Провадження № 33/803/3092/25 Справа № 206/4761/25 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю: секретаря судового засідання Левковської А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Філіповського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Філіповського Віктора Валентиновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
У постанові суду зазначено, що 16 серпня 2025 року о 17 годині 14 хвилин в м.Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 0072. Тест № 12692, результат огляду 1.20 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, прийнятої з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу, що огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу Драгер проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Як вбачається з наявного у справі відео, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою технічного засобу, не дивлячись на те, що не керував транспортним засобом та не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння. Шість разів ОСОБА_1 дихав в трубку і технічний запис показував 0,0% після цього, інспектор поліції запропонував йому взяти іншу трубку, при цьому нову трубку інспектор в порушення вимог закону не перевірив на вміст парів алкоголю, а одразу вставив до технічного засобу та запропонував пройти огляд результатом якого був стан алкогольного сп'яніння. З огляду на порушення вимог та порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат технічного засобу Драгер є недопустимим доказом по справі.
Також суд першої інстанції залишив без уваги покази ОСОБА_1 , який повідомив, що не підписував акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та протокол про адміністративне правопорушення. Вказані покази є підтвердженням того, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, про що вказав працівникам поліції, які в супереч закону, не доставили останнього до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду.
Захисник вказує, що згідно положень ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМ України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналогічні положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП України може бути складений поліцейським лише після документування належним чином відмови особи, що керує транспортним засобом від проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Однак в адміністративному матеріалі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для визначення стану сп'яніння, де останній відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння. Натомість, місцем складання протоколу серії АБА № 120839 про адміністративне правопорушення зазначено вул. Електрична, що вказує на складання зазначеного протоколу поза межами закладу охорони здоров'я.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на сталу практику Дніпровського апеляційного суду справа № 208/4966/23 в якому встановлено, що «з дослідженого відеозапису вбачається, що в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зазначений відеозапис не є цілісним (повним), складається з окремих файлів, не є безперервним і послідовним.»
Працівники поліції у відповідності до вимог закону та Конституції України не роз'яснили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його право не погодитися з результатом та про його можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Проте одні працівники поліції, які провели огляд, передали ОСОБА_1 іншому екіпажу, який не був присутній під час огляду. При цьому в матеріалах справи немає жодного доказу на підтвердження передачі матеріалів справи від одного екіпажу до іншого, як то супровідний лист, тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення у порушення вимог чинного законодавства складався не на місці зупинки, а через півтори години по вул. Електрична, 1 біля Самарського РТЦК, куди був доставлений ОСОБА_1 .
Таким чином суд встановивши фактичні обставини справи прийшов до хибного висновку та не звернув увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення викладені не фактичні обставини справи, а надумані. Сам суд встановив та підтвердив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом о 17.14, як про це зазначено в протоколі, а знаходився біля в автомобіля, отже не міг керувати ним.
Стороною захисту встановлено, що на відеозаписах відсутній цифровий підпис, як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Таким чином надані суду відеозаписи не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України, ст. 251 КУпАП.
Вказує, що суд прийшов до хибного висновку про належність свідоцтва про повірку, який додано до газоаналізатора Драгер 6820, оскільки станом на 07 червня 2019 року «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не мав законного права та відповідного уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології в тому числі і газоаналізаторів Драгер.
Отже, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П-25-2019 від 07 червня 2018 року є недопустимим доказом по справі, що тягне за собою визнання результатів огляду від 12.11.2024 недопустимими.
Враховуючи наведене захисник просить постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Філіповського В.В., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду захисник Філіповський В.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Додатково посилався на недопустимість, як доказу, протоколу про адміністративного правопорушення, оскільки його було складено неуповноваженою особою патрульної поліції, яка безпосередньо не перебувала на місці події.
Також вважав недопустимим доказом відеозапис з бодікамер патрульних поліцейських, який не є цілісним, а складається з окремих відеозаписів, які не можуть об'єктивно відтворювати обставини події.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт поліцейського; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; акт огляду на стан сп'яніння з тестом № 12692 від 16.08.2025.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №120839 від 16.08.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 16.08.2025 о 17.14 годин в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, ОСОБА_1 керував траспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 0072. Результат огляду - 1,20 проміле, тест № 12692. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “відвозив жінку додому».
Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, також повідомлено місце та час розгляду справи, однак ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол та отримувати його копію.
Подію зафіксовано на нагрудні камери № 473895, 473804, 473046, 473329, 473883 (а.с.1).
Згідно Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода. Огляд проведений за допомогою приладу Alkotest Drager 6820, тест № 12692. Результат огляду позитивний - 1,20‰. Огляд зафіксовано на бодікамери № 473895, 473804, 473046, 473329, 473883. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав (а.с.3).
