Справа №127/37430/25
Провадження №2/127/8777/25
11 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мишковська Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,
28.11.2025 ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мишковська Т. М., звернулась до суду через систему "Електронний суд" з вище зазначеною позовною заявою.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 28.11.2025 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 01.12.2025.
Дослідивши подану позовну заяву та документи, додані до неї, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з своєю матір'ю, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , та встановити факт, постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з своєю матір'ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що у порядку окремого провадження (Розділ IV ЦПК України) розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, факт, про встановлення якого просить позивач, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, якщо існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, але з позовної заяви такий спір не вбачається.
Позивач вказує в позовній заяві, що встановлення вказаного факту в позовному провадженні обумовлено тим, що наявній інший спадкоємець, яка оформила свої спадкові права на 1/2 квартири, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме ОСОБА_2 , яку і обрано відповідачем по справі.
Однак, наявність іншого спадкоємця, який оформив спадщину, не свідчить про спір між сторонами.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Ч. 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд зазначає, що з позовної заяви вбачається, що встановлення фактів постійного проживання, має юридичне значення, бо від цього залежить визнання та оформлення права позивача на спадщину. Підтвердження цих фактів є передумовою захисту прав позивача.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Верховний Суд в своїх постановах неодноразово звертав увагу, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення.
На думку суду, встановлення фактів постійного проживання є питаннями доведення обставин, що входять до предмета доказування в цій справі, пред'явлення окремої позовної вимоги про це не є необхідним. Іншу вимогу в позовній заяві представник позивача не зазначає, а отже не вказує спосіб захисту, який реально забезпечить захист спадкових прав позивача.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та за необхідності інших юридичних фактів.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц, від 14.04.2021 у справі № 205/2102/19-ц, від 28.04.2021 у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15.11.2021 у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03.08.2022 у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
Позивачу необхідно визначити в позовній заяві наявний між сторонами спір про право та відповідний спосіб захисту її порушених прав.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишити без руху та надати позивачеві строк сім днів з дня отримання нею ухвали суду для усунення недоліків, визначених в її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення нею недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати представнику позивача на електронну адресу, вказану в позовній заяві, та до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА