Справа № 532/2442/24 Номер провадження 22-ц/814/2868/25Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
09 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
при секретарі Галушко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Рак Артема Сергійовича
на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2025 року, ухвалене суддею Макарчуком С.М.
у справі за позовом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
У жовтні 2024 року Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 у порядку зворотної вимоги (регресу) матеріальну шкоду в розмірі 115330,66 грн. та судовий збір у сумі 3028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням виконуючого повноваження Кобеляцького міського голови № 66 "Про призначення директором Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області Тараненко П.С." від 29.03.2023 та наказом начальника відділу освіти Кобеляцької міської ради від 29.03.2023 № 8-к/тр на підставі вказаного розпорядження відповідачку призначено на посаду директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 ім. О. Гончара" з 30.03.2023 до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану на умовах укладеного з нею строкового трудового договору (контракту).
30.03.2023 між позивачем в особі виконуючого повноваження міського голови ОСОБА_2 та відповідачкою укладений контракт, згідно з п. 1.6 якого директор опорного закладу при виконанні покладених обов'язків керується Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, рішеннями Кобеляцької міської ради, розпорядженнями Кобеляцького міського голови, наказами відділу освіти Кобеляцької міської ради, іншими нормативно-правовими актами та Статутом опорного закладу.
Натомість відповідачка в порушення законодавства про працю наказом № 24-к від 28.08.2023 незаконно звільнила з посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 з 31.08.2023 у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.11.2023, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16.04.2024, визнано неправомірним звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи опорного закладу, скасовано наказ директора ліцею № 24-к від 28.08.2023, поновлено ОСОБА_3 на посаді.
Стягнуто з опорного закладу на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2023 року по дату винесення рішення 13 листопада 2023 року в розмірі 64084,80 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
Наказом директора Кобеляцького ліцею № 2 Тараненко П.С. № 73-к від 14.11.2023 на виконання рішення Кобеляцького районного суду від 13.11.2023, ОСОБА_3 поновлено на посаді. Крім того, централізовану бухгалтерію наказом зобов'язано виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з вирахуванням негайної виплати в сумі 64084,80 грн., моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., а також судовий збір на користь держави у розмірі 2147,20 грн.
Централізована бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Кобеляцької міської ради здійснила виплату ОСОБА_3 всіх належних сум та судового збору за рахунок коштів місцевого бюджету, у зв'язку з чим бюджет Кобеляцької міської ради поніс витрати з вини відповідача на загальну суму 115330,66 грн., яка складається із:
- військового збору, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року - 336,45 грн.;
- ПДФО, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року - 4037,34 грн.;
- ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року - 4934,53 грн.;
- середній заробіток за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року - 18055,89 грн.;
- військового збору, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року - 344,46 грн.;
- ПДФО, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року - 4133,53 грн;
- ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року - 5052,10 грн.;
- середній заробіток за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року - 18486,09 грн.;
- військового збору, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за листопад-грудень 2023 року - 280,37 грн.;
- ПДФО, утриманого із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за листопад-грудень 2023 року - 3364,39 грн.;
- ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за листопад-грудень 2023 року - 4112,03 грн.;
- середній заробіток за час вимушеного прогулу за листопад-грудень 2023 року - 15046,28 грн.;
- моральна шкода на користь ОСОБА_3 - 20000,00 грн.;
- судовий збір на користь держави - 2147,20 грн.;
- юридичні послуги з представниктва та захисту прав та інтересів Кобеляцького ліцею № 2 - 15000,00 грн.
У зв'язку із зазначеним позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму завданої матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2025 року позов Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області в порядку регресу завдану матеріальну шкоду в розмірі 98 183 (дев'яносто вісім тисяч сто вісімдесят три) гривні 46 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень 80 копійок.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 , як керівник закладу освіти, яка незаконно звільнила особу з роботи несе повну матеріальну відповідальність в межах грошової суми, виплаченої ОСОБА_3 у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2023 по 13.11.2023 із урахуванням утриманого податку й інших обов'язкових платежів, які є складовою заробітної плати, та моральної шкоди.
Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Рак А.С., просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виплата коштів ОСОБА_3 здійснювалася з рахунків, розпорядником яких є відділ освіти Кобеляцької міської ради, тому Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області є неналежним позивачем у даній справі.
Окрім того, станом на день звільнення ОСОБА_3 у штатному розписі опорного закладу була відсутня посада юриста, тому всі організаційно-розпорядчі рішення приймалися за погодженням із Відділом освіти Кобеляцької міської ради.
Від Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання з'явився представник позивача, відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, до суду надіслали заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням виконуючого повноваження міського голови-секретаря міської ради Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.03.2023 № 66 "Про призначення директором Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" Тараненко П.С." призначено Тараненко П.С. директором закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" з 30 березня 2023 року до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, на умовах укладеного з нею строкового трудового договору (контракту) (а.с. 9).
Наказом начальника відділу освіти Кобеляцької міської ради ві 29 березня 2023 року № 8-к/тр "Про призначення директором опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" Поліни Тараненко" призначено Тараненко П.С. директором закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" з 30 березня 2023 року до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, на умовах укладеного з нею строкового трудового договору (контракту) (а.с. 10).
30 березня 2023 року між Кобеляцькою міською радою (засновник) та ОСОБА_1 (директор) укладений "Контракт з директором Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області"" (а.с. 11-17).
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Контракту директор здійснює керівництво Кобеляцьким ліцеєм № 2, організовує навчально-виховну, фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених Статутом та цим контрактом. Директор самостійно вирішує всі питання управління (керівництва) діяльністю навчального закладу за винятком тих, які законодавством віднесені до компетенції Засновника, відділу освіти Кобеляцької міської ради, загальних зборів (конференцій) колективу, ради закладу освіти, забезпечує виконання завдань, передбачених Статутом та цим контрактом.
Пунктом 2.4 Контракту передбачено, що директор має право видавати накази в межах своєї компетенції.
Відповідно до наказу директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" Тараненко П.С. від 28 серпня 2023 року № 24-к "Про звільнення ОСОБА_3 " відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за закінченням строкового трудового договору звільнено ОСОБА_3 , заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" 31 серпня 2023 року (а.с. 18).
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2023 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року визнано неправомірним звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області"; скасовано наказ № 24-к від 28.08.2023 про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області"; поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" з 01 вересня 2023 року; стягнуто з Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2023 року по дату винесення рішення 13 листопада 2023 року в розмірі 64 084,80 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн; стягнуто з Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (а.с. 19-37)
Наказом директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" Тараненко П.С. від 14 листопада 2023 року № 73-к "Про поновлення на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу "Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області Шарої-Махно Т.В." поновлено ОСОБА_3 на посаді з 01 вересня 2023 року (а.с. 40-41).
Цим же наказом наказано централізованій бухгалтерії відділу освіти Кобеляцької міської ради виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць та середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 64084,80 грн. за врахуванням податків та обов'язкових платежів (за виключенням негайної виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць), а також моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. після набрання законної сили рішенням Кобеляцького районного суду від 13.11.2023 по справі № 532/2125/23, виплатити на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20 грн. після набрання законної сили рішенням Кобеляцького районного суду від 13.11.2023.
Відділом освіти Кобеляцької міської ради:
- відповідно до платіжної інструкції № 826 від 28.11.2023 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 336,45 грн. військового збору, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 42);
- відповідно до платіжної інструкції № 827 від 28.11.2023 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 4037,34 грн. ПДФО, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 43);
- відповідно до платіжної інструкції № 828 від 28.11.2023 сплачено на користь ГУ ДПС у Полтавській області 4934,53 грн. ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 44);
- відповідно до платіжної інструкції № 825 від 28.11.2023 сплачено на користь ОСОБА_3 18055,89 грн. середнього заробітка за час вимушеного прогулу за вересень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 45);
- відповідно до платіжної інструкції № 327 від 04.06.2024 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 344,46 грн. військового збору, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 46);
- відповідно до платіжної інструкції № 328 від 04.06.2024 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 4133,53 грн. ПДФО, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 47);
- відповідно до платіжної інструкції № 327 від 04.06.2024 сплачено на користь ГУ ДПС у Полтавській області 5052,10 грн. ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 49);
- відповідно до платіжної інструкції № 326 від 04.06.2024 сплачено на користь ОСОБА_3 18486,09 грн. середнього заробітка за час вимушеного прогулу за жовтень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 48);
- відповідно до платіжної інструкції № 509 від 05.09.2024 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 280,37 грн. військового збору, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за листопад, грудень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 50);
- відповідно до платіжної інструкції № 510 від 05.09.2024 сплачено на користь ГУК у Полтавській області 3364,39 грн. ПДФО, утриманого із середнього заробітка за час вимушеного прогулу за листопад, грудень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 51);
- відповідно до платіжної інструкції № 511 від 05.09.2024 сплачено на користь ГУ ДПС у Полтавській області 4112,03 грн. ЄСВ, нарахованого на середній заробіток за час вимушеного прогулу за листопад, грудень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 53);
- відповідно до платіжної інструкції № 508 від 05.09.2024 сплачено на користь ОСОБА_3 15046,28 грн. середнього заробітка за час вимушеного прогулу за листопад, грудень 2023 року згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 52);
- відповідно до платіжної інструкції № 330 від 04.06.2024 сплачено на користь ОСОБА_3 20 000,00 грн. моральної шкоди згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 54);
- відповідно до платіжної інструкції № 331 від 04.06.2024 сплачено на користь ГУК у м. Києві 2147,20 грн. судового збору на користь держави згідно рішення суду 532/2125/23 від 13.11.2023 (а.с. 55);
- відповідно до платіжної інструкції № 332 від 06.06.2024 сплачено на користь Адвокатського об'єднання "Юридичний Альянс" 15000,00 грн. за послуги представництва та захисту прав та інтересів Кобеляцького ліцею № 2 в суді апеляційної інстанції (а.с. 56).
Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача виплачених ОСОБА_3 коштів за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у загальному розмірі 98183,46 грн., оскільки саме виданий відповідачем наказпризвів до незаконного звільнення ОСОБА_3 , що встановлено судовим рішенням.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
У статті 237 КЗпП України вказано, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 33 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 частини першої статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час виконання обов'язків директора Опорного закладу «Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області» видала наказ № 24-к від 28.08.2023 про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу «Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області», який в подальшому був визнаний незаконним та скасований рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2023 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року.
Отже, факт незаконного звільнення ОСОБА_3 встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, й свідчить про вину особи, яка уповноважена на звільнення працівників.
В порядку виконання вищевказаного судового рішення ОСОБА_3 поновлена на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2023 по 13.11.2023 та моральної шкоди.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 як службова особа, яка видала наказ про звільнення ОСОБА_3 , який у подальшому було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу та моральної шкоди в загальному розмірі 98183,46 грн.
Висновки про те, що службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою незаконно звільненим працівникам часу вимушеного прогулу, неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 січня 2021 року у справі № 332/832/18, від 12 липня 2023 року у справі № 663/1169/20, від 11 жовтня 2023 року у справі № 158/2727/20, від 17 липня 2024 року у справі № 439/362/22, від 09 жовтня 2024 року у справі № 394/438/22.
Доводи апеляційної скарги про те, що Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області є неналежним позивачем у даній справі колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
З наявних в матеріалах справи платіжних документів вбачається, що платником коштів на виконання судового рішення є Відділ освіти Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області.
Рішенням Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 4 від 21 червня 2024 року "Про внесення змін до Положення про Відділ освіти Кобеляцької міської ради та затвердження його в новій редакції" (а.с. 107-108).
У п. 1.1 Положення про відділ освіти Кобеляцької міської ради (далі - Положення) зазначено, що відділ освіти є структурним підрозділом Кобеляцької міської ради, який утворюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, підпорядковується Виконавчому комітету міської ради та міському голові та відповідним державним органам управління освіти з питань організації навчально-виховного процесу.
Відповідно до п. 1.5 Положення, відділ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України в Полтавському районі, печатку, власні бланки.
Разом з тим, згідно п. 2.3.16 Положення відділ фінансується за рахунок коштів бюджету Кобеляцької міської ради, які виділені на його утримання. Майно, яке знаходиться на балансі відділу є комунальною власністю Кобеляцької міської ради та перебуває в оперативному управлінні відділу.
Окрім того, рішенням Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 15 від 13 вересня 2024 року "Про ліквідацію відділу освіти Кобеляцької міської ради", припинено діяльність юридичної особи - відділу освіти Кобеляцької міської ради шляхом ліквідації.
Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу (частина четверта статті 136 КЗпП України).
Позов про покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути пред'явлений як самою юридичною особою, так і вищестоящим в порядку підлеглості органом (пункт 81 постанови Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 439/362/22).
Таким чином, вищевказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги відносно того, що Кобеляцька міська рада є неналежним позивачем у даній справі, оскільки саме за рахунок коштів місцевого бюджету було здійснено виконання судового рішення.
Посилання апелянта на те, що всі організаційно-розпорядчі рішення опорного закладу приймалися за погодженням із відділом освіти Кобеляцької міської ради не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються положеннями п. 6 розділу VІІІ «Учасники освітнього процесу» Статуту опорного закладу «Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області», згідно якого призначення на посаду заступників директора, педагогічних та інших працівників, їх звільнення, здійснюється директором закладу освіти.
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права апеляційна скарга не містить.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.
Отже, враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Рак Артема Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук