Справа № 755/23304/25
Провадження №: 3/755/7564/25
"10" грудня 2025 р. м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
19.11.2025 року о 21:00 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», н/з НОМЕР_2 , у м. Києві по вул. Березняківська, 26, не стежив за дорожньою обстановкою та не зміг зреагувати на її зміни, не вибрав безпечну швидкість руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на людину, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій порушив п. 2.3.б, п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що 19.11.2025 року о 21:00 він рухався за кермом свого автомобіля «Chevrolet Lacetti» у м. Києві по вул. Березняківська в напрямку вул. Шумського зі швидкістю 50 км/год. Зненацька, перед його автомобілем, із-за припаркованих автомобілів на узбіччі дороги, вибіг на проїжджу частину дороги невідомий чоловік, у зв'язку з чим він почав екстрено гальмувати та спробував його об'їхати, однак зіткнення з людиною не вдалося уникнути, відбулася ДТП. Після чого, він зупинився, вийшов з автомобіля, підійшов до чоловіка, запитав чи потрібна допомога, на що останній відповів невнятно, що все добре і претензій не має. Поки він викликав працівників поліції, даний чоловік зник з місця події. На сьогодні він не знає, хто це був. Вважає, що саме цей невідомий чоловік винен у ДТП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Діденко Д.М. заявив та подав клопотання про закриття провадження по справі. Клопотання вмотивовано тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки саме невідомий чоловік порушив вимоги п. 4.7, п. 4.14 (Г) ПДР України, у зв'язку з чим відбулося зіткнення з автомобілем. ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР України та вживав всіх заходів для зменшення швидкості руху, маневру від зіткнення та зупинки транспортного засобу, щоб не відбулось ДТП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується фактичними даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення від 20.11.2025 року серії ЕПР1 № 518033, зі змісту якого вбачається порушення водієм Правил дорожнього руху України, схемі місця ДТП від 19.11.2025 року, пояснення учасника ДТП.
Доводи сторони захисту у судовому засіданні про те, що виним у ДТП є невідомий чоловік (пішохід) та те, що в діях ОСОБА_1 немає порушень п. 2.3.б, п. 12.1 ПДР України, є необґрунтованими, жодними доказами не підтверджені та спростовуються дослідженими матеріалами провадження. Клопотання про виклик можливих свідків події у судове засідання стороною захисту не заявлялося.
При цьому, суд наголошує, що експлуатація транспортного засобу є діяльністю, що пов'язана із підвищеним ризиком завдання шкоди іншим учасникам дорожнього руху, а також пішоходам. Водій автомобіля, розпочинаючи експлуатацію такого джерела підвищеної небезпеки, тим самим приймає на себе усі ризики, пов'язані зі здійсненням такої діяльності.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 124, 251, 283-285 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави. Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян