Рівненський апеляційний суд
10 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 949/1146/25
Провадження № 33/4815/804/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковташа В.Д. на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 04 серпня 2025 року, -
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 04 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
З постанови суду слідує, що 11 травня 2025 року об 11 год. 15 хв. в с. Лютинськ Сарненського району Рівненської області по вул. Дорожній 7 водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія, чим порушив п. 2.1А Правил дорожнього руху.
У поданій апеляційній скарзі адвокат Ковташ В.Д. доводить, що ОСОБА_1 на час складання працівниками поліції щодо нього протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП не отримував постанови серії ЕНА № 3899419 від 20 січня 2025 року. На даний час постанова серії ЕНА № 3899419 від 20 січня 2025 року оскаржена ОСОБА_1 до суду першої інстанції, тобто, не набрала законної сили, а, відтак, дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 протоколу є незаконними.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, копію якої отримано 01 вересня 2025 року.
До початку апеляційного розгляду, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, адвокат Ковташ В.Д. подав до апеляційного суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року N 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 2.1 "а" ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП).
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 327012 від 11 травня 2025 року (а.с. 2), витягу з Інформаційного порталу «Адмінпрактика» (а.с. 6), довідки інспектора сектору адміністративної практики ОСОБА_2 (а.с. 7), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
З витягу з Інформаційного порталу «Адмінпрактика» вбачається, що 20 січня 2025 року працівниками поліції було винесено постанову серії ЕНА № 3899419 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КупАП у зв'язку з керуванням транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії (а.с. 6).
З довідки інспектора сектору адміністративної практики Олексія Остаповця слідує, що відповідно до запиту ІПНП підсистеми «Адмінпрактика», ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалося.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що екіпаж патрульної поліції після зупинки транспортного засобу BMW д.н.з. НОМЕР_1 встановив, що водієм був ОСОБА_1 . Під час перевірки документів поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що 20 січня 2025 року відносно нього було винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КупАП, на що ОСОБА_1 сказав: «Я не отримував повідомлення про штраф». Патрульні запитали у ОСОБА_1 , чи був він присутнім при складанні щодо нього постанови серії ЕНА № 3899419, на що ОСОБА_1 відповів: «Я пам'ятаю, що писали, але де повідомлення про наявність штрафу?» (відеофайл 0023, час: 05 с. - 07 хв. 58 с.).
Доводи адвоката Ковташа В.Д. про те, що ОСОБА_1 не отримував копії постанови серії ЕНА № 3899419 від 20 січня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КупАП та про оскарження вказаної постанови до суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, жодним чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами.
Апеляційний суд наголошує, що, виходячи з тверджень ОСОБА_1 , йому було відомо про складання щодо нього постанови від 20 січня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КупАП, і ОСОБА_1 , на думку суду, мав достатньо часу для її оскарження.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити апелянту строку на апеляційне оскарження.
Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 04 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Ковташа В.Д. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська