печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36264/25-к
01 серпня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 відділу Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань поліції, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
Вступ
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням розміру застави в сумі 999 240,00 грн.
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.07.2025 о 07:03 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статей 208, 615 КПК України.
31.07.2025 о 12:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні умисних протиправних дій, що полягали в проханні службовою особою надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 роль останнього, обставини та індивідуальні особливості підозрюваного, орган досудового розслідування доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, а саме 999 240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, що дорівнює 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , оголосив письмові заперечення проти задоволення клопотання, в яких посилається на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, не доведеність у клопотанні неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Також адвокат посилався на необґрунтованість та надмірність суми альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Просив врахувати особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків (одружений, має двох сина утриманні, один із яких перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду), наявності матері, яка має другу группу інвалідності, його процесуальну поведінку під час та після отримання підозри, позитивну характеристику з місця роботи, нагороди. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Обставини справи
З матеріалів справи вбачається, щоГоловним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.07.2025 о 07:03 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статей 208, 615 КПК України.
31.07.2025 о 12:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З повідомлення про підозру вбачається, що в період з січня 2025 року по липень 2025 року заступник начальника 2 відділу УСР в Херсонській області ДСР Національної поліції України ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 2 відділу УСР в Херсонські області ДСР НПУ ОСОБА_5 та оперуповноваженим 2 відділу УСР в Херсонські області ДСР НПУ ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час працівникам правоохоронного органу, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх правові наслідки, знехтували вимогами чинного законодавства з метою особистого незаконного збагачення, розробили та втілили у життя злочинну схему з одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим підозрюються у тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні.
Під час здійснення заходів, спрямованих на встановлення осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 09.06.2025, заступнику начальника 2 відділу УСР в Херсонські області ДСР НПУ ОСОБА_7 , старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах 2 відділу УСР в Херсонські області ДСР НПУ ОСОБА_5 та оперуповноваженому 2 відділу УСР в Херсонські області ДСР НПУ ОСОБА_8 та іншим невстановленим на даний час працівникам правоохоронного органу достеменно стало відомо, що на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює діяльність, пов'язану із незаконним вирощуванням наркотичних речовин.
У цей час у ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час працівників правоохоронного органу, виник спільний злочинний умисел спрямований на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди за не виявлення наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу та не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
Відповідно до наявного умислу, перед проведення обшуку за місцем вирощування наркотичного засобу, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повинні були продемонструвати ОСОБА_9 наявність у них доказів його протиправної діяльності та висунути вимогу останньому про необхідність надання ним неправомірної вигоди за непритягнення його до встановленої законом відповідальності.
На виконання спільного злочинного умислу, діючи на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2025 (справа №487/4762/25) 17.07.2025 приблизно о 07 год. 24 хв. співробітники УСР в Херсонській області ДСР НПУ ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , разом із слідчим СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 , прибули за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , для проведення обшуку його домоволодіння.
Під час проведення обшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими працівниками правоохоронного органу, з метою схиляння ОСОБА_9 до надання неправомріної вигоди, на мобільному телефоні ОСОБА_8 продемонстрували йому відеозапис, на якому зафіксовано як ОСОБА_9 здійснював полив рослин вилучених з обігу за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому вказані особи повідомили, що питання уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вказані дії вирішується з ними, на місці.
Продовжуючи реалізацію наявного спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими працівниками правоохоронного органу, в цей же день 17.07.2025 приблизно о 08 год. 33 хв. співробітники УСР в Херсонській області ДСР НПУ ОСОБА_5 та ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 для проведення обшуку, прибули за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому, з метою досягнення спільного із ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час працівниками правоохоронного органу злочинного умислу, направленого на протиправне збагачення, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів перед початком проведення обшуку, висунули ОСОБА_9 вимогу про необхідність надання їм неправомірної вигоди у розмірі 4500 доларів США за невиявлення в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу та не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
Усвідомлюючи те, що в разі ненадання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 неправомірної вигоди у визначеній ним сумі, він не зможе уникнути негативних для себе наслідків, ОСОБА_9 вимушений був погодитись на вимогу останніх щодо надання ним неправомріної вигоди, про що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_7 .
У цей же день, 17.07.2025 приблизно 09 год. 00 хв. ОСОБА_11 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 прибули до перехрестя вулиць Чорноморська та Севастопольска у м. Херсоні, де під час особистої зустрічі ОСОБА_7 додатково повідомив ОСОБА_9 про необхідність надання неправомірної вигоди, а також роз'яснив подальший порядок проведення слідчих дій, у разі її надання, який полягав у тому, що під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 слідчим не будуть вилучені жодні речі, а ОСОБА_9 не буде притягнуто до кримінальної відповідальності.
Отримавши остаточну згоду від ОСОБА_9 на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі «Citroen Berlingo» VIN код НОМЕР_1 приїхали до адреси: АДРЕСА_5 , що знаходиться поряд із фактичним місцем мешкання ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_7 наказав останньому принести їм грошові кошти, які він має надати в якості неправомірної вигоди.
