Справа № 755/15127/25
"11" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
04 серпня 2025 року ПрАТ «СК «Граве Україна» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, відповідно до позовних вимог просило суд: стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 9 855,00 грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати які пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 028,00 грн.. та надання професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн..
Обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду позивач посилається на наступне, що відповідач є винним у ДТП, яка мала місце 08 жовтня 2021 року у АДРЕСА_1 . На момент вчинення ДТП між власником транспортного засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_1 та ПрАТ «СК «Граве Україна» було укладено Договір обов'язково страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АР/5334148. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП. 15 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулась до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до платіжного доручення від 24 листопада 2021 року позивач перерахував на рахунок СТО розмір страхового відшкодування у розмірі 9 855,00 грн. Оскільки відповідач самовільно залишив місце пригоди, позивач набув права регресної вимоги до відповідача.
14 серпня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст.274 ЦПК України.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмовідокази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що на підставі постанови Дарницького районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст..ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави. (а. с. 19)
Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «08 жовтня 2021 року о 10 год. 53 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Фольцваген" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Б. Гмирі у м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем "БМВ" д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 10.1, 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 08 жовня 2021 року о 10 год. 53 хв., ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10(а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП».
Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2021 року, між ПрАТ СК «Граве Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АК/5334148, строк дії якого з 28 05 2021 року до 27 травня 2022 року. Об'єктом страхування відповідно до даного договору є транспортний засіб - автомобіль «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_3 . (а. с. 12)
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Граве Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08 жовтня 2021 року з вини водія ОСОБА_1 ..
Також 15 листопада 2021 року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «Граве Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_2 яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08 жовтня 2021 року з вини водія ОСОБА_1 ..
Відповідно до п. 34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
15 листопада 2021 року ПрАТ «СК «Граве Україна» складено страховий акт № 10.90056346.1/27KOS, яким встановлено, що сума матеріального збитку з урахуванням зносу, завданого власнику автомобіля «БМВ», номерний знак НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 855,00 грн. (а.с. 25)
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
24 листопада 2021 року ПрАТ «СК «Граве Україна» було перераховано страхове відшкодування за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу в розмірі 9 855,00 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 1124109260. (а.с. 25 зв)
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно положень п.38.1.1 (в) ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі.
За таких обставин, суд вважає, що ПрАТ «СК «Граве Україна» правомірно пред'явлено вимоги до ОСОБА_1 , як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08 жовтня 2021 року, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 9 855,00 грн., внаслідок пошкодження транспортного засобу - автомобіля «БМВ», номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди є обгрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп., що підтверджується залученим до справи оригіналом платіжного доручення про їх оплату позивачем при звернені з позовом до суду, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи Договір про надання правової (правничої) допомоги № 27 від 22 липня 2024 року, детальний опис робіт (надання послуг) а всього на суму 5 000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову, суд вважає доведеним, правомірним та співмірним відшкодування відповідачем на користь позивача суми витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн., надання та оплата якої підтверджена Договором та платіжним документом про оплату правничої допомоги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 514, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, п. 38.2.1 ст. 38, п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274, Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 9 855 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн та 5 000,00 грн витрат з надання правової допомоги, а всього 8 028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, код ЄДРПОУ 19243047);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Суддя -