11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 559/4326/24
Провадження № 22-ц/4815/1330/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ»
розглянув в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Гольонко М.М. на додаткове рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 липня 2025 року, ухвалене в складі судді Делалової О.М., дата складання повного тексту рішення 07.07.2025 року, у справі № 559/4326/24
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 137 238,32 грн. (сто тридцять сім тисяч двісті тридцять вісім гривень тридцять дві копійки) та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Вирішено питання про судовий збір.
21.05.2025 року представник позивача адвокат Губський В.Є. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ві На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача подано договір про надання правової допомоги від 11.10.2024 року, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 року, а саме перелік робіт та їх вартість, акт про надану правову допомогу №1 від 21.05.2025р. на суму 14000,00 грн. із зазначенням видів наданих правових послуг, платіжні інструкції від 14.10.2024р. та 22.11.2024р. на суму 6000,00 грн. та 8000,00 грн. відповідно. дповідача на користь позивача витрат на професійно-правничу допомогу у розмірі 14000,00грн та витрати на експертну оцінку матеріального збитку у розмірі 4500,00 грн.
Додатковим рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертної оцінки матеріального збитку - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 090,00 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто гривень 00 копійок) та на експертну оцінку матеріального збитку у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви відмовити.
В поданій на додаткове рішення суду апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі є не обгунтованими, оскільки основне рішення є незаконним і таким що підлягає скасуванню, а відтак підлягає скасуванню і додаткове рішення.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 11.10.2024 року, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 11.10.2024 року, а саме перелік робіт та їх вартість, акт про надану правову допомогу №1 від 21.05.2025р. на суму 14000,00 грн. із зазначенням видів наданих правових послуг, платіжні інструкції від 14.10.2024р. та 22.11.2024р. на суму 6000,00 грн. та 8000,00 грн. відповідно.
Повноваження адвоката ГубськогоВ.Є. підтверджуються долученим до справи ордером на надання правничої (правової) допомоги.
Зазначені документи є належними доказами, які підтверджують наявність договірних відносин між адвокатом та позивачем, факт надання юридичних послуг.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Колегія суддів погоджується із висновком суду місцевого суду, який враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, пропорційності розміру задоволених вимог дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 12090,00 грн.
Крім того, апеляційна скарга на додаткове рішення не містить будь яких доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Гольонко М.М. залишити без задоволення.
Додаткове рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2025 року
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.