Іменем України
"11" грудня 2025 р. Справа153/1756/25
Провадження1-кс/153/372/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань клопотання прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020170000233 від 26.08.2025 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України,
Прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020170000233 від 26.08.2025 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України. Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 , близько 11.10 год., проходячи вулицею Свободи в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, побачив, як малознайома йому ОСОБА_6 вийшла з території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та пішла в напрямку центру міста. При цьому у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вчинення крадіжки будь-якого майна із житлового будинку, що знаходиться на території вказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який востаннє продовжено Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025 з 07.08.2025 на 90 діб, діючи умисно, з корисливих мотивів, проник через паркан на територію домоволодіння ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_4 , перебуваючи біля входу у житловий будинок з прикладанням фізичної сили, смикнув кілька разів за ручку вхідних дверей, внаслідок чого пошкодив внутрішні засуви, відчинив двері, через які зайшов до будинку. Знаходячись в будинку, ОСОБА_4 знайшов в одній із кімнат на стільці грошові кошти в сумі 2400 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 26.08.2025 становило 99432 грн. та викрав кошти. Після цього, ОСОБА_4 із викраденими грошима місце злочину покинув та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 99432 грн. Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи близько 16:00 години 14.09.2025 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , належному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являлася особою похилого віку та одиноко проживала за тією ж адресою, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, вирішив заволодіти грошовими коштами останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном - грошовими коштами, ОСОБА_4 , зайшовши до будинку за згаданою адресою, розпочав із ОСОБА_7 розмову з приводу надання йому грошових коштів, і коли остання відмовила, вирішив заволодіти її грошовими коштами у протиправний спосіб, шляхом здійснення на неї нападу із спричиненням тілесних ушкоджень. З цією метою ОСОБА_4 , діючи умисно, взяв до рук дерев'яний табурет, що знаходився у кімнаті будинку, та неодноразово наніс ОСОБА_7 удари по голові, в результаті чого заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: вдавленого перелому скроневої кістки справа, субарахноїдального крововиливу в лівій півкулі головного мозку, субдуральної гематоми зліва, набряку головного мозку; крововиливу в м'які тканини голови; рани в тім'яно-скроневій ділянці справа; синця в ділянці лівого ока з переходом на ліву щоку; садна в ділянці правої щоки; саден в ділянці верхньої губи, бороди та підборіддя, які згідно висновку експерта по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя на момент їх виникнення, після чого остання впала на підлогу будинку. Знерухомивши у такий спосіб ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_4 відшукав та заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 12000 грн. Після цього ОСОБА_4 покинув місце події та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_7 .
16.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
17.09.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який надалі було продовжено до 16.12.2025.
Відносно ОСОБА_4 до суду скеровано обвинувальний акт, на даний час підготовче судове засідання не призначено.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні одного умисного тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років та двох умисних особливо тяжких злочинів, а саме: проти власності, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, який карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна; та проти життя та здоров'я особи, а саме: передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, який карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, офіційних доходів не має, що може спонукати до вчинення нових корисливих злочинів з метою отримання засобів для існування, не має міцних соціальних зв'язків, з 11.06.2009 по 11.06.2009 відбував покарання у виді позбавлення волі у Літинській виправній колонії (№123) за вчинення злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185, ст.304 КК України. Свідками у кримінальному провадженні є особи, які знайомі з ОСОБА_4 та йому відомі їх місця проживання. Враховуючи насильницький характер інкримінованого ОСОБА_4 діяння, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 з місця злочину зник, постійного місця проживання не має, що свідчить про можливість ОСОБА_4 переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а тому є доцільним застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На даний час, заявлені ризики за час утримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились та наведені обставини не змінились. У зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою.
Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватися від суду, необхідно продовжити йому строк тримання під вартою на строк 60 днів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.09.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком строком на 60 днів, який продовжено відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.11.2025 в межах досудового розслідування до 16.12.2025.
Частиною шостою статті 199 КПК України передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На даний час відносно ОСОБА_4 до суду скеровано обвинувальний акт, однак підготовче судове засідання ще не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає 16 грудня 2025 року, а відтак розгляд даного клопотання віднесено до повноважень слідчого судді.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ч.ч.1-4 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього, також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, офіційних доходів не має, що може спонукати до вчинення нових корисливих злочинів з метою отримання засобів для існування, не має міцних соціальних зв'язків, з 11.06.2009 по 11.06.2009 відбував покарання у виді позбавлення волі у Літинській виправній колонії (№123) за вчинення злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185, ст.304 КК України.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи ступінь тяжкості вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, суворість передбаченого законом покарання, особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя дійшов висновку, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені ст.177 КПК України, наявність яких була встановлена при застосуванні запобіжного заходу та при вирішенні питання про доцільність продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати ризики, зокрема:
- ризик переховування від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 з місця злочину зник, постійного місця проживання не має, а також усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти власності, передбачений ч.3 ст.185 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та два умисні особливо тяжкі злочини: проти власності, за який санкцією ч.4 ст.187 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна; та проти життя та здоров'я особи, за який санкцією п.6 ч.2 ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна;
- ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженню, шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу, вимагати дачу від них неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, так як ОСОБА_4 особисто з ними знайомий, йому відомі їх місця проживання, а також враховуючи насильницький характер інкримінованого йому діяння;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 , оскільки він офіційно не працевлаштований, офіційних доходів не має, що може спонукати до вчинення нових корисливих злочинів з метою отримання засобів для існування.
Отже, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
На даний час, заявлені ризики за час утримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились та наведені обставини не змінились.
В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також слідчим суддею враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-196, 199, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обраного відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.09.2025 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 07 лютого 2026 року включно.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 діє до 07 лютого 2026 року.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1