Забравши зі свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 грошові кошти сумі 4500 доларів США ОСОБА_9 повернувся до автомобіля «Citroen Berlingo» VIN код НОМЕР_1 , де його чекали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після чого всі втрьох проїхали за адресою: м. Херсон, вул. Севастопольська, буд. 59.
Перебуваючи у салоні автомобіля «Citroen Berlingo» VIN код НОМЕР_1 біля буд. 59 по вул. Севастопольська у м. Херсон, ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_8 наказав ОСОБА_9 залишити грошові кошти в сумі ІНФОРМАЦІЯ_3, що лежав на задньому сидінні вказаного автомобіля.
На виконання протиправної вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 залишив грошові кошти в сумі ІНФОРМАЦІЯ_3, що лежав на задньому сидінні вказаного автомобіля.
Таким чином, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими працівниками правоохоронного органу, реалізуючи злочинний план, спрямований на одержання неправомірної вигоди групою осіб, перебуваючи у салоні автомобіля «Citroen Berlingo» біля буд. 59 по вул. Севастопольська у м. Херсон, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану їм владу та службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, одержав для себе та третіх осіб від ОСОБА_9 неправомірну у сумі 4500 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на 17.07.2025 становило 188 158 (сто вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 05 коп., за не виявлення в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу та не ініціювання питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
Після чого, у невстановленій в ході досудового розслідування дату та місці, ОСОБА_7 розподілив частину здобутих грошових коштів між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час працівниками Національної поліції України.
Щодо обґрунтованості підозри
Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:
-матеріалами УСБУ в Херсонській області в порядку ст. 214 КПК України від 09.10.2024;
-матеріалами УСБУ в Херсонській області щодо виконання доручення від 21.10.2024;
-матеріалами УСБУ в Херсонській області щодо виконання доручення від 11.07.2024;
-Протоколом НСРД від 17.07.2025 відносно ОСОБА_7 ;
-Протоколом НСРД від 17.07.2025 відносно ОСОБА_8 ;
-Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.07.2025;
-Протоколом огляду та вилучення грошових коштів від 17.07.2025;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.07.2025;
-Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2025 щодо проведення обшуків у ОСОБА_9 ;
-Іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.
Перелічені матеріали досудового розслідування підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини щодо вчинення ОСОБА_5 умисних дій, вчинених шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що спричинили особливо тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_5 .
Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.
Крім того, наявність у кримінальному провадженні суспільного інтересу виправдовує більш суворе втручання в права людини та їх обмеження при вирішення питання при застосування запобіжного заходу (за наявності інших передбачених законом підстав). Сучасні реалії України, а саме ведення повномасштабної збройної агресії рф проти України, зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів, вчинених у сфері правоохоронних органів.
Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
ОСОБА_5 обіймає посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 відділу Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, тобто органу державної влади, юрисдикція якого поширюється на територію Херсонської області, отже наявні тісні професійні та соціальні зв'язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вищевказані обставини є передумовами та можливістю для втечі ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органі досудового розслідування та суду.
(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 , маючи свободу дій та злочинні зв'язки з іншими співучасниками, може повідомляти їм відомості, які стали їй відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості. Крім того, ОСОБА_5 може знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що може створювати перешкоди для подальшого викриття фактів його злочинної діяльності, а також встановлення інших членів злочинної групи, повну кількість членів якої ще не встановлено, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності.
На переконання слідчого судді, наведене вказує про те, що на даний час ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які не віднайдені органом досудового розслідування та які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, є обґрунтованим.
(ІІІ) ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.
Інкримінований злочин ОСОБА_5 вчинений ним за попередньою змовою групою осіб, в тому числі із невстановленими на цей час іншими працівниками Національної поліції України, в якій він виконував активні дії, у зв'язку з чим він може координувати дії та показання інших підозрюваних та невстановлених на цей час працівників Національної поліції України або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки, в тому числі на ОСОБА_9 , співробітників СУ ГУНП в Херсонській області та Херсонської обласної прокуратури.
При цьому, у ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати про наявність можливої координації та взаємозв'язків між підозрюваними, при цьому вони можуть розробляти та узгоджувати спільні заходи щодо здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.
(ІV) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що у випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Отже є підстави вважати, що ОСОБА_5 в силу виконання своїх службових обов'язків маючи широке коло знайомств, авторитет та вплив серед працівників правоохоронних органів, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої професійні знання, досвід, особисті та ділові зв'язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_5 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, доведеність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його зв'язки у правоохоронних органах.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік, стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, вчинення заходів, спрямованих на переховування, в умовах воєнного стану.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Щодо розміру застави
Сторона обвинувачення просила визначити заставу в розмірі 999 240,00 грн, обґрунтовуючи такий розмір розміром предмету посягання кримінального правопорушення.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).
Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв'язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м'якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (ч. 1 ст. 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (ч. 5 ст. 182 КПК).
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Слідчий суддя вважає, що у цій справі наявний виключний випадок, однак альтернативна застава має бути визначена в межах 232 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 702 496,00 грн.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 26.09.2025 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 232 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 702 496 (сімсот дві тисячі чотириста дев'яносто шість) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками;
- здати на зберігання в органи міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний тест ухвали оголошено о 08 год. 15 хв. 06.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_12