11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 568/1723/24
Провадження № 22-ц/4815/1405/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
заявник : ОСОБА_1
заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області та ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2025 року, ухвалене в складі судді Троцюк В.О., присяжних Нагорна Н.М., Німчук В.В., повний текст рішення складено 27.08.2025 року у справі №568/1723/24,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області та ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.
Заяву мотивує тим, що його сестра ОСОБА_3 хворіє на психічне захворювання та має II групу інвалідності (інвалід дитинства). Внаслідок захворювання вона не здатна до самообслуговування, не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, потребує постійного стороннього догляду.
З метою забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, необхідно визнати її недієздатним і встановити над нею опіку. Він має можливість дбати про сестру, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її догляд та лікування. При цьому, їх матір ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та також потребує стороннього догляду, а відтак не може здійснювати догляд за дочкою.
Просив суд визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном недієздатної.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування Радивилівської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задоволено частково.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 , визнано недієздатною.
У задоволенні вимог про встановлення над недієздатною ОСОБА_3 опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 - відмовлено.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , тимчасово покладено обов'язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.
Встановлено строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.
В поданих апеляційних скаргах на рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна, заявник посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним братом ОСОБА_3 , оскільки їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні соціального захисту населення Дубенської РДА та отримує допомогу на догляд за ОСОБА_3 з 01.08.2024 року по 31.01.2025 року, що підтверджується довідкою №1821 від 09.10.2024 року.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взято на облік внутрішньо переміщених осіб, та проживають разом в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до висновку №176 від 29.08.2024 року лікарської комісії медичного закладу ОСОБА_3 , 1975 року народження потребує постійного стороннього догляду, внаслідок психічного захворювання з 13.03.2006 року є інвалідом ІІ групи по життєво та потребує стороннього догляду.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №358 від 07.05.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у параноїдальної шизофренії, безперервний перебіг, стабільний дефект за змішаним типом, що досягає рівня хронічного психозу, що впливає на здатність усвідомлення значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_3 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до подання від 28 листопада 2024 року №232 5 Виконавчий комітет Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, у разі визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною призначити опікуном її брата ОСОБА_1 , тобто заявника.
Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є пенсіонером за віком.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій - п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно зі ст. 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (ч. 1 ст.67 ЦК України).
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року проаналізувавши наведені вище норми законодавства, вказав на те, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24.
З наведених обставин справи вбачається, що судовим рішення від 18.08.2025 року ОСОБА_3 , визнана недієздатною. Проте судом першої інстанції відмовлено у призначенні заявника опікуном рідної сестри, з огляду на наявність інших осіб, з якими вбачається родинний зв'язок.
В ході розгляду справи органом опіки та піклування було здійснено подання щодо призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_3 , при цьому органом опіки здійснений детальний аналіз всіх обставин і в тому числі щодо можливостей здійснення опіки іншими близькими родичами.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відмовляючи в задоволенні подання органу опіки та піклування про встановлення опіки над недієздатною особою суд першої інстанції керувався тим, що конституційний обов'язок боронити незалежність та територіальну цілісність України, має перевагу над бажанням заявника призовного віку бути опікуном недієздатної особи за обставин існування інших членів сім'ї, які можуть бути опікунами.
Колегія судів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки суд залишив поза увагою те, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування. Орган опіки та піклування має перевірити особу, яка має намір стати опікуном, на відповідність вимогам, що висуваються законом до опікунів, що й було ним зроблено, оцінка інших обставин при складанні відповідного подання не входить до його повноважень.
Водночас сам собою факт можливої мобілізації для проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення військовозобов'язаної особи опікуном над недієздатною фізичною особою.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною та призначення його опікуном не з метою забезпечення реалізації прав сестри, а з метою ухилення від мобілізації, матеріали справи не містять, такий висновок суду першої інстанції ґрунтується лише на припущеннях. При цьому, суд не обґрунтував, у зв'язку з чим у нього виникли сумніви у щирості намірів потенційного опікуна та відповідності його дій інтересам недієздатної сестри.
Посилання суду першої інстанції на існування інших членів сім'ї, які можуть бути опікунами не можна визнати обґрунтованим, оскільки мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 є особою похилого віку, має ряд хронічних захворювань і вказує про неможливість виконання нею обов'язків опікуна. Даних про інших близьких родичів недієздатної особи, які могли б виконувати обов'язки опікуна матеріали справи не містять.
Апеляційний суд вважає за доцільне зазначити, що положення цивільного законодавства передбачають обов'язкове призначення опікуна над недієздатною особою, і залишення особи, яка визнана недієздатною без призначеного опікуна призводить до унеможливлення реалізації такою особою будь-яких її прав, а отже відсутність опікуна над недієздатною особою є порушенням, перш за все, її прав, що є неприпустимим у соціальній і правовій державі, якою є Україна.
Відмова у призначенні опікуном ОСОБА_1 та тимчасове покладення обов'язків опікуна на Орган опіки та піклування не спрямовані на забезпечення реалізації прав та інтересів недієздатного ОСОБА_3 , тягне тривале врегулювання правовідносин і не захищає належним чином прав недієздатної особи, фактично залишаючи її без належної опіки.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 .
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2025 року в частині відмови у встановленні над недієздатною ОСОБА_3 опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 скасувати.
Призначити опікуном ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2025 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.