 953/5051/24 провадження №3/953/1717/24), яка набрала законної сили 22.08.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_13 від 12.08.2024 (справа № 953/5048/24 провадження №3/953/1715/24), яка набрала законної сили 23.08.2024.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_15 від 20.08.2024 (справа № 642/3836/24 провадження №3/642/1277/24), яка набрала законної сили 02.09.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім того, постановою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_16 від 19.09.2024 (справа № 953/7594/24 провадження №3/953/2304/24), яка набрала законної сили 30.09.2024 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 3 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Не зважаючи на це, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 26.10.2024 року о 12 годині 40 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року, з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці), керував автомобілем ВАЗ 2109 з реєстраційним номером НОМЕР_4 та рухався по проспекту Любові Малої, б. 5 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №159294 від 26.10.2024 частиною 3 статті 130 КУпАП та ЕПР1 №159305 від 26.10.2024 частиною 5 статті 126 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 18.11.2024 року о 21 годині 34 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 2109 з реєстраційним номером НОМЕР_5 та рухався по проспекту Героїв Харкова, б. 31, в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №176077 від 17.11.2024 частиною 5 статті 126 КУпАП.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, 06.12.2024 року о 22 годині 53 хвилин, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 2109 з реєстраційним номером НОМЕР_5 та рухався по вул. Полтавський Шлях, б. 155 в місті Харків, де був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №190434 від 06.12.2024 за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Прокурор, не погоджуючись із вироком суду, подав апеляційну скаргу, яку в подальшому змінив та просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
В обгрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що в мотивувальній частині вироку фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення не викладено належним чином та зазначено обставини, які встановлені органом досудового розслідування, тобто суд не послався на обставини, які ним були безпосередньо встановлені та визнані доведеними. Вказані порушення відповідно до частини 1 статті 412 КПК України, є істотними. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що при призначенні покарання суд за частиною 4 статті 70 КК України фактично не застосовано жоден із способів призначення остаточного покарання. Також прокурор вважає призначене судом першої інстанції покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, який неодноразово судимий, на нього 10 разів накладалися адміністративні стягнення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Наведені обставини, а саме подія кримінального правопорушення, тобто час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого правопорушення, у відповідності до положень статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають бути встановлені та зазначені у вироку суду.
Однак, як вбачається з вироку, при розгляді даної справи місцевий суд в повній мірі вказаних вимог закону не виконав. Суд першої інстанції, не виклавши формулювання обвинувачення визнане судом доведеним, як того вимагають положення пункту 2 частини 3 статті 374 КПК України, тобто не зазначивши встановлені саме судом першої інстанції обставини, ухвалив рішення про засудження обвинуваченого, посилаючись на встановлені обставини під час досудового розслідування. Тобто, суд при ухваленні вироку послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування, чим фактично не виконав свою процесуальну функцію та обов'язок відповідно до завдань кримінального судочинства.
Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог статей 91, 374 КПК України, і такі порушення, на думку колегії суддів, є істотними відповідно до статті 412 КПК України, так які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до пункту 3 частини 1 статі 409 КПК України, є підставами для скасування вироку. Обвинувальний вирок, у такому вигляді, без встановлення судом фактичних обставин кримінального провадження (злочину) - в будь-якому разі не може бути законним. За таких обставин, оскаржуваний вирок Новобаварського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, у зв'язку з чим він підлягає скасуванню внаслідок встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного.
Порушення судом першої інстанції вищезазначених вимог КПК України не відноситься до передбаченого в частині 1 статті 415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Разом з тим, відповідно до вимог частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК України.
Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені пунктами 2, 10 частини 1 статті 7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства. З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. В силу вимог частини 3 статті 415 КПК України, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що висновки і мотиви з яких скасовані судові рішення є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційні доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначення ОСОБА_7 остаточного покарання, є слушними.
У резолютивній частині вироку суд першої інстанції зазначив про призначення остаточного покарання на підставі частини 4 статті 70, статті 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 05.05.2025, що не узгоджується із положеннями частини 4 статті 70 КК України, які не передбачають приєднання невідбутої частини покарання. Такий спосіб призначення покарання визначений статтею 71 КК України, яка в даному випадку не може бути застосована. Разом з цим, доводи прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та 1 місяць є передчасними, враховуючи, що вирок суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
У зв'язку із наведеним, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню. Якщо суд при новому розгляді прийде висновку щодо доведеності обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_7 в тому ж обсязі, без встановлення нових обставин, які б істотно знижували суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, суд першої інстанції має врахувати доводи прокурора щодо м'якості призначеного покарання.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 382 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, з огляду на положення частини 2 статті 183 КПК України щодо випадків застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та з метою забезпечення явки обвинуваченого до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає необхідним застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк 2 місяці - до 07 лютого 2026 року, включно, поклавши на нього обов'язки відповідно до частини 5 статті 194 КПК України.
Відповідно до статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Керуючись статтями 405, 407, пунктом 6 частини 1 статті 407, пункту 3 частини 1 статті 409, частиною 1 статті 412, 415, 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Новобаварського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звільнити з-під варти негайно. Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк 2 місяці - до 07 лютого 2026 року, включно, поклавши на нього обов'язки відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, а саме: - прибувати за викликами прокурора, суду; - не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду; - повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: