Рівненський апеляційний суд
Іменем України
04 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/9105/25
Провадження № 11-сс/4815/337/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч.5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12025181010000359,
Ухвалою слідчого судді Рівненської міської суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обрано підозрюваному ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне, громадянину України, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 28 грудня 2025 року включно.
Заборонено ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 (окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття ) в період часу з 21 год по 07 год.
Також покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі території Рівненського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; заборонити спілкування із потерпілими, свідками у кримінальному провадженні та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , працівниками ТОВ «АгроБіоніка» та ТОВ «Юга Трейдинг» щодо обставин кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_4 в апеляційній скарзі та поданих доповненнях просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із визначенням розміру застави 415 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК.
На обгрунтування цих вимог зазначив, що судом не враховано що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, розміру завданої шкоди потерпілим на загальну суму 1 281 079 грн., а тому, враховуючи тяжкість можливого покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зауважив, що саме ОСОБА_9 був організатором вчинення злочинів, здійснював підшукування складських приміщень для виготовлення незаконної продукції та за його ініціативи залучалися інші співучасники злочину, зокрема його брат ОСОБА_9 , якому також повідомлено про підозру, проте у зв'язку з тим, що неможливо встановити його місцеперебування, він був оголошено в розшук.
Також існує ризик вплив у на інших учасників цього провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_10 під час його допиту заявив, що ОСОБА_5 намагався переконати його у необхідності узгодження спільної позиції захисту у кримінальному провадженні та залученні одного і того ж захисника, послуги якого оплачував би ОСОБА_5 .
Існує і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, позаяк у судовому засіданні наведено розмову з невстановленою особою, під час якої ОСОБА_5 обговорював способи уникнення викриття його протиправної діяльності.
Також ОСОБА_5 перебуваючи під домашнім арештом зможе продовжувати свою злочинну діяльність через те, що йому відомо про способи її здійснення, він обізнаний з методами документування протиправної діяльності, знає місце отримання сировини для виготовлення фальсифікованої продукції та зможе повернутися до вчинення аналогічних злочинів. До того ж ОСОБА_5 не викриває осіб котрі здійснювали постачання йому пустих мішків із зображенням торгової марки "Суперагро" виробника ПАТ "Сумихімпром", які використовувалися у злочинній діяльності.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, міркування підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 щодо безпідставності апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За визначенням ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається з матеріалів справи, слідчий у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 01.02.2025 №12025181010000359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 27 ч.5 ст. 190 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням.
04.07.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 27 ч.5 ст. 190 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 27 ч.5 ст. 190 КК України, а саме, в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, організованою групою як організатор та виконавець, що завдало значної шкоди потерпілому та вчинене у великих розмірах.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_15 від 31.01.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_15 від 01.02.2025; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_16 від 06.02.2025; протокол огляду місця події від 31.01.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 від 06.02.2025; заява ОСОБА_17 від 09.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 від 09.07.2025; заява ОСОБА_18 про вчинення кримінального правопорушення від 10.07.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_18 від 10.07.2025; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_19 від 23.07.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_19 від 23.07.2025; висновками експерта №2417 -Е від 09.06.2025 та №3585-Е від 22.08.2025, за результатами проведення експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; висновком експерта №3590-Е від 08.09.2025 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності; протоколами допиту свідків ОСОБА_20 від 20.05.2025, ОСОБА_13 від 06.10.2025; протоколами слідчого експерименту з свідком ОСОБА_13 від 06.10.2025; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ТОВ "Агробіоніка", ТОВ "Югатрейдинг" ПАТ "СУМИХІПРОМ" та операторів мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" ПрАТ "ВФ Україна"; протоколами огляду від 09.07.2025, 10.07.2025, 23.07.2025, 03.07.2025, та інші докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині.
При цьому колегією суддів ураховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» дав визначення терміну «обґрунтована підозра», вказавши, що це означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Разом з цим слідчий суддя дійшов висновку про не доведеність прокурором існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає цей висновок слідчого судді помилковим і таким, що не грунтується на матеріалах справи
Так, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів та за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, та беручи до уваги що ОСОБА_5 був організатором вчинення злочинів та його виконавцем, за його ініціативи залучалися інші співучасники злочину, зокрема його брат ОСОБА_9 , якому також повідомлено про підозру, проте у зв'язку з тим, що неможливо встановити його місцеперебування він був оголошено в розшук, існує цілком обгрунтовуваний ризик що ОСОБА_5 також може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, у разі незастосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існує ризик тиску з боку підозрюваного на потерпілого, свідків інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни ними показань чи дачі завідомо неправдивих показань, зокрема на підозрюваного ОСОБА_10 , який під час його допиту заявив що ОСОБА_5 намагався переконати його у необхідності узгодження спільної позиції захисту у кримінальному провадженні.
Окрім того існує цілком обґрунтований ризик продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності, оскільки йому відомо про способи її здійснення, місце отримання сировини для виготовлення фальсифікованої продукції, та оскільки підозрюваний обізнаний з методами документування протиправної діяльності тому він може повернутися до вчинення аналогічних злочинів а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також прокурором в судовому засіданні було надано роздруківку витягу з протоколу про проведення негласних слідчих розшукових дій де зафіксовано розмови ОСОБА_5 з іншими особами, з яких вбачається що підозрюваний ОСОБА_5 обговорював способи уникнення викриття його протиправної діяльності з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Судом при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховано особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, є фізичною особою підприємцем та будь-яких даних, які б свідчили про неможливість його перебування в місцях попереднього ув'язнення колегії суддів не надано.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тому, враховуючи сукупність вказаних обставин із урахуванням тяжкості можливого покарання за злочин, в якому на даний час підозрюється ОСОБА_5 , наявні всі підстави стверджувати, що у разі не застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, згідно приписів ч.4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК, розмір застави визначається у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також цією статтею передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Водночас, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який є фізичною особою підприємцем, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється, зокрема, кількість злочинних епізодів, кількість потерпілих яким завдана шкода, розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 1 281 079 грн, свідчить про високий рівень матеріального становища підозрюваного, а в сукупності на даному етапі дає підстави стверджувати, що застава у розмірі 415 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, хоча і перевищує розмір встановленою ст. 182 КПК, проте є достатньою та зможе гарантувати у разі внесення підозрюваним чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , - скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Рівне, громадянину України, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави - 415 (чотириста п'ятнадцять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 256 620 (один мільйон двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42257545, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA078201720355299002000083053.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки: 1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі території Рівненського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; заборонити спілкування із потерпілими, свідками у кримінальному провадженні та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , працівниками ТОВ «АгроБіоніка» та ТОВ «Юга Трейдинг» щодо обставин кримінального провадження.
Визначити строк дії ухвали до 28 грудня 2025 року включно.
Взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.
Ухвала є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3