Відповідно до чеку Alkotest Drager 6820, тест № 12692, було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний - 1,20‰. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.4).
Згідно рапорту інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП, 16.08.2025 приблизно о 17.14 годині екіпажем поліції за адресою: м. Дніпро, вул. Сонячна набережна, 2, за порушення ПДР було зупинено автомобіль TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого при спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Алкотестер Драгер у встановленому законом порядку. Результат тесту позитивний - 1,20 проміле. Водія відсторонено від керування транспортним засобом згідно ст. 266 КУпАП шляхом усного зобов'язання. Складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Працівниками поліції долучено до матеріалів справи два DVD+R диска з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.1).
На першому диску наявний відеофайл «export-qajsc» із записами з нагрудних камер працівників поліції № 473804 та № 473329 від 16.08.2026.
На відеозапису зафіксовано, як працівник поліції підходить до автомобіля, що зупинився на узбіччі, з заднього пасажирського місця через вікно виглядає жінка, яка звертається до працівників поліції, мовою оригіналу: «Проверьте его, он пил с утра пиво и коньяк! Я его жена. Я ему говорила, чтобы не садился за руль пьяным! Он меня бил!»
Працівник поліції представився та звертаючись до водія, як потім буде встановлено ОСОБА_1 : «Ви розумієте причину зупинки?»
ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Да-да, я со второго ряда... не мог перестроиться, меня не пропускали...»
Працівник поліції попросив водія ОСОБА_1 надати посвідчення водія та документи на автомобіль.
На запитання працівника поліції, чи є у ОСОБА_1 в автомобілі зброя чи інші заборонені речі, останній вказав, що немає та добровільно надав для огляду свою сумку і відчинив багажник транспортного засобу.
О 17:12:20 годині працівник поліції до ОСОБА_1 : «Ви готові пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою Драгеру?»
ОСОБА_1 мовою оригіналу: «Конечно».
Працівник поліції: «Зараз мій колега принесе».
Далі на відео зафіксовано, що працівник поліції по рації повідомляє, що їм потрібна буде допомога, вони перебувають на вул. М. Малиновського біля Нового мосту.
Також зафіксовано, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат тесту позитивний - 1,20 проміле.
О 17:15:01 годині працівник поліції до ОСОБА_1 : «Норма алкоголю перевищена більше, ніж в 6 разів. Ви відсторонені від керування транспортним засобом на найближчі 24 години. Щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1 30 КУпАП.»
О 17:15:21 годині працівник поліції роз'яснив водію ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст.ст. 55,59,63 Конституції України.
Також працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що за наявною в базі даних інформацією він знаходиться у розшуку ТЦК за порушення ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та вказав, що зараз, з 17.14 годині 16.08.2025 на вул. М. Малиновського, ОСОБА_1 оголошується офіційно затриманим згідно ст.ст. 260, 263 КУпАП і буде доставлений до ініціатора розшуку. Крім того повідомив, що ОСОБА_1 не має доступу до автомобіля, зараз щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а його самого після цього доставлять до Самарського РТЦК.
ОСОБА_1 о 17:16:10 годині мовою оригіналу: «Давайте что-то решим… мне надо ее отвезти».
Працівник поліції: «Спеціальні засоби до Вас не будуть застосовані, тому поводьте себе чемно».
ОСОБА_1 о 17:20:03 годині мовою оригіналу: «Вышла такая фигня...давайте решим по-братски...»
Працівник поліції: «Потрібно було викликати таксі, а не сідати за кермо».
ОСОБА_1 о 17:20:25 годині мовою оригіналу: «Давай по-человечески, спишем все... Я еще влез с этим поворотом. Давай я отдельно... Драгер можем убрать, но не в армию. Ты меня в яму кидаешь. Там в ТЦК вообще золотые горы пойдут...».
На відео видно, що прибув інший екіпаж поліції.
Працівник поліції сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 , а останній - на пасажирське місце, та вони разом перегнали транспортний засіб за проханням ОСОБА_1 на вказану ним стоянку. Далі ОСОБА_1 забрав з автомобіля свої речі, зачинив двері і працівники поліції повезли його до Самарського РТЦК, де було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Працівник РЦК з'ясовував причини у ОСОБА_1 , чому він перебуває у розшуку.
На другому диску наявний відеофайл під назвою «export-18sri» з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 473895 та № 473046 від 16.08.2025, де зафіксовано, як працівників поліції підходить до автомобіля ОСОБА_1 , представляється, запитує у водія, чи зрозуміла йому причина зупинки його транспортного засобу та пропонує пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (інформація, аналогічна відеозапису «export-qajsc» з нагрудних камер поліцейських № 473804 та № 473329, що наведена вище).
Крім того на відео зафіксовано, як о 17:12:41 годині ОСОБА_1 власноруч, серед інших, обрав мундштук для проходження огляду за допомогою алкотестеру Драгер. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду та 17:16:05 годин зробив тестовий замір повітря, результат тесту - 0 проміле.
Далі ОСОБА_1 шість разів намагався пройти тест, але жодного разу не довів тестування до кінця - сміявся, жував гумку.
ОСОБА_1 , сміючись, мовою оригіналу: «Жвачка улетела аж...»
Працівник поліції о 17:14:21 годині: «Я ж сказав, що Вам жуйка заважає. Беріть нову трубочку. Ви жуйкою заліпили трубку».
О 17:14:28 годині ОСОБА_1 власноруч обрав новий мундштук, розкрив упаковку, працівник поліції вставив його в прилад Драгер і передав його ОСОБА_1 для проходження огляду.
О 17:14:40 годині водій ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат тестування позитивний - 1,20 проміле.
З 17:49:42 годин відеозапису зафіксовано складання працівниками поліції адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , а після цього з 18:31:44 години- ознайомлення останнього зі складеними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також слід зауважити, що фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, а сам відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.
Доводи захисника про те, що відеозапис є недопустимим доказом через те, що він не є цілісним (повним) та складається з окремих файлів, не є безперервним і послідовним, на переконання апеляційного суду не заслуговує на увагу, оскільки інформація, наявна двох вказаних вище файлах містить у собі запис з чотирьох нагрудних камер працівників поліції № 473804, 473329, 473895, 473046, який фізично не може бути безперервним. Водночас сукупність записів з різних камер поліцейських, на яких зафіксовано весь процес спілкування останніх з водієм ОСОБА_1 з моменту зупинки транспортного засобу і до моменту ознайомлення водія зі складеними щодо нього адміністративних матеріалів, є послідовим та у повній мірі дозволяє всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому посилання апелянта з цього приводу на сталу практику Дніпровського апеляційного суду, яка на його думку, висловлена в єдиному судовому рішенні у справі №208/4966/23, є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення місцевих чи апеляційних судів, зокрема й те, на яке посилається апелянт, не створює правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.
Одночасно суд відхиляє твердження захисника про те, що відсутність електронного цифрового підпису на файлах відеофіксації огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння тягне за собою недопустимість цього доказу. Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом (відображенням) електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом.
Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Як убачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 та його дружина, яка перебувала у цей час на задньому пасажирському сидінні зупиненого транспортного засобу, не тільки не оспорювали факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а і підтвердили цей факт - ОСОБА_1 на запитання працівника поліції чи зрозуміла йому причина зупинки автомобіля вказав, що причина зупинки йому зрозуміла - він порушив правила дорожнього руху під час здійснення повороту з другої смуги руху. При цьому ОСОБА_1 вказав, що його не пропускали інші водії, тому він порушив правила дорожнього руху, а також повідомив, що везе дружину до лікарні. Дружина ОСОБА_1 у свою чергу зазначила, що попереджала чоловіка не сідати за кермо у нетверезому стані та просила працівників поліції перевірити його з цього приводу. Жодних зауважень про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про безпідставність вимог працівників поліції щодо проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп'яніння, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначала.
Щодо апеляційних доводів захисника про порушення працівниками поліції процедури огляду водія на встановлення стану алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку “Драгер» до початку проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора “Драгер» працівником поліції було роз'яснення водію порядок застосування газоаналізатора, проведено перевірку чистоти приладу. Результат перевірки склав 0,00‰, тобто будь-яких несправностей приладу зафіксовано не було.
Після того, як водій ОСОБА_1 шість разів невдало проходив тестування, в результаті чого жуйкою, яка була у нього у роті, заліпив мундштук, у зв'язку з чим працівник поліції запропонував останньому обрати інший мундштук. На відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 власноруч обрав іншу трубочку, розпакував її, а поліцейський вставив її у прилад Драгер, та ОСОБА_1 пройшов тестування, результат позитивний - 1,20 проміле.
