Справа № 755/22398/25
1-кп/755/1890/25
"08" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025105040000935 від 26.09.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з повною загальною середньо освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У невстановлений час та місці, але не пізніше 12 години 02 хвилини 26.09.2025 року, ОСОБА_3 при невстановлених обставинах незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP, загальною масою 0,322 г, протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, після чого помістив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP до кишені та почав її незаконно зберігати при собі без мети збуту.
26.09.2025 року о 12 годині 02 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Міста Шалетт, 6, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , який повідомив, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції.
Відповідно до висновку експерта від 10.11.2025 року, у наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,322 г.
РVР, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року), «Список № 2» психотропні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці 1», є психотропною речовиною, обіг якого обмежено. Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - РVР, у великих розмірах, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме від 1,5 грама.
Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що придбав у невідомої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,322 г, після чого помістив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP до кишені та почав її незаконно зберігати при собі без мети збуту. В подальшому, 26.09.2025 року о 12 годині 02 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Міста Шалетт, 6, його було зупинено працівниками поліції, яким він добровільно повідомив, що незаконно зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому було вилучено працівниками поліції.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі. Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставини, що пом'якшує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який добровільно звернувся та проходить курс психологічної реабілітації від наркотичної залежності, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 сплатив штраф, який призначено як покарання згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2025 року, що підтверджується копією квитанції, яка надана ОСОБА_3 , а тому суд не враховує його під час призначення покарання ОСОБА_3 .
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,322 г, знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 гривень 60 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/60113 - НЗПРАП від 10.11.2025 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: