справа № 753/14364/25
провадження № 1-кс/753/3433/25
"09" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020002419 від 17.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням від 09.12.2025 року про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020002419 від 17.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва від 14 липня 2025 року на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова номер НОМЕР_2 ,який належить йому на праві власності, вважаючи, що він є добросовісним власником автомобіля, а арешт накладено необґрунтовано, кримінальне провадження не містить відомостей, які підтверджують факт злочину Вергелесом, автомобіль не є доказом у справі, процесуальна поведінка власника автомобіля сумлінна, ризики відсутні, потреба у арешті відпала, й такий є непропорційним обмеженням права власнсоті.
Дане клопотання підлягає повернення заявнику, виходячи із такого.
Виходячи з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто процесуальним законом відповідно до ч.1 ст.174 КПК України визначений суб'єкт права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
Водночас, таке клопотання ініційоване (подано) до слідчого судді ОСОБА_2 , яким не надано документів про власника або володільця майна (автомобіля), щодо якого здійснюється провадження, ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, зі змісту якої можливо ідентифікувати вказану особу й майно.
КПК передбачає право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власникв або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту майна, за правилами визначеними ч.1 ст.174 КПК України, проте правом на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, заявник не наділений.
Оскільки таке клопотання подно особою, яка не має права його подавати (неналежною стороною), слідчий суддя приходить до висновку про його повернення заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі "Preda and Dardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що "метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією".
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі (право на повноваження) забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).
Процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 174, 201, 304, 309 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020002419 від 17.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.