При цьому посилання захисника на те, що інспектор поліції новий мундштук не перевірив на вміст парів алкоголю, а одразу вставив до технічного засобу та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд, апеляційний суд відкидає. Як убачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, останній о 17:13:05 годині зробив тестовий замір повітря для перевірки коректної роботи приладу Алкотестер Драгер, результат тесту - 0 проміле. Після того, як водій ОСОБА_1 заліпив жуйкою перший мундштук, саме він, за пропозицією інспектора поліції, обрав новий запакований мундштук, розпечатав його, а поліцейський вставив у прилад і ОСОБА_1 пройшов огляд, результат якого був позитивний - 1,20 проміле. Останній погодився з таким результатом, власноручно підписав роздруківку з алкотестеру Драгер (а.с.4), жодних заперечень з цього приводу не наводив. Відсутність підпису ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є підтвердженням незгоди водія з результатами проведеного огляду.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що інспектором поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, є неспроможними, оскільки положення ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 1 Інструкції № 1452/735, не зобов'язують працівників поліції пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у випадку, якщо особа згодна з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Разом з тим, як вже зазначалось, незгоди з продемонстрованим йому результатом проведеного огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не висловлював, чек-роздруківку з результати проведеного огляду за допомогою алкотесту Драгер підписав без жодних зауважень.
На підставі наведеного, відповідно до вимог закону, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Отже порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп'яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було.
Ствердження апелянта про те, що після проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції повинні були направити ОСОБА_1 для проведення огляду до медичного закладу і лише там, після відмови водія у проходженні огляду у медичному закладі, складати протокол про адміністративне правопорушення, є власним хибним тлумаченням вимог закону. Тому посилання адвоката на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 16.08.2025 було складено поза межами медичного закладу охорони здоров'я, а по вул. Електричній, 1, біля Самарського РТЦК, куди був доставлений ОСОБА_1 , як на підставу для визнання його недопустимим доказом, є безпідставними.
Не ґрунтуються на вимогах закону і апеляційні доводи сторони захисту про те, що у порушення вимог закону та Конституції України не було роз'яснено ОСОБА_1 його право пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до відеозапису з нагрудних камер поліцейських, о 17:15:21 годині ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 268 КУпАП, ст.ст. 55,56, 59 Конституції України.
Згідно ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту Драгер, жодним чином не оспорюючи їх, у працівників поліції не було підстав для пропозиції проведення медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я. Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року, чим було порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а оспорює належність на допустимість доказів вчиненого правопорушення.
Доводи апелянта про те, що станом на 07.06.2019 «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не мав законного права на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології в тому числі і газоаналізаторів Драгер, тому свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П-25-2019 від 07.06.2018, а також результати проведення огляду ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотесту Драгер є недопустимими доказами, на переконання апеляційного суду, не заслуговують на увагу.
Як убачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не пред'являв вимогу про надання йому для ознайомлення свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чи сертифіката калібрування алкотеста “Драгер». Не надано доказів і того, що сторона захисту зверталась з відповідним клопотанням до органу поліції і після події.
Апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що використання медичних виробів - «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в пункті 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Відповідно до сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014 виданий 01 вересня 2014 року (серія А № 007292) виданий фірмі Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alkotest …, Interlock XT», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером Н788-14. Газоаналізатори Alkotest…, Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки - 1 рік.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Як убачається з чеку, виданого за результатом огляду водія ОСОБА_1 проведеного за допомогою Alkotest Drager 6820, останнє калібрування приладу за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, проводилось 03.04.2025, тобто в межах міжповірочного інтервалу.
Отже підстав недовіряти результату огляду ОСОБА_1 , проведеного 16.08.2025 за допомогою Алкотесту Драгер 6820 прилад ARHK-0072, тест № 12692, апеляційний суд не убачає. А посилання адвоката в апеляційній скарзі на те, що «суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про належність свідоцтва про повірку, який додано до газоаналізатора Драгер 6820, який відповідно до свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № П-25-2019 від 07.06.2028, яке було видане ДП Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - є неспроможним. Відповідно до постанови Самарського районного суду міста Дніпра від 03.11.2025 щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції жодних висновків про належність свідоцтва на повірку газоаналізатора Драгер 6820 не наводив, оскільки таке свідоцтво не було долучено до матеріалів провадження ні працівниками поліції, ні стороною захисту.
В матеріалах справи (а.с.17) наявна копія свідоцтва про уповноваження на проведення перевірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовується у сфері законодавчо регульованої метрології № П-25-2019 терміном дії від 07.06.2019 до 07.06.2024, виданого ДП «Київоблстандартметрологія», долучена адвокатом Філіповським В.В. під час розгляду справи судом першої інстанції. В той же час відомостей про те, що копія свідоцтва № П-25-2019 має відношення до приладу Алкотест Драгер 6820, прилад ARHK-0072, матеріали справи не містять.
Не впливають на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і апеляційні доводи про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення викладені надумані обставини, оскільки суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом о 17.14 годині, як про це вказано у протоколі, а знаходився біля автомобіля.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 120839 від 16.08.2025, 16.08.2025 о 17.14 годині в м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 2, ОСОБА_1 керував траспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager, результат огляду - 1,20 проміле. тест № 12692. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Будь-яких суперечностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП. Апеляційні доводи про те, що ОСОБА_1 16.08.2025 саме о 17.14 годині не керував транспортним засобом не спростовують встановлених судом обставин та не є підставою для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки відповідно до ст.252 КУпАП докази по справі підлягають оцінці на підставі всебічного і повного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Дійсно, відповідно до рапорту працівника поліції автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено 16.08.2025 приблизно о 17.14 годині (а.с.5). Відеозапис з нагрудних камер поліцейських розпочинається з 17:08:45 годин 16.08.2025, коли останні підходять до автомобіля TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_1 , який вже зупинився на вимогу на узбіччі (а.с.6). Відповідно до чеку Alkotest Drager 6820, тест № 12692, огляд водія ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння було проведено 16.08.2025 о 17.14 годині (а.с.4). Враховуючи, що ОСОБА_1 інкриміновано керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, різниця часу в декілька хвилин між керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом та встановленим фактом його перебування у стані алкогольного сп'яніння (фактичним проведення огляду о 17.14 годині 16.08.2025 за допомогою алкотестру Драгер), зазначення працівником поліції у протоколі часу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - саме 17.14 годин не спростовує висновків суду про доведеність вини останнього не є підставою для визнання усіх доказів неналежними та скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Щодо доводів апелянта про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв'язку із не роз'ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 120839, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, однак остання відмовилась від підпису у протоколі, жодних зауважень, клопотань, зокрема і щодо нероз'яснення йому процесуальних прав, не заявляв. Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом, зокрема і подання апеляційної скарги та надання їй можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, визначені ст.268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.
За таких обставин, відсутність даних про роз'яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Є безпідставними і твердження захисника про те, що протокол був складений за відсутності свідків, потерпілої особи та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозаписом з нагрудних камер поліцейських підтверджено, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , у тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, були складені у присутності останнього (а.с.6). Враховуючи, що згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, в даному випадку огляд водія ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння фіксувався на бодікамери працівників поліції, тож у них не було підстав для запрошення свідків, що цілком узгоджується з приписами зазначеної норми закону. Наявність потерпілої особи адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП взагалі не передбачає.
Не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом і факт того, чи проводив особисто огляд водія ОСОБА_1 інспектор поліції Шевцов А.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено одним екіпажем поліції, потім на прохання поліцейського, прибув ще один екіпаж. Таким чином огляд ОСОБА_1 , на визначення стану алкогольного сп'яніння було проведено у присутності п'ятьох працівників поліції, що зафіксовано на їх нагрудні камери №473893,473804, 473046, 473329, 473883. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено одним із працівників поліції - поліцейським взводу №1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП рядовим поліції Шевцовим А.В. о 18.07 годині 16.08.2025 в м. Дніпрі, Самарський району, вул. Електрична, 1а - біля приміщення Самарського РТЦК, куди було доставлено ОСОБА_1 (а.с.1). Таким чином протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ані ОСОБА_1 , ані його захисник Філіповський В.В. не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції.
Щодо заявлених стороною захисту під час апеляційного розгляду клопотань про виклик та допит у якості свідка патрульного поліцейського ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а також щодо необхідності витребування з УПП в Дніпропетровській області доказів - оригіналу відеозапису від 16.08.2025, на якому зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, то суд апеляційної інстанції визнав їх безпідставними з огляду на те, що сторона захисту, яка безпосередньо приймала участь у розгляді справи в суді першої інстанції та як свідчать матеріали справи, не була позбавлена можливості заявити ці клопотання, але своїм процесуальним правом не скористалася.
При цьому клопотання захисника про визнання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП недопустимим доказом на підставі ст.87 КПК України не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Аналогія закону - це спосіб подолання прогалин у праві, коли відсутня конкретна норма для регулювання певних суспільних відносин, але є інша норма, яка регулює подібні відносини. Іншими словами, якщо конкретна ситуація не врегульована законом, але є схожа, то застосовується закон, що регулює цю схожу ситуацію.
Натомість положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому слід зауважити, що в контексті наведених законодавчих норм, винесення судом під час судового розгляду окремого процесуального документу про визнання того чи іншого доказу недопустимим, як того вимагає сторона захисту у вищезгаданому клопотанні, діючими положеннями КУпАП не передбачено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Філіповського В.В. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Філіповського Віктора Валентиновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 03 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО